Суспільство

Тернопільці вперто заповзялися повернути на стіл наїдки й напої давньої галицької кухні. Адже це не просто смачно, а й корисно, натурально. Водночас пропагують лише продукцію екологічно чисту, вирощену на полях рідного краю. Постановили торік до великих християнських свят організовувати етнографічний гастрономічно-музичний фестиваль «Галицька дефіляда».  

Нині без феєрверків не обходиться, по суті, жодне весілля, відзначення ювілейних дат, а то й просто черговий день народження. Дехто просто, як кажуть, зі шкури лізе, останню копійчину із власної кишені витягує, але норовить, щоб у нічному небі спалахнули різнобарвні декоративні вогні, розрядилися вибухи піротехнічних виробів. І вся ця затія-веремія, як правило, закручується-зчиняється здебільшого заради чванства, бундючності, пихатості чи демонстрації вдаваного достатку або багатства винуватця урочистостей.  

Сумчанам та гостям міста чи не вперше випала нагода ознайомитися з унікальним багатством — більш як півсотнею зразків сорочок-вишиванок із багатьох куточків України з приватної колекції подвижниці українського духу Наталії Литвиненко-Орлової. Наталія Георгіївна демонструвала, як майстрині вишивали, кроїли, носили сорочки, плахти, запаски, крайки на Слобожанщині, Поділлі, Поліссі, Буковині, Галичині. А ще показала, чим відрізнялися візерунки на вбранні юної дівчини й літньої жінки, пані і покоївки, селянки і міщанки. Розповіла, що майстрині Карпат, наприклад, надавали перевагу теплим кольорам — жовтим, помаранчевим, червоним, Поділля — зеленим і синім, а Полтавщини — білому та чорному з червоним… 

Ентузіазм, альтруїзм, патріотизм — це найхарактерніші риси типового українця. Зрозуміло, що за спиною кожного із солдатів, які воюють нині із сепаратистами в Донецькій і Луганській областях, є тил. Це матері, сестри, дружини і, звісно, діти. Власне, заради них чоловіки пішли на боротьбу із загарбником. Крок у відповідь намагається зробити і влада. Бо не годиться бути в боргу в героїв. Як саме соціально захищені наші воїни — досліджували журналісти «Урядового кур’єра» 

Референдум у Криму відбувся 5 місяців тому — чималий термін.  Про що мріялося тим, хто голосував на референдумі? Що жити стане краще, жити стане веселіше, що виростуть пенсії й зарплати. Ну, і Крим у Росії — це була ментальна складова, привнесена в мозок російським ТВ. З останнім усе вийшло: КРИМ-НАШ! Це, боюсь, єдине, що вийшло. Про політику жодного слова, поговорімо про економіку.  А тут тезис «Потрібно потерпіти!» продовжує бути головним на півострові. 

Антитерористична операція поділила мою родину навпіл, як і сотні тисяч інших. Мої дорогі старі батьки чоловіка наодріз відмовилися виїжджати. Мовляв, краще померти на батьківщині. Але якщо залишилися свекри, поруч продовжували жити і ми з чоловіком, бо забезпечення необхідного для виживання і створення елементарних побутових умов у блокадному місті вимагає напруження всіх сил і неабиякої винахідливості. А кожен прожитий день лише додавав проблем…  

База «Смерековий камінь» схожа на казку. Хоч тут немає підстрижених газонів, оздоблених базальтом сходів і доріжок, проте є багато чого іншого. А саме: привабливі будиночки з дерева, розташовані посеред лісу, струмочок, що перетинає територію, наповнюючи її гомінким дзюрчанням; нарешті свердловина цілющої води із сірководнем. Цією мінералкою заповнюють величезну вагонетку, яку придбали в гірників, і нагрівають, а потім у ній приймають оздоровчі ванни до півтора десятка осіб. Розташована база біля межі з національним природним парком «Зачарований край», за кілька кілометрів від села Осій Іршавського району на Закарпатті. 

Коли в Інтернеті натрапила на божевільне повідомлення про те, що організовуються тури… в зону АТО, подумала, що це або чийсь невдалий жарт, або фейк. Пропонувалося, як в екстрим-турах чи сафарі: організований проїзд у зону бойових дій на БТРі, харчування, проживання в наметах, оренда зброї, бронежилетів та іншого спорядження — все за окрему плату, як кажуть, будь-яка примха за ваші гроші. 

Віктор Янукович та колишні високопосадовці з його оточення, які втекли за кордон, аби уникнути відповідальності за корупційні діяння, мають шанс отримати по заслугах. Депутати підтримали у першому читанні законопроект, який дасть змогу проводити досудове розслідування та судове провадження у разі, коли підозрюваний або обвинувачуваний перебуває «в бігах». Він також сприятиме поверненню в Україну коштів, які були награбовані колишніми високопосадовцями. 

З вівторка увагу керівництва нашої країни, світових лідерів та загалом усіх громадян, яким небайдужа доля України, було прикуто до гуманітарного конвою, направленого РФ до кордону з Україною. Вітчизняне МЗС вже поінформувало російську сторону про передбачені українським законодавством та міжнародним правом модальності щодо процесу доставки вантажу. 

Місцева жителька вкотре переповідає випадок, який недавно стався на сусідському подвір’ї, де влаштувалися на постій тимчасові переселенці з «гарячої точки» Донбасу. «Малолітній син господині взявся трохи розважити своїх гостей-однолітків, — згадує вона. — Але пограти вирішив не у м’яча чи піжмурки, а «у війну», хай їй грець! Узяв іграшковий автомат і ось так на всі боки: др-др-др!.. Та старшенький хлопчик, тікаючи, миттю вибіг аж на вулицю. А меншеньке впало, бідне, на траву, скрутилося бубликом і голову руками накрило. Швидка на розправу мати «вояки» дала волю емоціям: він опісля ще кілька днів, мабуть, і їв навстоячки». Згаданий епізод — зайвий доказ того, що у вже визволеному від представників «ДНР» Маріуполі будні жителів міста і його гостей досі наповнені спогадами і переживаннями від бойових дій, які гримлять у регіоні.    

Сад імені Шевченка  для проведення традиційного щорічного ярмарку вони вподобали  не даремно. Кажуть, у тінистих алеях саду  прохолодно в літню спеку і до центру міста легше діставатися і продавцям, і покупцям. Асортимент  також великий: різні сорти меду, продукти бджільництва за цінами виробника, а також професійні консультації й рекомендації.