Суспільство

Чи потрібно опалювати будинки в Сахарі? Якщо не заглиблюватись у сутність, то відповідь буде негативною. Адже в цій пустелі температура дуже висока. Та ось довідка з енциклопедичного словника про Сахару. «Середня температура січня — не нижча як 100С; абсолютний максимум — 590С; абсолютний мінімум — мінус 180С. Добова амплітуда температури повітря — понад 300С, ∂рунту – до 700С». 

Повітря — головний продукт споживання, а його наявність — основна умова існування. Тож забруднення атмосфери негативно впливає на здоров’я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистем. Серед населених пунктів нашої країни найбільшого антропогенного навантаження зазнали 15 міст, зокрема Кривий Ріг, Маріуполь, Зеленодольськ, Бурштин, Енергодар, на які припадає 56,7% забруднюючих речовин в атмосферне повітря загального їх обсягу. Це й не дивно, бо основні забруднювачі повітря — підприємства металургії, теплової енергетики, вугільної, нафтогазовидобувної, цементної промисловості. 

Виступаючи перед юридичною громадськістю (передусім студентською), звертаю увагу, які нещасні юристи порівняно з математиками, фізиками, хіміками тощо. Представники цих професій можуть використовувати, крім слів, ще й символи: знаки додавання, віднімання, множення та ділення, кореня квадратного, кубічного, від нуля до нескінченності, інтеграла, логарифма тощо. Юристи ж можуть використовувати лише слова і нічого більше для формулювання своїх завдань, приписів тощо. Мені не відомі країни, право яких допускало б символи. Юристам не дозволено використовувати навіть знак оклику. Найімперативніший припис вони мусять формулювати спокійно, не підвищуючи голосу. Юристам не можна використовувати і знак питання, бо він символізує сумнів, незнання чи невпевненість. Якщо ж існує якийсь правовий припис, то це означає, що юристи ставляться до нього як до вже встановленої істини, щодо якої нема жодних сумнівів. 

Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.  

На жаль, останніми роками Україна зіткнулася з багатьма викликами. Один із них — велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які під час військової агресії втратили все нажите майно. Ці люди потребують захисту й допомоги. Та держава, яка змушена витрачати величезні кошти на обороноздатність, небагато чим може їм допомогти. Проте юристи переконують, що не варто впадати у відчай, адже отримати компенсацію за втрачене майно можна. 

Зламані лютневим буревієм дерева перекрили єдину дорогу до гірських хуторів біля Березівського лісництва, що на Прикарпатті. Законослухняні горяни просять Кутський лісгосп розчистити вітровал. Але лісівники нічим зарадити не можуть. Майже вся територія лісгоспу має природно-заповідний статус. Тож на будь-які роботи у своїх лісах (насамперед на всі види рубок, навіть нагальні, призначені таксаторами) лісівники повинні спочатку отримати «добро» від Міністерства екології та природних ресурсів. Столичним чиновникам невтямки, що такі суперечності, спричинені різним трактуванням законів та нормативних документів, роблять заручниками лісові господарства, національні природні парки, а головне — територіальні громади. 

Безвізового режиму до кінця липня українці не побачать. Такий невтішний неофіційний меседж надійшов днями з Брюсселя. Якщо ще місяць тому українські політики й брюссельські чиновники оптимістично говорили про те, що скасування візового режиму між Україною і ЄС можливе вже цього літа, то нині такі заяви зникли з ефіру. А вітчизняні експерти, аналізуючи графіки роботи європейських інституцій і загальні політичні тенденції в ЄС, доходять висновку, що сподіватися на скасування віз влітку не варто. «У мене особисто склалося враження, що в урядів країн-членів ЄС не спостерігається єдиного запалу якомога швидше запровадити безвізовий режим з Україною», — сказав у розмові зі мною директор Європейської програмної ініціативи фонду «Відродження» Дмитро Шульга. Він переконаний, що радше за все безвізовий режим між Україною та ЄС буде запроваджено восени 2016 року. 

У басейні Південного Бугу проживає 4,1 мільйона осіб (9% населення України). Це найбільша після Дніпра і Дністра річка в Україні. І єдина артерія, водозбірна площа якої повністю розміщена на території нашої країни. Південний Буг забезпечує роботу промисловості, сільського господарства, малої гідроенергетики, рибного й комунального господарств і навіть АЕС та кількох теплоелектростанцій. Скептики кажуть, що називати Буг річкою вже неправильно: в його басейні створено 189 водосховищ та понад 9,6 тисячі ставків із загальним об’ємом майже 1,5 мільярда кубічних метрів. 

Російські медіа-технології впливають не тільки на погляди громадян РФ. На жаль, вони добряче промивають мізки й українцям. Ніде правди діти, попри воєнну агресію сусідів, чимало співгромадян і досі полюбляють аналізувати події після перегляду «альтернативних» новин із Москви. 

Чернівчанин Олександр Шевченко – автор винаходу рухомої мішені. Такими мішенями за Союзу обладнали чимало полігонів. Це незамінна у тренуванні солдатів річ, адже допомагає навчитися влучно стріляти по рухомому противнику. Нині винахідник пропонує свою модель для тренування солдатів АТО, однак поки що марно. 

«Менше знатимеш — міцніше спатимеш». Саме ця приказка згадалася після поїздки до села Озера Бородянського району Київської області. Хороше село: від Києва недалеко, заможне (річний його бюджет, за словами сільського голови Вадима Мартинова, становить майже 2 мільйони гривень на рік), люди розумні — жити б собі й не тужити, але... Але не може спати спокійно ось уже понад півроку частина сільської громади. Бо, бачите, після набуття чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка не є конфіденційною, таємною або службовою, дізнались озерці, що їхній сільський голова причетний до розроблення цілої схеми відмивання коштів. 

Щодня о пів на восьму вечора мені телефонує мама. Вона так вирішила. Має бути все за розкладом. Мама вчителька, вона працює за розкладом. Вона й сама складає той розклад у навчальному закладі. Пенсіонерка очевидна. З роботи не йде. І справа не в пенсії та різниці в зарплатні — в іншому.