Суспільство

Довго вважали, що історія першого і тривалий час єдиного в СРСР вищого військово-навчального закладу із підготовки командирів для сил протиповітряної оборони розпочалась у 1919 році, коли створено Школу стрільби по повітряному флоту. Однак попри намагання більшовиків вести літочислення від пострілу «Аврори» і жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді, насправді ще 8 грудня 1914-го саме в цьому місті на базі Офіцерської електротехнічної школи розпочали заняття майбутні фахівці абсолютно нових на той час підрозділів, покликаних боротися проти небезпеки з неба — аеропланів, дирижаблів, повітряних куль. Саме з цієї дати веде свою історію Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова. 

Заступник начальника ГУ захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Генпрокуратури Володимир Орлов: Транспортна сфера роками була справжнім фінансовим раєм для чиновників і підприємців, які постійно удосконалювали корупційні схеми, обкрадаючи державу. Але останнім часом ситуація радикально змінилася, і організаторам та виконавцям таких оборудок нарешті доведеться відповідати перед законом.  

Кажуть, істина пізнається в порівнянні. Багато говорять про те, що в нас ситуація з місцевим самоврядуванням чи не найгірша, але порівняно з білоруською ми ще на певній висоті. Нещодавно білоруська делегація завітала на Черкащину, аби на місці вивчити діяльність рад, зокрема управління бюджетним процесом. Щось у нас почути, в чомусь поділитися досвідом. 

Ювілейний концерт, приурочений 25-й річниці творчої діяльності, улюблений запоріжцями народний ансамбль запорізької міліції «Пернач» присвятив захисникам України. З ініціативи корпункту «УК» (авторка цих рядків — активна учасниця ансамблю) в міському ПК «Титан» спільно з волонтерською групою Тетяни Власової та Катерини Винниченко було проведено благодійну акцію «Зігрій листом солдата». 

На останній оперативній нараді у Волинській облдержадміністрації новий робочий день тижня перші керівники області розпочали із хвилини мовчання. Так вони вшанували пам’ять земляка, який поклав свою голову за територіальну цілісність та європейське майбутнє нашої держави. Гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади, житель міста Устилуг Володимир-Волинського району Микола Ларін загинув смертю героя 30 листопада біля села Опитне Артемівського району на Донеччині. Під час мінометно-артилерійського обстрілу. У загиблого залишилися дружина та двійко дітей-школярів.  

Цей залізничний вагон усуціль незвичний, своєрідний. Коліями Галичини він рейсував ще за Австро-Угорської імперії. Але за часів незалежності України тернопільський ресторатор Михайло Гросуляк вирішив його відреставрувати й виставити біля музейної ресторації «Старий млин». Але ж пан Михайло — людина підприємлива, тож старому вагону, крім функції експоната з наочного вивчення історії залізниці, додав ще й суттєвої бізнесової важливості. Зрештою, задум «виробничого» призначення для приміщення на колесах виник у власника закладу громадського харчування цього року, коли познайомився з родиною переселенців з Криму Світланою та Гочею Гелашвілі. І вже у жовтні над вагоном замайоріли український та грузинський прапори, а на кузові з’явився напис «Грузинська випічка». 

Представники Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури увійшли в загальну слідчу групу з розслідування злочинів проти учасників мирних акцій протесту на Майдані. Як повідомив Генеральний прокурор України Віталій Ярема, рішення про її створення було прийнято у зв’язку із зауваженнями від громадськості, членів сімей та адвокатів потерпілих учасників мирних акцій протесту по взаємодії оперативних та слідчих підрозділів під час розслідування злочинів на Майдані. Генеральний прокурор України наголосив на серйозності завдань цієї групи, оскільки злочин проти учасників Майдану є злочином номер один в історії нашої країни. За словами Віталія Яреми, в кожному з трьох відомств створено оперативно-слідчі групи, які займатимуться розшуком підозрюваних у цьому провадженні осіб, яких нині 22, накладенням арешту і поверненням в Україну арештованих коштів, взаємодією з міжнародними організаціями, зокрема з Міжнародним кримінальним судом, Міжнародною дорадчою групою тощо.

«Ленінопад» в Україні розпочався торік 8 грудня, коли звалили мармурову фігуру вождя на Бессарабці. Відтоді й почалося. Пам’ятники Іллічу позносили у всіх обласних центрах, окрім Запоріжжя, Донецька, Луганська і Сімферополя. Серед лідерів «ленінопаду» стали Вінницька і Хмельницька області. Якщо зважити, що в більшості міст свого часу було встановлено не по одній скульптурі, то робота тільки почалася.  

Пожовклий, потертий на згинах армійський бойовий листок «Миротворець» привертає увагу зосередженим мужнім обличчям юнака з гвинтівкою. Та ще інтригуючим заголовком «Стріляє влучно лейтенант, який став рядовим». Це про Максима Харченка — снайпера, радіотелефоніста, який змінив погони лейтенанта МВС на солдатський однострій. 

«Немає слів, емоції — рікою», — цей поетичний рядок, який прочитав у соцмережах ще скривавленого майданівського лютого, вп’явся мені в пам’ять. Тож, зрозуміло, знову зринув, коли став розглядати експонати фотовиставки «Революція Гідності», яку демонструють на Тернопіллі кілька місяців. 70 світлин зафіксували миті спротиву українців на головних площах столиці та в обласному центрі.  

Державний науковий випробувальний центр Збройних сил України має 82-річну історію. Після окупації Криму було прийнято рішення про передислокацію цього закладу, і в березні провідні фахівці центру перебазувалися з Феодосії в Запоріжжя, де  активно долучилися до модернізації гвинтокрилів та випробувань стрілецького озброєння, вогнеметів, іншої продукції, потрібної передовсім для застосування у бойових умовах. Через два місяці було прийнято рішення перебазувати центр до Чернігова, де є відповідна інфраструктура для проведення робіт та розміщення наукових підрозділів, близько полігони, є аеродром, відновлення якого вже почали. Про це і розповів Володимир ДМИТРІЄВ  

Актори перевтілювалися в реальних героїв Євромайдану, історії яких зібрали учасники руху «Українська Нова драма». Постановка нагадувала формат Клубу анонімних патріотів, коли кожен встає, називає ім’я й розповідає, що він робив для Революції гідності. На сцені нікого нема, із колонок чути фрагменти відповідей протестувальників на запитання «Чому вони не змогли залишитися вдома?» Доки глядачі розгублено озираються, намагаючись зрозуміти, це запис чи говорять реальні люди, актори по одному займають місця обабіч сцени.