Підтримка національного виробника через низку державних цільових програм  повинна стати одним з найефективніших чинників інтенсивного розвитку економіки України. Саме таке завдання ставив уряд, ініціюючи їх створення.
В аграрному секторі, зокрема, «Державна цільова програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року на підтримку українських сільгоспвиробників та підприємств машинобудівельної галузі» спрямована на  забезпечення українських аграріїв сільгосптехнікою вітчизняного виробництва через фінансовий лізинг. Цей документ на державному рівні підкріпили відповідними ресурсами — протягом  2010—2012 рр. на його виконання  було виділено 940,7 млн грн. Головними розпорядниками коштів, виділених на реалізацію програми, та виконавцями запланованих  заходів були Міністерство аграрної політики та продовольства України і ПАТ НАК «Украгролізинг». За їх рахунок придбано 5775 одиниць сільгосптехніки. В тому числі 211 зернозбиральних комбайнів, 560 тракторів та іншу сільськогосподарську техніку. 

Необхідність будівництва мостового переходу постала  давно. Щороку зростають потоки транзитного автотранспорту через Миколаїв, а пропускна здатність двох існуючих мостів через річки Південний Буг та Інгул вже не відповідає вимогам часу. Водночас місто має важливе значення у транспортній інфраструктурі країни. Адже воно розташоване на перехресті п’яти магістральних доріг, з яких дві є транспортними коридорами, що зв’язують Європу з Азією. А мости, побудовані в 1964-му та 1980 роках, незважаючи на свою красу та купу технічних на той час переваг, сьогодні не в змозі виконати головну функцію — безпечний пропуск транспорту через Миколаїв. Під час будівництва мости були розраховані на значно менші навантаження, адже такої кількості великовагового транспорту тоді ще просто не було. 

Мабуть, українським виробникам, які експортують свою продукцію в країни Митного союзу і передусім у Росію, варто бути готовими до того, що в будь-який момент перед ними може загорітися червоний сигнал світлофора. Як це вже траплялося не раз протягом останніх десяти років. І хоча причини таких дій російської сторони можуть лежати і в політичній площині, про це ніхто з керівництва російської влади вголос ніколи не говорить. Основний наголос роблять на турботі про російського споживача.

Цю дату анонсував віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул під час перевірки транспортної розв’язки у Подільському районі Києва. Він запевнив присутніх, що таке нововведення надасть можливість збільшити пропускну спроможність транспортного вузла з 85 до 110 тисяч автомобілів на добу.
«Без розвитку дорожньої мережі не можливий розвиток міста. Уряд допомагає Києву створити автомагістраль безперервного руху від Столичного шосе до Оболоні. Уже збудовано п’ять об’єктів, створюється шостий. Роботи мають бути повністю завершені до кінця цього року. 8 серпня буде відкрито рух тунелем на Поштовій площі», — сказав уже під час робочої наради на об’єкті Олександр Вілкул. 

Поліпшити якість транспортних послуг, запровадити нові методи енергозбереження та підвищити  ефективність управління галуззю передбачає Транспортна стратегія України на період до 2020 року. Документ, який розробляли в рамках партнерства з Євросоюзом протягом 2008—2010 років, уряд схвалив у жовтні 2010-го. У ньому визначено основні цілі, принципи та пріоритети розвитку вітчизняного транспорту на найближчу перспективу.
Днями фінішував проект Євросоюзу «Підтримка впровадження Транспортної стратегії України» (ПТС), який тривав протягом двох останніх років. За цей час по всій країні було проведено заходи щодо популяризації ідей стратегічного  розвитку транспортної галузі. Мандрівні фотовиставки, прес-конференції, лекції фахівців для студентів транспортних вишів, конкурс студентських робіт із конкретними пропозиціями розвитку транспортної мережі.

Згідно зі статистикою Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), активи страхових компаній (СК) в управлінні компаній з управління активами (КУА) збільшилися торік порівняно з 2009 роком у понад 20 разів — до 61 мільйона гривень. Багатократне  їхнє зростання за три роки пояснюється дуже низькою базою порівняння, адже у 2009 році тільки одна компанія   управляла  такими активами, обсяг яких був дуже малим. Станом на кінець минулого року п’ять КУА управляли активами шести страховиків. Тогорічний показник активів страховиків у їхньому управлінні — всього 0,04% від усіх активів. Цей вид послуг не дуже затребуваний через поточний стан фондового ринку. Скептики зауважують, що  несолідно говорити про інвестування 61 мільйона гривень через компанії з управління активами (0,6% грошей  на вітчизняному страховому ринку і трохи більше 0,1% від  активів). 

Парк авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ) 26 липня 2013 року поповнився новим літаком «Boeing 737-900». Про це повідомляє прес-служба компанії. 

Нещодавно на сайті Держземагентства для громадського обговорення розміщено новий законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», що нарешті має запустити у дію ринок землі. Яким він буде, якщо документ буде ухвалено, хто і скільки гектарів зможе купувати та брати в оренду, як зміниться від цього структура агровиробництва? Думками з цього приводу поділились експерти під час національного прес-клубу.
За словами заступника начальника управління ринку та оцінки земель Держземагентства Юрія Никитенка, цей документ надаватиме переважне право на придбання земель сільгосппризначення державі. Тож як потужний гравець на ринку держава зможе знаходити ефективних власників землі, гарантуватиме продовольчу безпеку, поліпшуватиме  рівень зайнятості та демографічну ситуацію на селі, захищатиме законні інтереси власників земельних ділянок і землекористувачів.  

У  резидентів України, власників автівок з іноземними номерами, які придбали їх за кордоном і там зареєстрували, щодня більшає головного болю. Як уже писали ЗМІ та наголошувало телебачення, ще 5 березня цього року колишня Держмитслужба обмежила перебування таких транспортних засобів (ТЗ) на території нашої країни 20 днями. Також начебто останнім часом співробітники ДАІ почали масово зупиняти автомашини з іноземними номерами й та за участі представників митної служби їх заарештовувати. 

Експеримент із впровадження електронних квитків, розпочатий ще 2008 року, коли Укрзалізниця запропонувала бронювання проїзних документів через Інтернет, схоже, наближається до фінішу. Принаймні у цьому запевнив представників мас-медіа заступник гендиректора Укрзалізниці Павло Чекалов на спеціально зібраній прес-конференції.
На підтвердження того, що перевізник іде правильним шляхом, модернізуючи систему продажу, він навів таку статистику:  якщо в 2009 році через Інтернет було продано 83,5 тисячі квитків, то у 2012-му — 2,1 мільйона. А вже за перше півріччя 2013 року в такий спосіб пасажири замовили 2 мільйони, що в 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період торік.