Актуальна тема

Міжнародна антикорупційна конференція «Запобігаємо. Боремось. Діємо» стала майданчиком напрацювання шляхів боротьби з цим ганебним для України явищем. Та й загалом атмосфера налаштовувала учасників зібрання на конструктивну роботу, пошук оптимальних рішень у просуванні вітчизняних реформ.  

 «Шановні пасажири! Електропоїзд №6018 Козятин — Київ запізнюється на 20 хвилин». «Ну ти подивися: що вони роблять? — почув позаду на пероні злий чоловічий голос. — Мало того що електрички познімали, то й ще ті, які залишилися у графіку, вчасно прийти на станцію не можуть!» Я подумки погодився з обуреним пасажиром, але розмови не підтримав. Бо вона нічого хорошого не віщувала, крім хіба що зіпсованого настрою на цілий день.

Ситуація на Донбасі — це наслідок тривалої відсутності як українських культурних інститутцій, так і зваженої далекоглядної гуманітарної політики щодо регіону, роблять висновок аналітики. Війна нині там, де існувала негласна заборона на українську культуру, посилаючись на власний досвід, кажуть митці. А й справді: хіба могла вона бути рідною й зрозумілою всемогутнім місцевим царькам, які шаленіли від «Шансону», «Мурки» і «руского міра» загалом? 

Упродовж  майже двох років триває неоголошена війна між митниками та вітчизняними виробниками лакофарбової продукції. Перші намагаються вольовими і силовими методами змінити код одного з компонентів, який використовують у виробництві лаків, і це спричиняє стягнення акцизу та додаткове нарахування ПДВ. Постачальники сировини для галузі доводять (зокрема і в судах) протиправність цих дій і стверджують, що у такий спосіб галузь намагаються розвалити. Про один з епізодів тихих «бойових дій» на Сумщині «Урядовий кур’єр» уже розповідав  у №184 від 3 жовтня 2015 року в матеріалі «І сяк  і так — не розмитнюється лак». У ньому Харківську митницю ставили як приклад, оскільки вона намагалася діяти у правовому полі. Проте після публікації в газеті та рішення Сумського окружного адміністративного суду на користь лакофарбовиків  харків’яни в особі податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області вирішили «виправитися»… 

У вівторок 309 народних депутатів підтримали закон №3404 «Про внесення змін до розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель». 

Луганська обласна військово-цивільна адміністрація визначила порядок розподілу коштів між постраждалими жителями Сватового: людям обіцяють допомогу від 10 до 500 тисяч гривень. Про це заявив заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Клименко. 

Південний Буг — третя за довжиною річка України, яка є виключно українською. Бере початок на Поділлі, протікає центральними і південними областями (Хмельницька, Вінницька). Упродовж століть назва річки змінювалася. Турки називали її Ак-су, що означає «біла вода», греки — Гіпанісом або Іпанісом. Слов’яни нарекли річку Богом, у розумінні «багата» або «та, що тече багатою, родючою землею». Вважається також, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси «кривий», «покручений». 

На позачергове засідання Верховна Рада зібралася для ухвалення законопроектів, потрібних для виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Без зайвих відступів народні обранці взялися за роботу. На їхні позитивні голоси вже не впливали контраргументи щодо недолугості остаточних редакцій деяких норм документів. Копітка робота дала свої плоди: урядовці та представники парламентських фракцій консенсусу досягли, техніко-юридичні правки внесено і деякі законопроекти ухвалено в другому читанні. За процесом у сесійній залі спостерігали й урядовці разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Помірний розгляд документів та врешті-решт фінальні рішення не підвищили градуса в сесійній залі Верховної Ради і не вимагали від представників Кабміну щось коментувати. 

Питання кардинальних змін у судовій системі стали наріжним каменем чергового засідання Національної ради реформ, проведеного під головуванням Президента Петра Порошенка. Саме він назвав цю дискусію фінальною, пообіцявши невдовзі внести до Верховної Ради узгоджений проект. 

Ця проблема вкрай важлива для бійців і для їхніх батьків. Від них у першу чергу надходять дзвінки із запитаннями про готовність військових частин одягнути, взути, нагодувати осінніх новобранців і тих, хто вже несе службу. Тож саме про це йшлося на прес-конференції на тему «Стан забезпечення речовим майном військовослужбовців Національної гвардії України», яку провели представники Нацгвардії. Донедавна з вуст небайдужих громадян і військових не сходили розмови і критика щодо використання для пошиття військового одягу неякісних, та ще й небезпечних для здоров’я тканин. На сьогодні, за словами високих військових чинів, ситуація докорінно змінилася. Представники Національної гвардії зауважили: питання забезпечення, які диктує життя і обставини, вирішують «наживо». Якщо перші зразки тканини, з якої виготовляли форму для військових формувань, затверджував Кабмін, то після внесення деяких поправок у документи, що регламентують речове забезпечення, цим опікуватимуться фахівці Міністерства оборони. 

…Додому повертаються земляки, які гідно виконували обов’язок із захисту східних кордонів країни. Повертаються у мирне життя і солдати, які зазнали поранень під час бойових дій. Фахівці наголошують, що більшості з них необхідний курс психологічної реабілітації. Ця порада стосується 92% бійців. Адже на жодну адекватну людину війна ніколи не мала бодай на крихту позитивного впливу. Нервове потрясіння, особливості харчування, переохолодження, загострення давніх чи поява нових хвороб — в умовах воєнних дій, на жаль, норма. 

Уроки у школах Сватового якщо й почнуться, то не раніш ніж за тиждень: місцева влада ухвалила рішення не починати з понеділка навчальний процес. Та й можливостей для цього немає: із п’яти шкіл вціліла лише одна. Але уроки з цієї ситуації мають винести майже всі служби життєзабезпечення краю.