Економіка

У першому півріччі 2015 року в Китай через Державну продовольчо-зернову корпорацію було поставлено 800 тисяч тонн зернових,  переважно кукурудзи. Маємо всі шанси експортувати через китайського оператора ще 2 мільйони тонн кукурудзи, ячменю та пшениці, якщо Китай буде готовий їх прийняти. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський під час брифінгу у Кабміні, присвяченому підсумкам V засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства між урядами України та КНР. 

У це важко повірити, але на початку ХХ століття Німеччина, Бельгія та Британія — визнані в світі пивовари — купували хміль на … Волині, бо за якістю він не поступався кращим закордонним зразкам, а за ароматом — навіть їх перевищував. Відтак уже в 1907 році до Великої Британії було вивезено 9 пудів хмелю, а 1912-го — 492. Українці вирощували високі (як на той час)  врожаї цієї культури — 10—12 центнерів з гектара, при вартості виробництва одного центнера 18—25 рублів. Німецьким же, австрійським, французьким та англійським виробникам хміль обходився у 1,5—2 рази дорожче. Збут хмелю вважався досить прибутковою справою (його ціна у десятки разів перевищувала ціну зерна), і в 1913 році площі під цю культуру в Україні становили вже 6 тисяч гектарів. На жаль, наприкінці 80-х років минулого століття Україна була вже п’ятим у світі (після США, Німеччини, Китаю та Чехословаччини) виробником хмелю. Нині ж … 

До кінця року Державна фіскальна служба (ДФС) хоче вийти на відшкодовування 100% заявок з податку на додану вартість (ПДВ) у режимі місяць від місяця. Про це під час прес-конференції в ДФС повідомив її голова Роман Насіров. 

Розширення повноважень територіальних громад сприяє підвищенню фінансової самостійності місцевих бюджетів. Про це — у матеріалах наших кореспондентів. 

Збирання ранніх зернових культур у деяких регіонах добігає кінця, а в деяких — у самому розпалі. Про те, як нива віддячує аграріям цього року, читайте в матеріалах наших кореспондентів. 

Економічна криза добряче вдарила по будівельній галузі в Україні: кількість замовлень і обсяги робіт значно впали. Але, на щастя, не все так погано. І є приклади. Один з них — реалізація масштабних інвестиційних проектів у Миколаївському морському порту. Нині порт — грандіозний будмайданчик, де реалізують відразу кілька масштабних інвестпроектів. Тільки за 7 років у розвиток порту вкладено 450 мільйонів доларів інвестицій. Тут зводять перевантажувальні комплекси, до чого залучено десятки миколаївських підприємств. У порту реалізують найбільші в Україні інвестпроекти компаній зі США і Китаю, працює індійський капітал. Навіть з усіма нашими проблемами, чиновницьким всевладдям й корупцією інвестори мають мужність заходити в нашу країну. 

У Кабінеті Міністрів поки що не володіють достеменними даними про реальну кількість запасів вугілля на видобувних складах державних та приватних шахт. Із запасами блакитного палива у вітчизняних підземних газових сховищах ситуація для урядовців більш-менш зрозуміла, однак не прозора. Щоб запобігти проблемам в енергетичній галузі та не посилити їх негативний вплив на життя українців під час наступного опалювального сезону, українська сторона звернулася по допомогу до міжнародної експертної місії з енергетичних питань. 26 аналітиків від 7 урядів країн-членів ЄС, США та Канади два місяці тому почали активно розробляти відповідну інформаційну мапу та план реагування на можливі виклики. 

Запитайте будь-кого: як найлегше знайти людину просто зараз? Більшість, напевно, відповість: зателефонуйте їй на мобільний! І це справді так. Та що робити, якщо ця людина із власної волі вам свого номера телефону не надавала? Чи буде це коректно? А тепер погляньмо на питання ширше. Чи багато людей вважатимуть коректним, якщо в будь-яку мить за особистим номером мобільного вас зможе знайти… держава? В Україні поки що для того, щоб придбати sim-карту, достатньо мати лише гроші. Але… 

У державі вже два роки працює програма цифрового оновлення регіонів, головна мета якої — об’єднати всіх зацікавлених в осучасненні нашої країни, в її розвиткові та залученні інвесторів. Бути на одному рівні з усім світом — так коротко можна сформулювати результат заходів, які впроваджують у різних регіонах країни. «Урядовий кур’єр» розповідає про здобутки від застосування цифрових технологій у Рівненській, Львівській, Миколаївській та Херсонській областях.   

Цього тижня українські єврооблігації зросли до п’ятимісячного максимуму на заяві міністра фінансів Наталії Яресько про можливе проведення поточного тижня чергового раунду переговорів із кредиторами про реструктуризацію 15,3 мільярда доларів зовнішнього боргу.  За оцінкою агентства Bloomberg, зростання вартості українських боргових паперів у липні може стати максимальним з початку року, оскільки виплата купона на 120 мільйонів доларів 24 липня сигналізує про прогрес у переговорах про реструктуризацію. При цьому головний камінь спотикання у досягненні угоди з кредиторами — списання 40% суми основного боргу, на якому наполягає Україна. Оскільки деталі переговорів не розголошують (це ключова умова їхнього проведення), «УК» спитав у аналітиків, чи пробачать зовнішні кредитори Україні таку суму.

Нова модель оптового енергоринку передбачає перехід на прямі договори між виробниками та споживачами електроенергії. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив міністру енергетики та вугільної промисловості Володимиру Демчишину підготувати та провести тестування роботи ринку електроенергії в режимі прямих договорів уже восени 2015 року. 

Доля українських гірників, які тяжко працюють на занедбаних шахтах, владі не байдужа. У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості активно за участі громадськості напрацьовують заходи, що мають на меті ефективно реструктуризувати вугільну галузь. Як наголошували під час відеоконференції в комунікативному центрі уряду, де фахівці Міненерговугілля представляли регіонам концепцію державної цільової економічної програми реформування вугільної промисловості до 2020 року, у міністерстві вважають за доцільне ліквідувати та законсервувати певні шахти, створити сприятливі інвестиційні умови для приватизації шахт протягом 2015—2016 років, забезпечити самоокупність і збільшити видобуток вугілля та поетапно зменшити до 2020 року державну підтримку до мінімального обсягу тільки на водовідлив та захист навколишнього середовища.