Протягом останніх років Україна змушена була сформувати й удосконалити систему безпеки держави з огляду на нові умови, що склалися внаслідок воєнної агресії Росії. За рішеннями Ради національної безпеки і оборони України створено Воєнний кабінет РНБО, Головний ситуаційний центр, активно розвивається мережа ситуаційних центрів в усіх обласних державних адміністраціях. Було сформовано законодавчу і нормативно-правову базу системи гарантування національної безпеки. 

Підгорецький замок захоплює одразу — без довгих оглядин. Більше того, це відчуття не зникає і не забувається. Він прекрасний навіть у своїй занедбаності, а колись, ще й завдячуючи багатству і вишуканості інтер’єру, був серед найцікавіших у Європі. «Його вважають українським Версалем», — казав легендарний Борис  Возницький. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Митрополит проти блудниці Катерини ІІ

«За Сибіром сонце сходить»

Окупована Бізонія і бандитська Лугандонія

Проїжджаючи Подолом, зокрема вулицею Кирилівською, неможливо не звернути уваги на численні сірі з вибитими шибками та зруйнованими фасадами оточені пустирями будівлі, які спіткало лихо занепаду. А тому помітний їх ди­сонанс із величним фармацевтичним гігантом-заводом «Фармак», який розташувався в історичному серці столиці. Важко повірити, що кілька десятиліть тому підприємство теж переживало не найкращі часи: застаріле обладнання, через що виробництво тут ледь жевріло, величезні борги з оплати праці персоналу — такий «стартовий капітал» отримала у 1995 році Філя Жебровська, яку колектив обрав на посаду директора. 

Скажете, що дива не стаються. Та ще й у наш прозаїчний і прагматичний час, коли за все слід розраховуватися дзвінкою монетою. Теж так думав донедавна, але пересвідчився — невеличкі дива хоч і нечасто, але таки трапляються. Звичайно, щоби рибу їсти, треба у воду лізти, однак не настільки ж усе критично і трагічно, як може здатися на перший погляд. 

Останнім часом чи не найголовнішою темою в авторитетних ЗМІ стало осмислення процесів, що відбуваються у так званому новому гібридному світі. Світі, що увійшов до зони підвищеної турбулентності, пов’язаної з пробудженням агресії, нетерпимості, що супроводжується фактичною відмовою від стримувальних норм і механізмів. Ми опинилися у світі, де виконання міжнародних договорів та зобов’язань стало ознакою слабкості, а розмови про ядерний попіл стають темою політичних шоу.  

Останніми місяцями пересічні українці хвилюються з приводу того, що чекає на нашу національну валюту — гривню. Деякі експерти підігрівають певним негативом свої передбачення щодо можливого значного її знецінення. Називають і курси гривні щодо ключових валют світу.  Її справді лихоманило у грудні 2016 року, вона коливалася у січні-лютому 2017-го (див. графік офіційного курсу Національного банку). Дехто з експертів прогнозує, що у другому-третьому кварталі 2017 року долар на роздрібному ринку коштуватиме до 29—30 і навіть більше гривень. Одна з головних причин такого можливого стану нацвалюти, на думку багатьох аналітиків, — те, що вже тривалий час МВФ так і не надав чергового траншу кредиту Україні. Адже чимала його частка йде на поповнення золотовалютних резервів і підтримку стабільності  гривні. Інші аналітики спокійніші: гривня в 2017 році не  впаде. 1 березня стало відомо, що до МВФ українські чиновники скерували лист про наміри для отримання траншу обсягом мільярд доларів.  

Ніде правди діти, якість життя українців ще далека від ідеальної. Адже якщо проаналізувати будь-яку сферу життя, побачимо там поки що чималу кількість проблем та несправедливості. І стосується це українців, які працюють, і пенсіонерів, і людей з особливими потребами, і молоді тощо. Тож головне — не просто констатувати це, а й докласти всіх  зусиль, щоб змінити стан речей на краще. Що й робив український уряд у році, що минув, і робитиме надалі. 

Із самісінького ранку в четвер Прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив про реформаторські процеси у країні. Щоправда, його слова лунали не в Будинку уряду, а в одному з бізнес-центрів столиці під час конференції «Трансформація’17. Що змінять реформи в житті українців». 

 Київ закликає Євросоюз зберігати режим санкцій проти Росії доти, доки вона не виконає мінських домовленостей у повному обсязі. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час зустрічі з міністрами закордонних справ Великої Британії Борисом Джонсоном та Республіки Польща Вітольдом Ващиковським. Глава держави подякував Лондону та Варшаві за тверду підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, повідомляє департамент прес-служби АП.