Гуманітарна політика

Неприємне здивування спіткало студентів низки українських вишів, коли ті отримали свою липневу стипендію: замість звичайних 730 грн на їхніх карткових рахунках виявилося на 200 грн менше. Зокрема, за словами президента Української асоціації студентського самоврядування (УАСС) Єлизавети Щепетильникової, зі скаргами на  зменшення стипендії звернулися студенти Київського національного торговельно-економічного університету, Запорізького національного університету, Рівненського державного гуманітарного університету, Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», Кам’янець-Подільського національного університету та інших вишів.  

Є лікарі, сама лише зустріч з якими вселяє впевненість у тому, що все буде добре, хвороба відступить. Саме такого авторитету набув у Національному інституті раку керівник відділу пухлин шкіри і м’яких тканин Сергій Коровін. Він — спеціаліст найвищого класу. А ще людина, яка випромінює світло й тепло, підносячи дух і зміцнюючи волю хворих. Саме йому кілька років тому довірили очолити, по суті, новий напрямок у розвитку лікувальної справи. І не помилилися. Нове інститутське відділення стало визнаним центром лікування і пропаганди профілактики онкозахворювань шкіри. Про те, чому це так важливо, — наша розмова із Сергієм Коровіним.  

Колись держави вели війни й завойовували  для себе нові землі, потім — ринки. Нині жорстка боротьба ведеться за енергоресурси. Якщо вникнути в суть усіх цих дрібних і великих конфліктів, то стає зрозуміло: людство гостро відчуває нестачу ресурсів і нині кожна країна намагається мати власне джерело енергії та гарантувати так свою національну безпеку. На цьому тлі позиція України має вигляд інколи вельми незбалансованої, оскільки наша держава прагне гарантувати власну енергетичну безпеку через досягнення домовленостей з Росією щодо зниження ціни на імпортований газ. У ситуації, коли такі переговори ускладнені вже підписаними кабальними угодами і за відсутності потужних важелів впливу на економічну політику північного сусіда, наша країна не може розраховувати на якісь значні поступки «Газпрому». Тим часом, якщо проаналізувати стан справ в енергетиці, бережливе ставлення до наявних власних ресурсів може істотно допомогти Україні збільшити ступінь диверсифікації власного енергоринку.

У курортному містечку Юрмалі завершився ХІ Міжнародний конкурс молодих виконавців популярної музики «Нова хвиля». Українська учасниця Марія Яремчук посіла третє місце і отримала грошову винагороду 20 тисяч євро. Їй дістався і приз глядацьких симпатій. Перемога — у співачки з Росії Niloo, якій вручили 50 тисяч євро. Друге місце виборов молодий виконавець з Італії Констанцо Дель Пінто, його винагорода становить 30 тисяч євро.  

Останніми роками простежується тенденція переважання негативної інформації в телепросторі. На жаль, сьогодні в державі немає дієвої системи захисту від неї. Страждають здебільшого діти. Якщо ж урахувати, що, за даними спеціалістів, перед телеекранами вони проводять часу більше, ніж у школі, зрозуміло, хто корегує виховний процес. Тим паче, що останнім часом через економічні проблеми батьки дедалі менше проводять часу зі своїми чадами.  

Ковані вироби Олександра Ракшевського можна побачити в Україні, Росії, країнах Західної Європи. У 2009 році Олександр та його колеги по цеху провели в Токмаку перший на запорізькій землі фестиваль ковалів. Перед численними глядачами майстри викували «Подарунок мамі» — троянди в чоловічій руці — і подарували її місту. Цю композицію встановили на головній вулиці Токмака, біля будівлі мерії.  

Затяті толкієністи можуть тріумфувати: у Чернігові виявлено зоряних ельфів. Про цю гілку дивного народцю прихильники фантастичних історій ще не читали. Адже її  знайшли не письменники, а харківська художниця Ніколіна Бакуменко. І, звісно, вона все намалювала. 

  З року в рік вартість лікарських засобів в Україні зростає, тож лікування якісними препаратами стало розкішшю не тільки для пенсіонерів, а й для українців із середніми статками. Тому на сьогодні забезпечення доступними ліками людей — одне з головних завдань уряду, а питання наведення ладу в ціноутворенні на фармацевтичному ринку є принциповим для представників влади.  

Гіпертонія — не лише найпоширеніша, а й, мабуть, одна з найбільш підступних хвороб. Упродовж багатьох років вона здатна непомітно підточувати людське здоров’я, вражаючи серце й судини, й в одну мить проявитися серцевою чи нирковою недостатністю, інсультом чи інфарктом. Втім, якщо вчасно виявити гіпертонію та ретельно виконувати всі рекомендації лікаря, можна на тривалий час досягти стійкого зниження тиску. Про основні ознаки, фактори ризику та лікування артеріальної гіпертензії «УК» розповів головний терапевт МОЗ України Василь НЕТЯЖЕНКО.  

Проблемі підвищення доступності лікарської допомоги незаможним категоріям населення за кордоном приділяють особливу увагу, а досвід організації лікарського забезпечення постійно вдосконалюється. Попри це, майже у всіх розвинених країнах витрати на відшкодування вартості лікарських засобів постійно зростають. Основна причина — постійне підвищення цін на ліки. Лікарське забезпечення пільговиків за кордоном здійснюється відповідно до рекомендацій ВООЗ та рішень Люблінської Хартії. 

Вітчизняні фармпрепарати для лікування артеріальної гіпертензії за ефективністю та якістю не поступаються закордонним аналогам. Вони мають усі необхідні складові для ефективного лікування високого артеріального тиску і відповідають вимогам чинного законодавства. Їхню якість контролює Державна служба лікарських засобів України. Доступність та стала присутність на ринку є головним аргументом для держави, коли йдеться про вибір тих чи тих постачальників ліків.  

Ліки в Україні коштують рекордно дорого: й у сусідніх із нашою країнах, і в державах Західної Європи аналогічні препарати можуть бути вдвічі-втричі дешевшими. Проблему можна розв’язати, вважають як у Мінохорониздоров’я, так і в експертному середовищі. Першим кроком для налагодження цивілізованої державної політики у цій сфері стала постанова Кабінету Міністрів «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою», ухвалена у квітні цього року.