Ситуація з авіаперевезеннями компанією «АероСвіт» залишається стабільно складною. Перевізник продовжує фокуси з рейсами, а люди не можуть вчасно повернутися додому. Так, учора в Таїланді через затримку рейсу змушені були залишитися 220 пасажирів, які придбали квитки до Києва. Літак не вилетів із Бангкока, невідомо, скільки доведеться чекати — добу чи більше. Телефон компанії мовчить, потрібна допомога дипломатів — у кого діти, у кого віза закінчується, повідомляли інформагентства.
Крім того, компанія продовжила скасовувати й інші рейси.  І це після того, як «АероСвіт» запевнив Мінінфраструктури та Державіаслужбу, що гарантує перевезення пасажирів. 

До каверзних сюрпризів погоди пристосуватися важко: стовпчик термометра то стрибає вгору, то стрімко падає вниз. Сьогодні 0 градусів, а завтра -10, що зазвичай призводить до ожеледиці. Як наслідок, у травмпунктах зростають черги.
Упіймати лікаря-травматолога для інтерв’ю майже неможливо. Завідувач відділення Бориспільської центральної районної лікарні Віталій Венгрин відмахнувся від мене, як від настирливої мухи.

Океан після місяця плавання здавався їм безмежним. Нарешті одного жовтневого дня матрос на щоглі каравели «Нінья» емоційно вигукнув давноочікуване: «Земля!» Саме так 520 років тому закінчилася перша подорож експедиції Христофора Колумба, який у пошуках найкоротшого шляху до Східної Азії надибав на береги Південної Америки.
 Аналогії цієї хрестоматійної історії із сучасною роботою донецьких шахт дуже прозорі. Бо за роки від початку вуглевидобутку справжнісінькому океану підземних вод, який перекачали, теж не видно кінця-краю. 

Чи боїтеся ви змій? Напевно, майже кожен відповість на це питання «так», навіть якщо ніколи з ними не зустрічався.

Психологи вважають, що правічний страх людини перед зміями — складова частина людської натури. За даними науковців, цей страх міг виникнути багато тисячоліть тому, коли людина ще не вміла визначити, чи небезпечна змія. І страх залишився у психіці назавжди. До речі, це стосується не лише людини. 

 Пам’ятаю, в дитинстві новорічні канікули були не просто двотижневою перервою в навчанні. Пахощі хвої і мандаринів разом із щирою вірою в Діда Мороза й подарунками створювали відчуття, що ось-ось відбудеться щось справді чарівне. А снігові баби, а фортеці, за якими «наші» оборонялися проти «німців», а заливання ковзанки в дворі… Вертаєшся додому розпашілою, втомленою, але ж яке задоволення!

 Формат діяльності колегії Національного агентства з питань державної служби цього року зазнав певних змін. У відомчому положенні щодо цього дорадчого органу знайшли відображення завдання, визначені Президентом України та урядом щодо модернізації й розвитку державної служби: зробити її ефективною та професійною, відкритою і зрозумілою для суспільства. Тут незайве буде додати, що йдеться про чималий загал вітчизняного суспільства: майже 400 тисяч державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Пишні снігові шапки на дахах будинків через різке потепління перетворюються на загрозливі крижані бурульки велетенських розмірів. У найнесподіваніший момент якась із них може відламатися і впасти, ставши своєрідною «зброєю масового переляку» — «дах—асфальт». Журналісти «Урядового кур’єра» поцікавились, як у містах України борються з бурульками.

6 грудня набрав чинності Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Згідно з ним, біометричні паспорти — внутрішні та для виїзду за кордон — українцям планують видавати із першого січня 2013 року.
А напередодні компанія-лідер в галузі розробки та впровадження ID-документів EDAPS провела день відкритих дверей. Представникам засобів масової інформації показали особливості роботи трьох підприємств консорціуму — підрозділів «Голографія», Державний центр персоналізації документів та «Знак», які виробляють електронні ідентифікаційні документи. 

Здавалося б, що може бути незвичного у запрошенні Діда Мороза та Снігуроньки додому чи на корпоративне свято до ресторану для привітання з Новим роком? Звісно, коли йдеться про дітей, вся процедура вітання приблизно така сама, як і 10 років тому: приходять, дарують подарунки, танцюють навколо ялинки, пісень співають і віршики, вивчені дітьми, слухають. Ось і все! Проте коли йдеться про дорослих, уподобання і побажання змінюються чи не щороку.  

Синоптики нарешті обіцяють послаблення морозів та припинення снігопадів. І як би хотілося слідом за Шекспіром вигукнути: «Зима тривоги нашої позаду, із сонцем Йорка літо повернулось». На жаль, перший натиск суворої пори року ми програли, а наслідки його доведеться ліквідовувати ще певний час. А там і нові випробування не забаряться. Тож вкотре природа нам нагадала, що до зими готуватися треба ще влітку.