Втомлені від багатогодинного очікування заявленої Єврокомісією спільної прес-конференції комісара Штефана Фюле та першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова, європейські журналісти сподівалися почути якщо не гучну новину, то хоча б натяк на можливу розв’язку «питання мільярдів», яке стало на заваді підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підстави на сподівання давала, не в останню чергу, ранкова заява голови європейської дипломатії Кетрін Ештон, яка, повернувшись із Києва, зазначила, що Україна може подолати виклики в економіці як завдяки підтримці Європейського Союзу, так і завдяки розробці серйозного економічного плану, який має стати додатковим сигналом інвесторам. Саме ці питання, як дала зрозуміти Кетрін Ештон, мала обговорити представницька делегація з України у складі першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова, керівників міністерств доходів і зборів, економіки та голови НБУ в Брюсселі того ж дня.
Україна і світ
Україна продовжує підготовку до підписання Угоди про асоціацію та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС, домагаючись кращих умов її імплементації. Таку позицію висловив Прем’єр-міністр Микола Азаров у ході зустрічі з представниками вітчизняного агробізнесу. «Наприклад, умови імплементації угоди для наших аграріїв запроваджують квоту на цукор. В Угорщині, наприклад, це призвело до повного знищення цукрових заводів. Ви хочете, щоб ми зробили те саме? Ми цього не робитимемо... Доти, доки ми не модернізуємо всі свої екстрактно-олійні підприємства, ми мито на насіння соняшника не скасовуватимемо. Давайте домовлятися. Ми не змінюватимемо угоду, а умови її імплементації, тобто перехідні положення, давайте запишемо так, щоб вони для нас були вигідними», — наполягає глава уряду.
Від Рівного до польського містечка Бихава, що неподалік Любліна, як до Києва, — 300 кілометрів. Цікаво, що й подолали ми їх, незважаючи на кордони, за стільки само часу, як дістаємося до Києва, — приблизно за 5 годин. Але за три сотні кілометрів на захід живуть уже ментально інші люди: 10 років у ЄС багато змінили для пересічних поляків. — Євросоюз навчив нас, як то зробити, щоб заробити, — каже бурмістр Бихави Януш Урбан. — Людина мусить шукати роботу, яку раніше їй давали. Людина повинна бути гнучкою, мати кілька професій. А можливості для людей розширилися. І це, вочевидь, головний бонус для нашої територіальної громади за 10 років перебування в європейській спільноті.
Президент Віктор Янукович днями двічі зустрічався з Високим представником Європейського Союзу в закордонних справах і безпековій політиці Кетрін Ештон. «У тривалій дискусії він запевнив мене, що готовий до діалогу, і я закликаю його зробити це. Він також підтвердив своє бажання підписати Угоду про асоціацію», — уточнила єврокомісар.
Цими днями в центрі Києва відбуваються події, які активно коментують зарубіжні політики і засоби масової інформації. Вони дорікають українському урядові в неправомірних діях щодо мирних демонстрантів та в небажанні вести діалог. Заяви деяких високопоставлених дипломатів про порушення основоположних принципів демократії в Україні змушують, щонайменше, засумніватися в їх об’єктивності і щирості. Зауважте, приїжджі політики охоче спілкуються з Євромайданом, не намагаючись вислухати й іншу частину суспільства на інших мітингах, які проходять не лише в столиці. А вона — інша точка зору — насправді є. Однак її чомусь не хочуть почути на Заході.
Українсько-китайські документи, підписані у столиці Піднебесної за результатами переговорів делегацій під головуванням Президента Віктора Януковича та Голови КНР Сі Цзіньпіна, розширюють спектр економічної співпраці між нашими країнами.
Діяльність ОБСЄ грунтується на мирному діалозі й пошуку спільного знаменника, попри різні політичні позиції. Ці слова генерального секретаря ОБСЄ Ламберто Занньєра, напевне, можна вважати квінтесенцією і самого засідання. Справді, нині ОБСЄ служить форумом для політичного діалогу на високому рівні з широкого кола питань безпеки і платформою для практичної діяльності з поліпшення життя людей та їхніх співдружностей. Як всеосяжний регіональний інструмент раннього попередження, усунення конфліктів, регулювання криз і постконфліктного відновлення ОБСЄ сприяє запобіганню розбіжностям між державами і формуванню довіри на основі співпраці.
Президент Віктор Янукович зустрівся з Головою КНР Сі Цзіньпіном. Високопосадовці провели переговори у вузькому й широкому колах, відзначивши високий рівень взаєморозуміння. Віктор Янукович вбачає за найважливіше, що нині є між Україною та Китаєм, фундамент довіри, а Сі Цзіньпін вважає його «великим другом» китайського народу. По завершенні заходу глави держав підписали Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільну декларацію про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства. За їхньої присутності члени делегацій поставили підписи під Міжурядовою угодою про економіко-технічну співпрацю, Протоколом фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту сої з України до КНР, Протоколом фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю, Меморандумом щодо взаєморозуміння між Міністерством охорони здоров’я та Державною адміністрацією КНР з традиційної медицини щодо співробітництва в галузі традиційної китайської медицини.
Грудневий Київ 2013 року, безперечно, запам’ятається учасникам засідання як момент вибору. Адже унікальною рисою ОБСЄ є зв’язок між офіційними інституціями і громадянським суспільством. І зовнішньополітична еліта мала унікальну нагоду в українській столиці довести, наскільки це важливо. Тож не дивно, що багато учасників високої зустрічі, окрім основної програми, провели додаткові перемовини з представниками української влади й опозиції, відвідали Євромайдан та інші «гарячі точки» нашої столиці. Загалом у засіданні 5—6 грудня беруть участь делегації 57 держав-учасниць, 11 держав-партнерів, керівники інституцій ОБСЄ, представники ООН, Ради Європи, НАТО, СНД та інших. Серед питань порядку денного — обговорення принципів верховенства права і забезпечення основних прав та свобод людини, утвердження толерантності і недискримінації, захист прав журналістів.
Перебування у Китайській Народній Республіці глава Української держави розпочав із міста Сіань. Там він провів зустріч із Головою народного уряду провінції Шеньсі Лоу Ціньцзянем. «Думаю, що в ході цієї зустрічі ми обговоримо шляхи співпраці, виходячи зі структури економіки вашої провінції», — задав тон переговорам Віктор Янукович. За його словами, Україні цікавий досвід Китаю в питаннях розвитку IT-технологій, авіабудування, нафтогазової галузі, космічної сфери. Сторони виокремили прогрес, який демонструє китайська економіка, досягнутий завдяки лібералізації умов ведення бізнесу. «Ми готові співпрацювати в різних галузях економіки. Україна готова співробітничати з Китаєм як на міжрегіональному, так і на міждержавному рівні», — підкреслив Президент.
Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі».
Політична та економічна асоціація з Євросоюзом — останніми місяцями найобговорюваніша тема в політичних, експертних, медійних колах не тільки України. Навколо перспективи підписання масштабної і за змістом, і за суттю угоди точилися активні дискусії і на схід, і на захід від кордонів нашої держави, щоправда, в різних інтонаціях. Для України ж залишалося виконати кілька умов Євросоюзу. Проте фактично за тиждень до саміту «Східного партнерства» ситуація кардинально змінилася: український уряд ухвалив рішення призупинити процес підготовки до підписання угоди.