Мало хто з нас може похвалитися тим, що не ходить до аптеки. А тому, звісно, хочеться мати впевненість у тому, що купуємо справжні ліки, а не підробки. Якість та ціни на ліки — питання національної безпеки України і свідчення цього — увага, яку приділив Президент Віктор Янукович питанням якості ліків. Адже йдеться про життя і здоров’я кожного громадянина.
Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, актуальні питання для заявників (переважно осіб пенсійного віку) — наявність в аптеках необхідних їм лікарських засобів за прийнятними цінами, а також їх якість. З початку року на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло 378 звернень з цих питань. Зокрема 215 абонентів поскаржилися на неякісні ліки та підвищення їх вартості. 

Учорашнього сесійного дня Верховної Ради нетерпляче чекали всі небайдужі до політичних процесів сьогодення. Ще на початку тижня було оголошено про вимогу опозиційних фракцій перетворити традиційну щотижневу «Годину запитань до уряду» на його звіт перед виборцями. Причому  звіт цей, за задумом ініціаторів, мав би бути останнім. Адже питання стояло руба: «Про відповідальність уряду». Інакше кажучи, йшлося не більше не менше, ніж про голосування за відставку чинного Кабінету Міністрів.
Появи Прем’єр-міністра Миколи Азарова очікували на самому початку ранкового засідання. Однак в урядовій ложі були присутні всі віце-прем’єри, ключові міністри, а от місце очільника виявилося порожнім.  

Впроваджувати реформи завжди нелегко, а особливо, коли у світі «царює» економічна криза. Проте зміни треба робити. Визначити найголовніші пріоритети і досягати поставленої мети, хоч як це не тяжко. Уряд України вибрав напрямки, які дадуть змогу нашій економіці пережити ці буремні часи і вийти на новий етап розвитку. Саме про ці процеси «Урядовому кур’єру» розповів віце-прем’єр-міністр України Юрій БОЙКО.  

Не одне десятиліття кінець квітня асоціюється в нас із масовими суботниками. Колись вони проходили під пролетарськими гаслами безоплатної праці на благо кого завгодно, тільки не самої людини. Нині ж зі зміною політичної ситуації відбувається поступовий злам і у психології громадян.
Замість примусу на перший план виходять ініціатива та особистий приклад вищого керівництва країни: 20 квітня у День довкілля згуртувати навколо доброї справи очищення нашого життєвого середовища якомога більше співгромадян. Як активний користувач найпопулярнішої соціальної мережі Прем’єр-міністр Микола Азаров особисто переконався, що ініціатива йде не лише згори, а й від самих людей: «Наперед дякую всім небайдужим, хто вийде прибирати і прикрашати нашу країну». 

Під час селекторної наради з питань проведення комплексу весняно-польових робіт перший заступник глави уряду Сергій Арбузов зазначив, що нині сільгоспвиробники отримали понад 4,7 мільярда гривень кредитних ресурсів, що на 1,3 мільярда  більше проти відповідного періоду минулого року. Проте це тільки 63% потреби. «Тому на всіх рівнях необхідно посилити роботу з комерційними банками із залучення кредитів, які слід спрямувати насамперед для закупівлі матеріально-технічних ресурсів», — зазначив перший віце-прем’єр.  

Мету поїздки Прем’єр-міністра Миколи Азарова на Київську ГЕС неважко було визначити з анонсу самої події, адже верхня точка Дніпровського каскаду є лакмусовим папірцем стану готовності відповідних державних служб до пропуску весняної повені. Особливо після надто сніжної та затяжної зими.
На короткому шляху до Вишгорода обабіч траси видно, як розлилося назване в народі Міністерським озеро: окремі осередки води місцями мало не облизують дорожній насип. А ось із боку дніпровської затоки Верблюд картина набагато втішніша: стовбури дерев хоч і вкриті знизу водою, але така сама ситуація була там і торік. У щільних посадках під Вишгородом між соснами ще ховаються снігові плями, а Київське водосховище ніби й не збирається прощатися із зимою. Крижані поля зі сніжними шапками вкривають там усю видиму поверхню плеса від греблі ген до обрію. 

Естафетну паличку спілкування з Равілем Сафіулліним ми отримали з рук президента Національного олімпійського комітету Сергія Бубки,  який саме завершив свою розмову з міністром і  водночас першим віце-президентом НОК.  Тому без зайвих передмов перейшли від спорту високих досягнень до ймовірності виховати нових чемпіонів.
—  Равілю Сафовичу, наприкінці минулого століття українці вважалися однією з найспортивніших націй у Європі. Сьогодні ситуація інша: значна частина дитячо-юнацьких шкіл не має елементарних умов для занять. Більше того, лише сім відсотків наших дітей закінчують школу відносно здоровими. Як новостворене профільне міністерство збирається виправляти становище?
— Ви правильно зауважуєте, що українці були одними з найспортивніших. Власне, ми й залишаємося такими поки що — все-таки чотирнадцяте місце на Олімпійських іграх у Лондоні чи одинадцяте на попередніх Пекінських —це високий результат. Наголошую: поки що. Бо якщо сьогодні не втрутитися у ситуацію, то через певний час  результати будуть плачевними.

Ігор Прасолов був не так давно назначений на посаду Міністра економічного розвитку і торгівлі. А нова людина на такому важливому місці завжди має свої свіжі погляди та переконання. Кореспондент «УК» хотів дізнатися про ставлення Міністра до найважливіших економічних  подій та очікувань 2013 року. І розмова виявилася доволі цікавою.  
—  Шановний Ігоре Миколайовичу, які завдання стоять, принаймні, на цей рік перед міністерством?
— Головна задача на цей рік — це наповнення практичним змістом основного завдання нашого міністерства, відображеного в його назві — Міністерство ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ. Воно повинно стати тим органом, який здійснить конкретні дії і активізує механізми для розвитку економіки.

Спрощення дозвільної системи, розвиток вітчизняного виробництва будівельних матеріалів — складові відновлення будівельної галузі в Україні. Забудовники й інвестори вельми зацікавлені, щоб отримання дозвільних документів на початок будівництва та введення об’єкта в експлуатацію стало простішим. Тому вони позитивно сприймають урядові рішення щодо запровадження нової дозвільної системи у сфері будівництва.

Громадяни, яких забюрократизована система надання дозволів у будівельній сфері доводить до відчаю, звертаються по допомогу на урядову телефонну «гарячу лінію». 

Чи остаточно зупинено проект видобування титанових руд на Житомирщині? Де отримати інформацію про екологічну експертизу днопоглиблювальних робіт і коли екоміністр приїде для розмови з громадськістю Одеси? Як отримати ліцензію на видобуток глини? Ці та десятки інших запитань цікавили громадян, які подзвонили на пряму телефонну лінію Кабінету Міністрів за участю керівництва Міністерства екології та природних ресурсів — цього разу відомство представляв директор департаменту охорони природних ресурсів Михайло Томахін.