У правовому полі

Незаконне переведення безготівкових коштів у готівку — це один із найприбутковіших і поширених видів нелегального бізнесу. Відповідні послуги надають цілком респектабельним підприємствам, посадові особи яких у такий спосіб ухиляються від сплати податків і отримують невраховану готівку. Але, як запевняють у ДФС, тепер подібні послуги стали ризикованішими й значно зросли в ціні. А також наголошують, що нині замовникам доводиться відповідати за свої дії так само, як і організаторам. 

До редакції «УК» звернулася жителька Кривого Рогу Ганна Гавриленко, яка стала жертвою шахрайства. Підвела її надмірна довірливість до доброї знайомої Надії, працівниці одного з відділень ПриватБанку, яку вона знала 20 років і навіть приятелювала з нею. Торік у вересні Надія зателефонувала їй на мобільний із пропозицією обміняти гривні на долари, оскільки їй за це у фінустанові обіцяють премію. Ганна зібрала всі свої та рідних заощадження і передала Надії 160 тисяч гривень. Та  відразу обміняла 46 тисяч гривень на дві тисячі доларів, а решту грошей пообіцяла конвертувати через два тижні. Після цього приятелька почала уникати телефонних дзвінків, потім її родичі сповістили Ганну, що її нібито викрадено, після цього Надія зникла. 

Президент підписав три закони з «безвізового пакета», серед яких і документ, що визначає окремий порядок конфіскації майна злочинців. Саме він спричинив найбільше суперечок і критики не лише в сесійній залі, але й серед юристів, які застерігали, що такий закон дозволить відбирати майно ще й у громадян, які не причетні до будь-яких правопорушень. 

Пограбування осель — тема не нова. Не втрачає вона актуальності й нині. Кількість крадіжок торік зросла на понад 20%. Експерти пов’язують це зі складною економічною ситуацією в країні. Тож правоохоронці радять бути обачними — кажуть, що на початку нинішнього року кількість квартирних пограбувань, зокрема в Києві, неабияк зросла. На недавній прес-конференції вони нагадали, як захистити своє житло від небажаний гостей. 

Попри заяви начальника управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергія Горбатюка про те, що розслідування злочинів проти Майдану може бути зупинено 1 березня, якщо не внести зміни в закон про Державне бюро розслідувань, депутати не захотіли займатися цим питанням під час пленарного тижня і спокійно пішли на чергову перерву. Тепер до вирішення цього питання у залі вони зможуть повернутися лише за кілька тижнів. Пояснити своє рішення й таке ставлення вони не поспішають, відмовляючись коментувати. 

Поки поліцейські затримували на дорогах порушників-скандалістів, відео з якими згодом з’являлося в інтернеті, народ їм аплодував. Але після погоні в столиці, яка закінчилася загибеллю людини, усе відразу змінилося. Суспільство розділилося на затятих прихильників дій поліції і не менш затятих супротивників щодо питання правомірності стрільби. Одні впевнені, що інакше лихачів не зупиниш, інші категорично засуджують правоохоронців. 

Найбільш не захищені на світі діти. Нерідко їх ображають дорослі, й на допомогу малечі поспішають правоохоронці. А ось трагедія, що сталася в Якимівському районі Запорізької області, не вписується у свідомість нормальної людини: мати вбила тримісячну доньку. Вона викинула її тільце у вигрібну яму й зателефонувала в поліцію, розповівши нісенітницю, що в її дочки лікарі виявили онкологічну хворобу та забрали її в Запоріжжя, де мала зникла. Того самого дня в неї вдома правоохоронці виявили труп маленької дівчинки, яку упізнано як дочку. За цим фактом слідчий вніс дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за умисне вбивство дитини (п.2 ч.2 ст.115 КК України), повідомивши матері про підозру в умисному вбивстві малолітньої дитини. Та суд навіть не відправив дитиновбивцю за грати на час досудового слідства, залишивши її під домашнім арештом. Тільки настирливість прокурора, який подав апеляційну скаргу, призвела до арешту вбивці. Так у Якимівці мати забрала життя своєї дитини. 

Нещодавно прокуратура Запорізької області повідомила про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч. 3 ст. 368 КК України). Ним виявився заступник начальника митного посту Міжнародного аеропорту «Запоріжжя», який пристав на пропозицію і отримав звичайнісінького хабара. За результатами проведених спільно зі співробітниками СБУ слідчо-оперативних заходів посадовця затримали. Встановлено, що він одержав від представника однієї з авіаційних компаній 2200 доларів США за забезпечення її пасажирам найсприятливіших умов проходження митного контролю та оформлення в аеропорту м. Запоріжжя. Досудове розслідування проводить слідчий відділ прокуратури області. За даними прокурора відділу прокуратури області Романа Парфенова, зараз вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу. Санкція інкримінованої статті передбачає 10 років позбавлення волі. 

Відповідь на це запитання дає саме життя. Нові патрульні поліцейські, пройшовши підготовку на базі українських вишів, ще торік з’явилися у кількох мегаполісах, серед яких був і Харків. Тут, як і в інших містах, до нових охоронців правопорядку приглядалися дуже пильно, фіксували кожний промах і кожний успіх. І дотепер суперечок і розмов із цього приводу залишається чимало. Але очевидно: реформа триває, і її вже не зупинити. 

Нещодавно Мін’юст ініціював скасування Господарського кодексу. На думку урядовців і бізнес-спільноти, ухвалений 2003 року кодекс містить застарілі норми, що дублюють галузеве законодавство, яке не модернізувалося протягом 10 років. Через це в ньому не відображено реального стану речей, що заважає веденню бізнесу в Україні. Представники ж суддівського корпусу вважають, що говорити про скасування Господарського кодексу передчасно. 

Серед структурних підрозділів та сфер суспільного життя Сумщини, де особливо активно відбуваються реформування та оновлення, — Головне територіальне управління юстиції. Саме тут нині реалізують пілотні проекти, завдяки яким розвивається і збагачується вітчизняна галузь права. Про нинішню роботу колективу, досягнуті результати і плани кореспондентові «УК» розповідає начальник Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ірина СВИСТУН. 

Нещодавно Верховний суд на засіданні Судової палати з цивільних справ розглянув справу про розподіл спільного майна подружжя. Було ухвалено рішення, в якому підтримано правову позицію щодо незастосування презумпції права спільної власності подружжя на майно, нажите у шлюбі. Тож постає запитання: чи можна трактувати це рішення як таке, що поки дружина народжувала дітей, вела домашнє господарство, а чоловік працював, то все, куплене в цей період, належить комусь одному?