Звертається до вас головний бухгалтер Радивилівського територіального центру соціального обслуговування. Наш центр — бюджетна установа, яка має свій розрахунковий рахунок в Держказначействі. Розпорядник коштів — райдержадміністрація. Згідно з постановою Кабміну № 1417 від 29.12.2009 року, кошторис та штатний розпис терцентру затверджує керівник органу, який його утворив, —  голова  райдержадміністрації. Уточніть, будь ласка, яким пунктом (12 чи 33) постанови № 228 від 29.02.2002 року керуватись під час затвердження штатного розпису? І ще: директора центру призначає на посаду місцевий орган виконавчої влади. А хто має право призначати його заступника та інших працівників центру?

Світлана ЗВАРИЧ,
м. Радивилів Рівненської обл.

У спадок від батьків мені залишилася стара хата. Я її зруйнував, а натомість побудував нову. Чи повинен я приватизувати цю будівлю, аби довести своє право власності на неї?

Павло ШУЛІКА,
с. Кусинівці Вінницької обл.

Чверть століття тому я вперше потрапив за кордон — у Польщу. Здивувало те, що на першому ж кілометрі закордоння побачив козулю, яка несподівано спокійно вийшла на автомобільну трасу. Нашому водієві довелося тиснути на гальма і ще раз, через кілька кілометрів, коли трасу перебігала чимала зграя куріпок… 

 Перші два осінніх місяці повністю підтвердили прогнози народних синоптиків: були щедрими на тепло і погожі дні. У першій декаді жовтня сонце так пригрівало, що навіть порушило природний цикл. У Києві вдруге цвіли каштани і можна було побачити на узбіччях доріг цвітіння кульбаб. Дерева тільки-тільки почали вбиратися в осіннє золото. Якщо перший сніг випаде у другій половині листопада, немає сумніву, що буде так, як у пісні:
«…білий сніг на зеленому листі».

Відразу зауважу: йтиметься не про чергову збройну сутичку, на які щедрий нинішній світ. І не про  героїзм старшого покоління у минулі часи лихоліття, коли кожен сам для себе вирішував— ховатися за спинами однополчан  чи  безстрашно кидатися  під танк з гранатою в руці.

Шахта імені М. Горького не випадково  колись мала назву «Центральна»: ще у 1885 році її заклали в самому центрі нинішнього Донецька. Однією з особливостей підприємства було те, що тут піднімали на-гора тільки вугілля.  

Для своїх земляків Іван Вагилевич найперше був сином душпастиря отця Миколи і священиком. Звичайно, й до Ясеня доходили вістки про «нестійкі» погляди та метушливе життя панича. Поліція прислала його під нагляд родини до рідного села за «непевне вештання поміж людей» — так означили радикалізм його висловлювань у розмовах із селянами.  

Шкода, що так швидко закінчилося літо і дійшов фіналу оксамитовий, а разом з ним і відпускний сезон. Попереду нас чекають нелегкі трудові будні і те, що залишилося від відпустки… спогади і фотокартки. Відтепер люд з відновленими на курортах силами заглиблюється у буденність. Адже так хочеться і під час майбутньої відпустки відпочити, як кажуть, «по-людськи», тобто поїхати за кордон.

Незабаром будь-який громадянин зможе скористатися власним мобільником, щоби задзвонити на телефон довіри й повідомити про факти корупційних правопорушень. Принаймні запровадити таку новацію Генеральній прокуратурі разом зі Службою безпеки запропонував Президент України в нещодавно оприлюдненому Указі «Про першочергові заходи з реалізації Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».  

Втім, київські кафе і ресторани не поспішають позбуватися небезпечного диму. Протягом трьох літніх місяців фахівці проекту «Київ без тютюнового диму» брали проби повітря в 40 київських закладах громадського харчування.