В Україні назріла нагальна потреба докорінних перетворень у царині місцевого самоврядування. Про фінансові аспекти такого реформування, передумови децентралізації, у тому числі бюджетної, «УК» поцікавився у завідувача кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету, професора Ольги КИРИЛЕНКО. 

Кабінет Міністрів України 11 червня схвалив законопроект «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Прийняття Верховною Радою цього документа, а також законопроекту «Про співробітництво територіальних громад» дасть змогу Мінрегіонбуду розпочати впровадження пілотних проектів з формування дієздатних громад, що передбачено Концепцією реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади. До речі, вищеназвані проекти законів дають змогу реформувати місцеве самоврядування, не чекаючи змін до Конституції України.

Про те, які новації в управлінському аспекті можуть допомогти громадам досягти самодостатності, «УК» розповів доктор наук із державного управління Валерій АЛЕКСЄЄВ. 

З метою підготовки до впровадження реформи органів місцевого самоврядування було розроблено проекти законів «Про співробітництво територіальних громад» (перебуває на розгляді Верховної Ради) та «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (також направлений Кабінетом Міністрів на розгляд парламенту). 
Як зазначив «УК» віце-прем’єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман, ці проекти покликані забезпечити стимулювання економічного розвитку громад, які зможуть об’єднувати фінансові та організаційно-адміністративні ресурси. Також розроблено пропозиції до проекту змін до Конституції України в частині децентралізації влади та розширення повноважень місцевого самоврядування (перебуває на розгляді ВР). Крім того, фахівці підготували низку законопроектів із метою децентралізації повноважень з надання адміністративних послуг, які найближчим часом розгляне парламент.

Реформа місцевого самоврядування, стан якого чимало експертів називають жалюгідним, нині обговорюють на всіх рівнях влади. Уряд зрозумів, що без сильних територіальних громад потужної держави не збудуєш. Водночас експерти зауважують, що вистраждану реформу підстерігає багато небезпек. Чи здолає затяжну депресію місцеве самоврядування, і що потрібно зробити, аби цей процес був швидким та якнайменше болісним? Відповіді на ці запитання шукали міські та селищні голови Рівненщини за «круглим столом» регіонального відділення Асоціації міст України.  

Проблема розвитку сіл, селищ, малих та й великих міст дісталась незалежній Україні ще з радянських часів. Не розв’язана вона й дотепер. Тому в суспільстві постійно обговорюються питання про розширення прав місцевих громад та про запровадження реального місцевого самоврядування. Особливої гостроти вони набули нині, після перемоги Майдану. До цих питань все більше прислуховуються центральні органи влади.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 року схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади України. 
 

Те, що радянський адміністративно-територіальний розподіл України нікуди не годиться, здається, було зрозуміло всім, окрім попередньої влади. І навіть тоді, коли вона це визнала і спробувала провести реформу, ні пропагандистський апарат, ні сила волі керманичів не спрацювали. Тож суперечності між центром і регіонами з роками накопичувалися, однак замість того, щоб їх врегульовувати, поступово вибудовувалася жорстка вертикаль влади. За  останні чотири роки вона остаточно зім’яла ринкові принципи ресурсного забезпечення на місцях, замінивши їх адміністративними важелями перерозподілу коштів та домінуванням централізованого управління регіональним розвитком.             

Кабінет Міністрів схвалив проект Закону України №4756 «Про співробітництво територіальних громад» — перший із законопроектів, які Мінрегіон готує в рамках реалізації Концепції реформи місцевого самоврядування. Документ найближчим часом уряд подасть у парламент. Про це на конференції з питань децентралізації державної влади в Україні повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман. 
За його словами, система держвлади, створена за останні неповних чотири роки, була надзвичайно централізованою. Вона знищувала місцеве самоврядування і право територіальних громад на розвиток, унеможливлювала їхню фінансову самостійність, сприяла корупції. А тепер в умовах військової агресії Росія намагається експортувати нам ідею державного устрою України — федералізацію. «Це шлях розколу країни і гальмування її розвитку. Ключем до успіху України є децентралізація влади, яка полягає у передачі прав на рівень громад», — підкреслив віце-прем’єр-міністр. 

Реформування органів місцевого самоврядування нарешті набуває  реальних рис. Ідеться про ухвалену Концепцію реформування місцевого самоврядування  і територіальної організації влади в Україні.

Нині облдержадміністрації беруть на себе всі виконавчі функції. Фактично це монопольна влада держави на територіях. Голів адміністрацій призначають, і громада вплинути на їхні рішення не може. Призначенці з Києва — це не та ефективна модель, до якої прагне суспільство. 

Кабінет Міністрів зобов’язав місцеві держадміністрації затвердити план дій для збільшення дохідної частини бюджетів на 2%, а економію збільшити на 1%. Кошти пропонують залучити шляхом перегляду податків і пільг, ставок плати за оренду комунального майна і землі. Відповідні вимоги внесено до розпорядження уряду № 156 «Про заходи для збалансування місцевих бюджетів у 2014 році в процесі їх виконання». Це може бути зроблено зокрема шляхом детінізації економіки, підтримання жорстокого режиму економії бюджетних коштів (не менш ніж 1% від витрат на бюджетну сферу) і посилення фінансово-бюджетної дисципліни з урахуванням вимог, передбачених цим розпорядженням. Таким чином, держадміністрації отримали завдання переглянути пільги з виплати податків і зборів та ставок за оренду. Кореспонденти «Урядового кур’єра» поцікавилися на місцях,  як триває робота в цьому напрямку.  

Етнічного литовця Віктора Анушкевичуса жителі Івано-Франківська двічі поспіль вибирають міським головою. Мабуть, саме це може бути відповіддю деяким адептам сепаратизму із Донецької та Харківської областей стосовно закидів, що у західному регіоні України панує нацизм.
Символічно, що Івано-Франківськ у ХVІІ столітті був побудований як місто міжконфесійної і міжнаціональної толерантності. Його європейський принцип забудови передбачає зведення ратуші, навколо якої розташовується ринкова площа, а по периметру — культові споруди різних конфесій: церкви греко-католицької та римо-католицької, православного храму (вірменського) і синагоги. У них і нині правлять службу Божу. Є в місті люди, які розмовляють російською мовою (є і російська школа). Деякі івано-франківці володіють польською (є і така школа), але ніхто з жителів міста з мовного питання проблем не робить.