В Україні останнім часом зростає кількість інвалідів. Це один з гірких наслідків подій на сході. Безумовно, і вони, і ті, хто й раніше мав інвалідність, потребують уваги і підтримки держави. Чи в змозі вона забезпечити належну допомогу в потрібному обсязі? Про це розмовляємо з директором Фонду соціального захисту інвалідів України Сергієм АРТЮХОМ. 

Глава держави передав на розгляд народним обранцям затверджений Конституційною комісією проект закону про внесення змін до Конституції. Ключові з них стосуються процесів децентралізації влади. І за сценарієм Президента новий Основний Закон нарешті об’єднає українське суспільство. За кілька днів до втілення в життя цих завдань Петро Порошенко виніс на широкий загал суть нововведень.

У виступі-презентації через представників національних та регіональних засобів масової інформації він окреслив українцям переваги децентралізації. Мовляв, усі політичні сили ще у жовтні перед виборами до Верховної Ради застосовували цей термін у своїх передвиборних гаслах. «Усі обіцяли народу децентралізацію. Ще в квітні-травні під час своєї передвиборної кампанії я твердо пообіцяв, що ми проведемо конституційні зміни з питань децентралізації. І зараз я як Президент країни розраховую на підтримку всіх політичних сил у Верховній Раді», — сказав Петро Порошенко. 

Два воєнізованих загони гірничорятувальної служби зі Стаханова свого часу перереєструвалися на підконтрольній Україні території області. Але якщо загін №2 евакуювався з технікою та людьми і тепер розташовується на базі свого колишнього підрозділу в Лисичанську, то загін №7 перемістився лише в особі управлінського апарату та бухгалтерії й перереєструвався тільки юридично. Але статистична заборгованість «перейшла» разом з ними, хоч фактично працівники залишилися на непідконтрольній території.

За даними лисичанської міської влади, люди із загону №7 працюють за договорами у Краснодоні, на перереєстрованих підприємствах ДТЕК. До того ж ні міська влада Лисичанська, ні компетентні органи не можуть знайти представників цього підприємства — за офіційною адресою реєстрації нікого немає, на телефонні дзвінки не відповідають. Звернулися по роз’яснення в Мінпаливенерго: що робити з цією заборгованістю? Відповіді поки що немає.

Довкола теми житлового будівництва у столиці останнім часом здійнявся неабиякий ажіотаж. З одного боку, будівельники зводять об’єкти у місцях, де з погляду здорового глузду взагалі недоцільно щось споруджувати, що викликає протести громадськості. З іншого боку, поза увагою будівельників опинилися соцкультоб’єкти, зокрема школи, дитсадки, лікарні. Тобто ті «цеглинки», з яких вибудовують середовище комфортного проживання і формують позитивний імідж Києва. Як змінити ситуацію? Про це говоримо із заступником директора компанії «СоюзКонтрактІнвестмент», керівником проектів ГО «Інститут розвитку самоорганізації населення» Ігорем ЛАЗАРЕНКОМ.

Кількість вимушених переселенців перевищує 1,3 мільйона осіб. У них на новому місці, звісно, одразу виникає чимало проблем: знайти житло, роботу, влаштувати дітей у дитсадки та школи тощо. А поки ці питання вирішують, їм слід мати гроші, щоб хоча б перший час підтримувати себе й родину. Саме тому перше, що слід зробити прибулим на місце, яке поки що стане їм домівкою, — зареєструватися як тимчасово переміщені особи в органах влади, щоб отримувати фінансову допомогу від держави. 

В Україні починається реформування ринку праці. На цьому наголосив голова Державної служби зайнятості України Ярослав Кашуба під час підписання угоди про кооперацію між Державною службою зайнятості України та Федеральною агенцією зайнятості Німеччини. Цю угоду Ярослав Кашуба та виконавчий директор з міжнародних відносин Федеральної агенції зайнятості Німеччини Кіа Ейлерс підписали у четвер під час міжнародної конференції «Ринок праці: європейський вимір». 

У зеленій зоні Черкас розпочав роботу дитячий табір «Мрія», який підпорядковується обласній організації профспілки освітян. Як розповіла її голова Ольга Жалдак, ще у травні серед учителів та студентів профільних вишів області провели конкурсний відбір вихователів. 

За найсвіжішими даними Міністерства соціальної політики, з окупованих територій на мирні землі, підконтрольні українській владі, вже переселилися понад 1,3 мільйона осіб. Найболючішими проблемами вимушених переселенців понад рік залишаються пошук житла і роботи. Отже питання, куди докласти працю рук своїх тим, хто вдома зазвичай працював шахтарем, інженером чи металургом, й донині дуже актуальне. 

Саме це питання в усіх його ракурсах було обговорено під час Національної ради реформ, яка відбулася під головуванням Президента Петра Порошенка та за участі Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. «За децентралізацією — майбутнє», — наголосив глава держави, повідомивши, що вітчизняну модель вибудувано на базі польської, яка давно довела свою ефективність у сусідній країні. Він також пояснив значення терміна «субсидіарність», яке на місцях часто трактують не зовсім правильно: «Це не субсидії комусь виплачують з гори. Навпаки: скільки можна взяти влади — стільки цієї влади треба залишити громаді як першому, базовому рівню місцевого самоврядування. Тобто реальні гроші мають надійти до громади». Перший важливий крок у цьому напрямку вже зроблено — внесено зміни до Бюджетного кодексу. Ефективна співпраця Президента, уряду, парламентської коаліції дала змогу мати перші результати бюджетної децентралізації. Петро Порошенко оприлюднив першу статистику, за якою до 40% зросла фінансова база місцевих бюджетів.

Запроваджений торік мораторій на перевірки суб’єктів господарювання обернувся тим, що нині ніхто не контролює якості товарів, робіт і послуг. Ринок на такі поступки відреагував миттєво: крамниці заполонила низькоякісна, контрафактна, контрабандна продукція, небезпечна для здоров’я або й життя.