На третій день ХХХІ Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро Україна змогла потрапити до загальнокомандного медального заліку, посівши в ньому 26-те місце. 8 серпня Бразилія повернулася обличчям до наших спортсменів і подарувала їм дві рейтингові нагороди. Український прапор здіймався ввись, коли «срібло» отримував 23-річний черкащанин Сергій Куліш, а «бронзу» — 25-річна жителька Миколаєва Ольга Харлан.
Спортивна подія
Олімпіада — це завжди свято, бо його чекають чотири роки і з ним пов’язують найамбітніші плани. І господарі завжди прагнуть створити його атмосферу попри проблеми. Ось і в Ріо-де-Жанейро, судячи з численних фотографій, і гості, й жителі міста в очікуванні грандіозного спортивного свята.
Із 5 по 21 серпня 195 вітчизняних спортсменів спробують узяти вищу планку в двадцяти видах спорту під час ХХХІ олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро. До Бразилії наших атлетів шанувальники спорту проводжали урочисто. Вболівальники зустрічали олімпійську колону, що крокувала від вулиці Трьохсвятительської через столичну Софійську площу.
Норвезький Ліллехаммер — це символічне місто для України. Саме там 22 роки тому почалась олімпійська історія Незалежної України. Першу олімпійську нагороду — бронзову здобула біатлоністка Валентина Цербе, а за кілька днів фігуристка Оксана Баюл виборола історичне «золото». У вівторок до Києва повертається збірна України — учасник других юнацьких Олімпійських ігор, в активі якої три нагороди.
Чинний чемпіон світу та Європи зі спортивної гімнастики Олег Верняєв впевнено і невтомно продовжує підкорювати нові спортивні вершини на міжнародній арені. Нещодавно на перших в історії Європейських іграх, які приймала азербайджанська столиця — Баку, Олег Верняєв приніс рідній країні дві медалі найвищого гатунку та став володарем срібної нагороди.
Регіональні ігри — вже давно не новина. Панамериканські, приміром, проводять із 1951 року. Вони об’єднують обидва американських континенти — 42 країни розігрують медалі в 44 видах спорту. Перші Азійські ігри також відбулися в 1951 році, але потім їх стали проводити у невисокосні парні роки. Молодший брат Олімпіади вже давно здобув неабияку популярність, а виграш медалей на цих змаганнях для спортсменів не менш цінний, ніж на головних іграх чотириріччя. Нині Європа завдяки зусиллям національних олімпійських комітетів країн Старого Світу наздоганяє інші континенти.
Українські спортсмени повернулися з XVIII зимових Дефлімпійських ігор з вісьмома медалями: п’ятьма срібними й трьома бронзовими. У кількох дисциплінах були за крок від найвищих нагород. Тож зустрічаючи героїв, уболівальники й функціонери наголошували: наші спортсмени — справжнє золото нації. Змагаючись майже з 450 дефлімпійцями з 27 країн світу, національна дефлімпійська збірна команда України у складі лише 20 спортсменів, попри все, утрималась у десятці найсильніших світу за кількістю золотих нагород та стала третьою (разом із командою США) за загальною кількістю медалей.
З рахунком 2,5:1,5 Марія Музичук, двадцятидворічна спортсменка зі Стрия на Львівщині, у принциповій битві перемогла росіянку Наталію Погоніну у фіналі чемпіонату світу з шахів серед жінок у російському-таки Сочі.
В індивідуальній гонці на дистанції 12,5 км серед юніорок (вік 19—21 рік) українка Юлія Журавок фінішувала першою з результатом 37 хвилин 54.1 секунди. Радує, що наша спортсменка не припустилася жодного промаху на чотирьох вогневих рубежах, однак вирвала дві десятих секунди у представниці Польщі Кінги Міторай, яка також стріляла влучно. А напередодні перше «золото» для української команди принесла Ганна Кривоніс, яка стала найкращою в індивідуальній гонці серед дівчат (вік спортсменів — до 19 років).
Третій всеукраїнський футбольний турнір «Кубок ЮНІСЕФ» серед команд дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, відбувся днями на стадіоні навчально-тренувального комплексу Федерації футболу України імені Віктора Баннікова.
До Черкаського аеропорту, де й проводили змагання, з’їхалися потужні автівки з усієї України: Харкова, Дніпропетровська, Сум, Києва, Миколаєва, Луцька, Прилук. Востаннє дрег-рейсинг, що передбачає прискорення на 402 метри, проводили в Черкасах ще 2009 року. Цьогорічний етап довів: обласний центр заслуговує на те, щоб ці змагання стали традиційними.
Не дивуйтесь, якщо після минулого вікенду лави активних прихильників здорового способу життя поповняться чималою кількістю велосипедистів. Адже традиційні змагання, що зазвичай відбуваються у День Києва, — це найкраща реклама. А в тому, що старти перенесли на один тиждень через вибори 25 травня, є й свій позитив. З нової столичної влади питатимемо за всіма законами непростого сьогодення. Для початку, як мінімум, про корупцію і… велодоріжки.