Україна і світ

Питання децентралізації влади в Україні стало темою дебатів, які відбулися минулого тижня під час чергової сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі. Керівництво конгресу та Венеціанська комісія закликали українську владу пришвидшити конституційний процес, бо, запевняють європейські експерти, без внесення змін до Конституції реформування системи місцевого та регіонального управління неможливе. 

Україну з офіційним візитом відвідала заступник Генерального секретаря ООН і глава Програми розвитку ООН Гелен Кларк. Вона зустрілася з вищим керівництвом нашої держави. Звичайно, в центрі уваги були українські реформи, а також тема Донбасу, зокрема можливість залучення миротворців ООН для врегулювання ситуації в регіоні.  

Поки в Україні триває реформа правоохоронних органів, парламентарії вирішили створити ще одну структуруз використанням досвіду США. Так, слідом за загоном спеціального призначення КОРД (аналог американського SWAT), в країні може з’явитися і підрозділ, подібний до ФБР. Парламентський комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував прийняти за основу законопроект «Про Державне бюро розслідувань». Про це повідомляє прес-служба Об’єднання «Самопоміч».

Візит Президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана в Україну залишив по собі двоїсте враження. З одного боку, сусідня держава розуміє те важке становище, в якому опинилася наша країна через російську агресію та анексію Криму, а з другого, понад усе ставить свій національний інтерес, який полягає в підтриманні партнерських відносин з РФ — одним із найбільших торговельних партнерів. До того ж росіяни зваблюють Туреччину низькими цінами на енергоносії та можливістю транспортувати їх до Європи. 

«Ви всім своїм серцем відчуваєте боротьбу України за свободу, демократію, нову Європу, яку відстоює зараз Україна. Ми відчуваємо дуже сильну та ефективну Вашу підтримку», — з такими словами Президент Петро Порошенко звернувся до Президента Литовської Республіки Далі Грібаускайте, яка перебувала в Україні з робочим візитом. 

Якими мають бути підходи до гарантування системи безпеки і оборони в Україні в нинішніх умовах?  «Урядовий кур’єр» поцікавився думками фахівців.

Зупинити бойові дії на Донбасі наші західні союзники прагнуть виключно мирним шляхом, застосовуючи економічні санкції щодо агресора. Україна не проти такого способу припинення кровопролиття. Однак тиск на Росію нам видається слабеньким, про його посилення не йдеться, продовження ж санкцій щоразу проходить через силу. При цьому цивілізований світ чомусь не надто переймається тим, чи надовго вистачить у нас сил, щоб самотужки протистояти такому потужному агресорові. 

На сторінці у Фейсбуці моя знайома із Росії 23 лютого виклала фото: разом з подругою вони вбралися в армійські плащ-накидки та шапки-вушанки радянського зразка. «Тремтіть, недруги, російські жінки одяглися в хакі», — пожартував той, кого вони вітали з днем захисника вітчизни. Але насправді це не жарт — це ще одне свідчення того, як працює кремлівська пропаганда.  Інформаційне цунамі накрило росіян з головою й покотилося далі — до Криму й Донбасу. Останнім часом путінська агентура щосили намагається розколоти українське суспільство, очікуючи на внутрішній вибух. Чи можемо ми протистояти цій масованій атаці? Якою має бути інформаційна стратегія нашої держави? Про це «УК» розпитує директора Центру суспільних відносин Євгена МАГДУ.  

Законотворча діяльність в Україні після Революції гідності набирає обертів навіть попри складні умови воєнного часу. Чинні норми парламентарії узгоджують із міжнародними і дедалі ближче підходять до конституційних змін. Аби і в цьому процесі бути на висоті, нашим фахівцям потрібна допомога зарубіжних експертів. Зокрема й щодо експертизи Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» ще до набуття ним чинності. 

Робочий візит Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до Брюсселя мав на меті кілька стратегічних для України цілей. Одна з них — участь у засіданні Європейської Ради, центральними питаннями якої був розвиток відносин з Україною та протидія російській агресії. Глава уряду намагався переконати керівників європейських інституцій і лідерів країн у необхідності збереження і навіть поглиблення санкцій проти РФ, чия політика загрожує не лише континентальній, а й світовій системі безпеки. 

Два десятиліття тому наша держава стала членом Ради Європи — найстарішої представницької міжурядової організації на нашому континенті. І нині вона вкотре щиро простягає Україні руку партнерства і співпраці. Як ми вже інформували, нещодавно Комітет міністрів Ради Європи в тісній співпраці з українською стороною погодив нові пріоритети та програму підтримки українських реформ.

Візити Президента України в Європу стали вже традиційними. Щоправда, хотілося б, щоб метою цих поїздок став не пошук союзників у боротьбі з агресором, а пошук ділових партнерів і підписання угод про економічне співробітництво. Шкода, але поки що такої можливості не маємо. Тож і дводенний візит до Німеччини був спричинений пошуком мирного врегулювання конфлікту на Донбасі й намаганням заручитися підтримкою цивілізованого світу проти наступу варварів, які перекроюють повоєнний після 1945 року устрій Європи.