Олександру Заварову не позаздриш. Для кожного професійного тренера очолити національну команду — найзаповітніша мрія. Однак екс-керманич київського «Арсенала» опинився наче на електричному стільці.

Нинішньої осені синьо-жовті видали найгірший старт в історії відбірних турнірів чемпіонатів світу та Європи. 18 років тому в кваліфікації до Євро-96 ми програли Литві і зіграли внічию зі Словенією, після чого лише в третьому матчі дочекалися перемоги над Естонією. Нашу дружину тоді очолював Анатолій Коньков. У підсумку українці фінішували четвертими, випередивши Словенію та Естонію і пропустивши вперед збірні Хорватії, Італії та Литви.

Протягом останніх років спеціалісти і вболівальники обговорювали ключову проблему вітчизняного футболу: коли в Прем’єр-лізі закінчиться панування лише двох клубів — «Шахтаря» та київського «Динамо». Надії на гостру конкуренцію в боротьбі за медалі пов’язували насамперед з «Металістом» і «Дніпром».

У нинішньому сезоні ситуація розгортається за найнесподіванішим сценарієм: поки всі чекали на появу так званої третьої сили, втратили другу. У першому колі гірники обіграли всіх потенційних конкурентів — киян, харків’ян і дніпропетровців. Але це ще не все. Уперше в новітній історії переможець першого кола не втратив жодного очка в п’ятнадцяти турах. 

За два тури до завершення групових турнірів Старого Світу всі чотири українських клуби зберігають шанси на продовження боротьби. Підопічних Мирона Маркевича вже зараз можна привітати з виконанням головного завдання на осінню частину сезону. «Шахтар», «Дніпро» і «Динамо» мають довести своє право зіграти на стадії плей-оф у зустрічах, що залишилися.

На середині турнірного шляху український квартет посідав четверте місце в таблиці коефіцієнтів УЄФА. Попереду розташувалися лише визнані лідері футбольного Старого Світу: Іспанія, Англія та Німеччина. Зараз на рахунку синьо-жовтих 39 очок. Кияни набрали 10 пунктів, гірники і харків’яни — по 9, дніпропетровці — 7,5, донецький «Металург» — 2,5 і «Арсенал» — 1. 

Подібна драма в біографії донецького «Шахтаря»  уже була. Навесні 2007 року в 1/8 фіналу Кубка УЄФА помаранчево-чорні зустрічалися з іспанською «Севільєю». Коли команди зіграли 90 хвилин, на табло донецької арени світилися приємні для господарів поля цифри: 2:1. У компенсований арбітром час гості здобули право на кутовий. Крім десяти польових гравців, у штрафний майданчик прибіг і воротар іспанців Палоп. Саме йому ударом головою і судилося звести гру до нічиєї.
Психологічний удар такої сили витримає далеко не кожний. Протягом двох екстра-таймів підопічні Хуанде Рамоса забили переможний м’яч — 3:2. У травні того самого року «Севілья» вдруге поспіль здобула Кубок УЄФА. 

Старт другого кола групового турніру Суперліги практично збігся з днем народження Олега Блохіна. Тому більшість розмов уболівальників напередодні матчу «Динамо» — «Порту» зводилася до простого запитання: чи зможуть його підопічні зробити найдорожчий подарунок головному тренеру до його 60-річчя.
Спеціалістів і журналістів турбувало інше: який вигляд матимуть Тарас Михалик та його партнери на тлі європейських бразильців, які фактично вже після трьох матчів забезпечили собі вихід до 1/8 фіналу найпрестижнішого турніру Старого Світу. 

У стані прихильників біло-блакитних блиснув промінь надії. Здається, найважчий період осінньої частини сезону залишається позаду. Підтвердити або спростувати цю сентенцію має сьогоднішня битва на НСК  «Олімпійський». У ключовому поєдинку групового турніру Ліги чемпіонів кияни прийматимуть одноосібного лідера нашого квартету — «Порту».
— У Португалії динамівці продемонстрували одну з найкращих ігор сезону, — переконаний Олег Блохін. — Ми мали брати одне очко, але припустилися дитячих помилок в обороні. 

В 1/8 Кубка України  брали участь дві команди, які представляють третій ешелон вітчизняного футболу. Це лідер групи Б другої ліги «Украгроком» з Кіровоградщини  та свердловський «Шахтар» з Луганщини. Обидва колективи приймали суперників на своєму полі, однак  це їм не допомогло.  До вісімки кращих прогнозовано вийшли титулованіші клуби: «Чорноморець» та  «Волинь». 

Складається враження, що спадок, який залишив динамівцям Юрій Сьомін, доведеться розгрібати набагато довше, ніж результати діяльності його співвітчизника Валерія Газзаєва. Судіть самі: нинішньої осені Артем Мілевський та його партнери встановили особистий антирекорд — ще жодного разу в історії національних чемпіонатів біло-блакитні не програвали протягом першого кола чотири матчі. Уперше на внутрішній арені кияни поступилися двічі поспіль: спочатку «Дніпру», а потім «Металісту».  

Більшість фахівців переконана, що національну дружину повинен очолити вітчизняний тренер. Серед кандидатур, що обговорюються, найчастіше згадують прізвища Миколи Павлова, Олександра Заварова, Павла Яковенка, Олексія Михайличенка, Леоніда Буряка й Михайла Фоменка. «Урядовий кур’єр» спробував оцінити сильні та слабкі сторони претендентів. 

Спеціалісти, вболівальники і журналісти багато років чекали, коли ж нарешті буде порушено двовладдя в українському футболі. Однак, на початку нового сторіччя картина виглядала звично: змінюючи один одного, золоті медалі Прем’єр-ліги розігрував між собою дует клубів: київське «Динамо» і «Шахтар». Попри локальні успіхи на євроарені наших лідерів, говорити про поступальний рух усього вітчизняного футболу в такій ситуації було важко. Крига скресла в знаменний для нас рік проведення фінального турніру чемпіонату Європи.