«Братська» агресія, ухвалення бюджету, перспективи розвитку країни наступного року в розрізі глобальних реформ стали провідними акцентами тривалого спілкування Президента Петра Порошенка з журналістами і, без перебільшення, всім українським народом. 

Державна установа «Урядовий контактний центр», яка забезпечує роботу урядової «гарячої лінії» і є координатором діяльності суб’єктів Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади, підбила підсумки 2014 року. 

Кабінет Міністрів України затвердив графік проведення прямої телефонної лінії КМУ за участю керівників центральних органів виконавчої влади на січень — березень 2015 року. 

Роботу засідання Прем’єр-міністр відкрив нагадуванням. Податкові, бюджетні, митні, фіскальні, дерегуляційні зміни, а ще нові підходи до оптимізації соціальних видатків, спрощення ведення малого і середнього бізнесу та оподаткування великого бізнесу — всі ці пункти, прописані у реформаторських проектах законів, парламент прийняв до розгляду. У цьому контексті глава уряду висловив сподівання, що Верховна Рада проявить не політиканську, а державницьку позицію щодо запропонованих змін. «Настав час давати відповіді на запитання «що таке реформи». Бачення уряду — це перший крок, аби 2015 рік став принаймні роком стабілізації. У кращому разі в 2016 році, якщо ми приймемо та виконаємо всі необхідні для країни закони, матимемо перспективу до економічного зростання, незважаючи на втрачені 20% економіки», — сказав Арсеній Яценюк.  

Днем раніше в ході позачергового засідання уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк озвучив суть пакета реформ, внесеного до Верховної Ради. Урядовцям знадобилося два тижні, щоб разом із представниками парламентської коаліції напрацювати їх з майже півсотні податкових, бюджетних, митних і соціальних ініціатив.

Глава уряду спростував розповсюджену ЗМІ та деякими парламентаріями інформацію про імовірне підвищення пенсійного віку, перегляд підходів у нарахуванні пенсій для спеціальних категорій осіб, відмову від стипендій, заборону отримання пенсій для працюючих пенсіонерів. 

Держава гарантує дотримання прав інвалідів, їхній соцзахист, реабілітацію. Медико-санітарну експертизу мають проходити люди, які втратили здоров’я через різні захворювання, травми чи вроджені дефекти, що призвели до обмеження їхньої життєдіяльності. А також ті, кому закон надає право на соцдопомогу, компенсацію втраченого заробітку чи звільнення від виконання певних обов’язків. Відповідно до Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні», встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації медико-соціальні експертні комісії (МСЕК).  

Щонайпізніше у вівторок Кабінет Міністрів внесе на розгляд Верховної Ради проект Державного бюджету на 2015 рік. Такою заявою Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк дав старт черговому засіданню в Будинку уряду. «Ми цінуємо нашу співпрацю з парламентськими фракціями щодо узгодження всіх позицій щодо бюджету й податків і просимо колег по парламенту проявити прагматизм і розуміння ситуації, в жодному разі політично не грати на ухваленні складних, але правильних законопроектів для країни», — наголосив Прем’єр. 

 Проблеми технічного обслуговування й експлуатації ліфтів у житлових будинках — важлива складова реформи житлово-комунального господарства, актуальність якої з часом лише збільшується. Рівень фізичного і морального зносу ліфтового господарства країни надто високий. Наприклад, за статистикою Мінрегіону, у житловому фонді з понад 94,2 тисячі підйомників у задовільному технічному стані лише 43%. А 53,4% всіх ліфтів «бігають» понад 25 років і, згідно з вимогами Державних стандартів, потребують проведення експертної оцінки щодо подальшої експлуатації. Приблизно 3 тисячі підйомників не працюють взагалі. У занедбаному стані й диспетчерські системи, більшість з яких відпрацювали 20 і більше років, а нові практично не будуються і не вводяться в дію. 

Цей документ став каменем спотикання для 368 зареєстрованих у сесійній залі народних депутатів. З високої трибуни Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк аргументовано довів до їхнього відома, що слід зробити в різних сферах, аби вижити. Він наголосив, що ключова загроза незалежності пов’язана з російською воєнною агресією, енергетичною залежністю від РФ, 20% втратами доходів економіки через високу концентрацію підприємств на Луганщині й Донеччині.
«Золотовалютні резерви менші за 10 мільярдів гривень. Підстав для збільшення показника немає, якщо ми не підпишемо з міжнародними кредиторами подальших угод. Дефіцит бюджету сягнув 68 мільярдів гривень — 4%. Цього року держбюджет дав прямої дотації НАК «Нафтогаз» на 110 мільярдів гривень, аби закупити газ та розрахуватися з російськими та європейськими постачальниками», — нагадав присутнім Прем’єр-міністр. На поліпшення економічної ситуації позитивно не впливає і 7% прогноз падіння ВВП та 19% інфляція, пов’язана зі значним та стрімким падінням валютнообмінного курсу. 

За останній рік в Україні відбулися події, які мають працювати на покращення стану з дотримання прав людини. Навіть назва — Революція гідності — говорить сама за себе. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська зауважує, що під час Майдану громадські активісти змогли об’єднатися задля досягнення конкретних цілей, і зараз вони готові впливати на долю своєї держави. Це має дати суттєвий поштовх до змін у майбутньому. Однак останнім часом Україна зіткнулася з такими викликами, яких не мала ніколи за часів Незалежності. Кримське питання, воєнні дії на сході, потік переселенців… І за всім цим — долі людей. Що потрібно зробити, щоб їхні права були надійно захищені? Про це розмовляємо з Валерією ЛУТКОВСЬКОЮ.