Днями подруга у всесвітній мережі побачила інформацію про такий флешмоб: збирається компанія «поціновувачів» супермаркетів, обирає серед них магазин-жертву, приходить туди і починає їсти все, що бачить. І за цю спонтанну трапезу платити не планують. На переконання учасників акції, таке безкоштовне об’їдання магазину — їхня помста за надвеликі націнки та збагачення власників супермаркетів за рахунок покупців. Подруга настільки перейнялась  ідеєю помститися, що навіть запрошувала долучитися до акції. Із супермаркетами в неї свої рахунки: то товар продадуть з вичерпаним терміном придатності, то продукція згідно з маркуванням нормальна, а відкриваєш, наприклад, пачку із сиром, а він цвілий… Від пропозиції взяти участь у флешмобі я відмовилася, адже вважаю, що є законні методи впливу на супермаркети, в яких полюбляють обдурювати покупців. Ось тільки подруга на подібну ремарку апелювала, мовляв, перевірки контролюючих органів нині заборонено, тож як ще можна покарати магазини? 

Необхідність реформування пільгової системи в Україні назріла вже давно. Тому нині уряд збирається зробити перші кроки з переведення деяких категорій пільговиків на адресну та монетарну допомогу. Як і коли це відбуватиметься, на кого поширюватиметься, обговорювали представники уряду та громадськості, фахівці з регіонів під час експертної зустрічі «Надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї», яка відбулася у Кабміні.

— Законом від 28 грудня 2014 року внесено зміни до окремих законів України, якими зокрема передбачено, що з 1 липня 2015 року пільги надаватимуть окремим громадянам України за умови, що сукупний дохід родини не перевищуватиме соціальної податкової пільги — 1710 гривень на місяць. 

Нині є аж 24 закони, за якими пенсіонерам нараховують виплати. А це складно не лише для фахівців, а й створює багато проблем і спричиняє чимало запитань у пересічних українців. Отже, практично всі фахівці згодні, що настав час змін у законодавстві. Тому нині маємо у Верховній Раді аж чотири законопроекти. Найбільш обговорюваний — щодо запровадження накопичувальної системи та єдиних принципів нарахування пенсій, розроблений та підготовлений Пенсійним фондом разом з Мінсоцполітики та закордонними фахівцями. Місяць тому його вже намагалися винести на голосування у Верховній Раді, проте відправили на доопрацювання.

Аби дізнатися, що відбувається з пенсійною справою, чи вчасно та в повному обсязі їй нараховують гроші та належні доплати, проводиться індексація чи вирішити якесь інше питання щодо пенсії, до останнього часу літній людині доводилося особисто відвідувати місцеве відділення Пенсійного фонду. І добре, якщо воно розташоване недалеко від дому. Та дістатися до установи — то лише півділа. А щоб потрапити на прийом потрібного фахівця, треба ще й вистояти чималу чергу. Звісно, людей похилого віку все це дуже виснажує, та до останнього часу в них просто не було іншого виходу.

В Україні останнім часом зростає кількість інвалідів. Це один з гірких наслідків подій на сході. Безумовно, і вони, і ті, хто й раніше мав інвалідність, потребують уваги і підтримки держави. Чи в змозі вона забезпечити належну допомогу в потрібному обсязі? Про це розмовляємо з директором Фонду соціального захисту інвалідів України Сергієм АРТЮХОМ. 

Глава держави передав на розгляд народним обранцям затверджений Конституційною комісією проект закону про внесення змін до Конституції. Ключові з них стосуються процесів децентралізації влади. І за сценарієм Президента новий Основний Закон нарешті об’єднає українське суспільство. За кілька днів до втілення в життя цих завдань Петро Порошенко виніс на широкий загал суть нововведень.

У виступі-презентації через представників національних та регіональних засобів масової інформації він окреслив українцям переваги децентралізації. Мовляв, усі політичні сили ще у жовтні перед виборами до Верховної Ради застосовували цей термін у своїх передвиборних гаслах. «Усі обіцяли народу децентралізацію. Ще в квітні-травні під час своєї передвиборної кампанії я твердо пообіцяв, що ми проведемо конституційні зміни з питань децентралізації. І зараз я як Президент країни розраховую на підтримку всіх політичних сил у Верховній Раді», — сказав Петро Порошенко. 

Два воєнізованих загони гірничорятувальної служби зі Стаханова свого часу перереєструвалися на підконтрольній Україні території області. Але якщо загін №2 евакуювався з технікою та людьми і тепер розташовується на базі свого колишнього підрозділу в Лисичанську, то загін №7 перемістився лише в особі управлінського апарату та бухгалтерії й перереєструвався тільки юридично. Але статистична заборгованість «перейшла» разом з ними, хоч фактично працівники залишилися на непідконтрольній території.

За даними лисичанської міської влади, люди із загону №7 працюють за договорами у Краснодоні, на перереєстрованих підприємствах ДТЕК. До того ж ні міська влада Лисичанська, ні компетентні органи не можуть знайти представників цього підприємства — за офіційною адресою реєстрації нікого немає, на телефонні дзвінки не відповідають. Звернулися по роз’яснення в Мінпаливенерго: що робити з цією заборгованістю? Відповіді поки що немає.

Довкола теми житлового будівництва у столиці останнім часом здійнявся неабиякий ажіотаж. З одного боку, будівельники зводять об’єкти у місцях, де з погляду здорового глузду взагалі недоцільно щось споруджувати, що викликає протести громадськості. З іншого боку, поза увагою будівельників опинилися соцкультоб’єкти, зокрема школи, дитсадки, лікарні. Тобто ті «цеглинки», з яких вибудовують середовище комфортного проживання і формують позитивний імідж Києва. Як змінити ситуацію? Про це говоримо із заступником директора компанії «СоюзКонтрактІнвестмент», керівником проектів ГО «Інститут розвитку самоорганізації населення» Ігорем ЛАЗАРЕНКОМ.

Кількість вимушених переселенців перевищує 1,3 мільйона осіб. У них на новому місці, звісно, одразу виникає чимало проблем: знайти житло, роботу, влаштувати дітей у дитсадки та школи тощо. А поки ці питання вирішують, їм слід мати гроші, щоб хоча б перший час підтримувати себе й родину. Саме тому перше, що слід зробити прибулим на місце, яке поки що стане їм домівкою, — зареєструватися як тимчасово переміщені особи в органах влади, щоб отримувати фінансову допомогу від держави. 

В Україні починається реформування ринку праці. На цьому наголосив голова Державної служби зайнятості України Ярослав Кашуба під час підписання угоди про кооперацію між Державною службою зайнятості України та Федеральною агенцією зайнятості Німеччини. Цю угоду Ярослав Кашуба та виконавчий директор з міжнародних відносин Федеральної агенції зайнятості Німеччини Кіа Ейлерс підписали у четвер під час міжнародної конференції «Ринок праці: європейський вимір».