«Невже нині немає важливіших проблем, ніж це?», «Чим вам заважала стара назва?», «Хіба від змін назв міст чи вулиць наше життя поліпшиться?». Ці та їм подібні запитання найчастіше супроводжують непростий процес декомунізації на Донбасі. Тим часом здивованим людям навіть на думку не спадає пошукати самим відповіді на оті запитання, поглянути на проблему крізь призму часу. Бо й справді: кому і чим заважали колишні назви тутешніх населених пунктів краю, що їх свого часу почали змінювати?

Хіба у 20-ті, 30-ті роки минулого століття та й пізніше не було значно серйозніших проблем, ніж повальна комунізація донбаської топоніміки? Звичайно, були й інші нагальні клопоти, але водночас носії ідеології тоталітарного режиму, як бачимо, дуже серйозно ставилися до імен та символів навколо. Прикриваючись отим «йдучи назустріч побажанням трудящих», на Донеччині просто анулювали давні назви багатьох міст, селищ і сіл. І багатьом навіть невтямки, що нарешті з’явилася можливість повернути історичні найменування.   

І не лише не платити, а ще й заробляти на безплатних кіловатах навчилися на Прикарпатті. У низці сіл мешканці Івано-Франківщини останніми роками взяли курс на встановлення сонячних батарей. Передусім це важливо для високогірних сіл, де лінії електропередач непросто ні провести, ні за потреби ремонтувати. Тож саме життя змусило людей вдатися до ефективних заходів з енергонезалежності краю. 

Що робити, коли в органі соціального захисту відмовляються реєструвати неповнолітню дитину-переселенця, яка прибула без батьків? 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Як змінити реєстрацію і не втратити статусу переселенця 
Виплати ВПО не скасовано!

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Зміни у законах України щодо прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
Чи можна не платити судовий збір, захищаючи свої права?

Повністю підтримую навіть дещо запізнілу стурбованість віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка загрозливим звуженням використання української пісні в засобах масової інформації. Особливо це стосується нашого українського радіо та телебачення. Цю тенденцію я з тривогою спостерігаю впродовж останніх років, як і загалом щодо стану реанімації державної мови, початої за перших років нашої незалежності, від імперського тиску, коли, здавалося, природність процесу оздоровлення національного життя працюватиме сама собою. 

Психологи Головного управління ДСНС в Луганській області надзвичайно мобільні. Якщо ввечері у Сватовому вибухнули снаряди, то зранку там розгортають намети, готують чай, а психологи працюють з дітьми методами арт-терапії. Якщо вранці жителі Алчевська й Первомайська таємними стежками пройшли в Україну, а по обіді вже не змогли повернутися додому, бо після офіційного відкриття пункту пропуску в Золотому їх не пропустили озброєні люди із самопроголошеної «ЛНР», то притулок для них увечері організували рятувальники. І психологи чергували, допомагаючи кожному влаштуватися на імпровізований нічліг. У похідних сумках цих людей у формі олівці й фарби для дітей, а їхня головна зброя — добре слово й упевненість, що всі труднощі можна подолати разом. 

Білоруська АЕС нещодавно переманила добрий десяток українських атомників. До того ж не рядових інженерів, а супереліту — оперативний персонал блочного щита управління, тобто фахівців, які безпосередньо керують енергоблоком, зокрема й реактором. Головний інженер білоруської АЕС розповів про це нашій журналістській групі з особливою гордістю. Та ще й акцентував, що переманили дві повністю сформовані зміни «пультовиків» із Запорізької АЕС. Адже важливо, щоб зміна працювала як команда космічної станції — злагоджено, щоб їм разом було психологічно комфортно.

Зважаючи на те, що аварія на Чорнобильській атомній сталася саме через людський чинник, білорусів можна привітати з таким придбанням. А нас?

У квітні цього року в родині моїх знайомих сталося горе: їхня 29-річна донька потрапила у ДТП. У неї був шанс на життя, але чомусь вона своєчасно не звернулася по допомогу до лікарів. Наслідки цієї аварії трагічні. За кілька днів вона померла від травм. Сиротами залишилися троє її малолітніх дітей і вбиті горем батьки...

Під час іншої автопригоди водій іномарки випадково зачепив зовнішнім дзеркалом колегу-водія, який саме відкривав двері свого припаркованого автомобіля. Від удару той упав і як наслідок зазнав незначних тілесних ушкодженнь.  

На контрольно-пропускному пункті «Дитятки» ветеранів Чорнобиля зустріли представники організаторів поїздки: директор Інституту соціального захисту громадян України Світлана Науменко й експерт цього інституту Галина Голуб, які провели інструктаж щодо поведінки на території зони відчуження. Нагадали про те, що вони й без того знали. Відтак ми вирушили в дорогу трасою посеред лісу.