Дорогою до осель від котельні втрачається від 55 до 85% тепла. І втрати ці починаються вже в самій котельні, потім ідуть через зовнішні мережі. А найбільше тепла (30—45%) виходить через вікна, двері, стіни, дахи будинків, особливо якщо вони старі й неутеплені. За 2013 рік Дніпропетровщина на обігрів житлових і комунальних будівель витратила 829,7 мільйона кубометрів газу на суму $271,8 мільйона. А втрачено тепла у сфері ЖКГ на $164 мільйони. Викидати далі гроші на вітер — розкіш. Але й коштів на швидку модернізацію тепломереж і утеплення будівель нема. Вихід — у партнерстві держави, бізнесу і громади, залученні інвестицій з різних джерел. Саме з таких позицій в області запроваджено низку ініціатив з енергоефективності, а питання енергобезпеки в регіоні визначено одним із пріоритетних. Мета — протягом п’яти років зменшити споживання газу вдвічі. Для вирішення цих завдань успішно діють і будуть впроваджуватися нові цікаві проекти.
Економіка
Нинішня зима обіцяє бути суворою. В очікуванні холодної пори року українці почали активно цікавитись енергоощадними технологіями. А також досвідом сусідніх країн, які вже давно подбали про енергоефективність власного житла. Йдеться не про традиційні заходи — заміну батарей, вікон та зовнішнє утеплення стін. Вони лише покращать рівень комфорту в помешканні, але не дадуть змоги заощадити. Після того як власник квартири встановить нові батареї, рахунок за опалення меншим не стане, хоч у квартирі й потеплішає. Як правильно використовують енергоощадні технології в таких країнах, як Чехія, Польща, Угорщина, розповів менеджер проекту «Енергоефективність у житловому секторі в Україні» Міжнародної фінансової корпорації Гжегож ГАЙДА.
Такої зими у нас ще не було — без газу, який перекрила Росія, і без достатньої кількості вугілля внаслідок зруйнованої інфраструктури на Донбасі. Що протиставити цій ситуації, міркують на Чернігівщині. Головний консультант нині — калькулятор. А він «каже», що газу в області має вистачити, якщо обмежити трьох споживачів: промисловість, бюджетні організації й підприємства теплоенергетики. Щоправда, може виникнути питання тиску в газових трубах, однак фахівці, схоже, знають, як упоратися з цим технічно. Бо ж не всі споживачі усвідомили, що економія залежить від кожного. У серпні, приміром, в області всупереч обмежувальним заходам перевитрачено 385 тисяч кубометрів газу.
Із Полтави у зону Антитерористичної операції волонтери відправили партію високоефективних твердопаливних котлів, які виготовив місцевий умілець пенсіонер Олександр Олійник. Вони повинні забезпечити наших бійців теплом у найнесприятливіших умовах. Крім того, що ці котли за короткий проміжок часу виділяють багато тепла, вони ще й компактні, прості у використанні. Полтавець виготовляє диво-печі уже тривалий час, але про них більше знають за кордоном, ніж в Україні. Весь минулий рік його виробництво простоювало без роботи. Принагідно про це і розмовляємо з винахідником.
В Україні з інтересом стежать за динамікою світової ціни на нафту. Одні сподіваються, що здешевлення вуглеводню дасть змогу частіше сідати за кермо автомобіля, який вони поставили в гараж, коли ціни на бензин у нас злетіли. Інші мають надію, що в такій ситуації Росія переключиться з українського питання на внутрішні економічні проблеми, адже її бюджет залежить від світової кон’юнктури на ціну ресурсу. Справді, нафта марки Brent тільки за останні дні значно подешевшала. Більшість аналітиків прогнозує зниження її вартості в світі до 70—80 доларів за барель. На що в цьому плані розраховувати вітчизняному споживачеві, які перспективи на нас чекають? «УК» із такими питаннями звернувся до експертів внутрішнього ринку нафтопродуктів. Їхні прогнози різняться, але позиція зрозуміла.
Державна фіскальна служба (ДФС) анонсувала збирання зауважень та пропозицій до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість». Усі охочі зможуть це зробити впродовж місяця. Прес-служба відомства повідомляє, що розробка цього документа передбачена Законом від 31 липня 2014 року №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким з 1 січня 2015 року запроваджено систему електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. Порядок має визначити, як в умовах дії СЕА відкриватимуть та закриватимуть рахунки, складатимуть податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до цих накладних, а також проводитимуть розрахунки з бюджетом. Виписано умови й термін автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.
Протягом останніх шести років сектор АПК стабільно допомагав державі якщо не поліпшити посткризову статистику, то принаймні сповільнити економічне падіння. Проте звикнувши до успіхів «попри все» і відклавши державну стратегію розвитку галузі у довгу шухляду, цього року Україна навіть на тлі чергового рекордного врожаю ризикує зіткнутися із серйозними проблемами в аграрному секторі.
Сучасний світ і бізнес — це потік інформації. І той, хто подає найбільш прийнятні дані для бізнес-планування, виграє. Канадці кажуть: на те, щоб зацікавити потенційного інвестора, відводять лише 10 хвилин. Цю норму взяли за орієнтир розробники інтерактивної інвестиційної карти України (ІІКУ), щоб максимально ефективно в онлайн-режимі звести того, хто потребує інвестицій, і тих, хто має намір їх робити. Карта містить найактуальніші пропозиції з усіх регіонів країни. Подібні електронні ІІК мають, приміром, Польща, Туреччина, Румунія. Отже, як і було анонсовано у травні, восени в столиці презентували ІІКУ. Її розробники — Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (Держінвестпроект) і Проект міжнародної технічної допомоги «Місцевий економічний розвиток міст України» (МЕРМ). Останній спрямовано на створення сприятливого клімату для економічного розвитку нашої держави, його фінансує уряд Канади.
Україна відчуває безпрецедентну фінансову підтримку всього світу — саме це стало лейтмотивом прес-конференції в Києві голови Нацбанку України Валерії Гонтаревої, організованої після її візиту до Вашингтона. Під час цієї важливої поїздки головний керманич регулятора мала результативні зустрічі з керівництвом Міжнародного валютного фонду, Світового банку, інших міжнародних фінансових організацій і донорів, та з інвесторами. «Я поспілкувалася із главами центробанків Нідерландів, Франції, Польщі, Грузії, Австрії, Литви, Молдови. Усі вони виявили неабияку зацікавленість щодо врегулювання російсько-українського конфлікту і надання додаткової фінансової допомоги Україні. А голова МВФ Крістін Лагард заявила, що геополітичні ризики, пов’язані з Україною та військовою агресією Росії, — це загроза усій міжнародній безпеці та світовому економічному зростанню. Важливо, що міжнародні інвестори, банкіри та американський уряд це дуже добре розуміють. Такої безпрецедентної підтримки, яку ми сьогодні відчуваємо з Америки, я ще не бачила», — наголосила Валерія Гонтарева.
Часто їжджу у відрядження. І, купуючи квитки на поїзд до Дніпропетровська чи Харкова, ніколи не перевіряв їх вартість. Скільки казала касирка на Центральному вокзалі, стільки й просовував їй у віконце. Так було раніше. Але після брифінгу, який провів у вівторок начальник відділу протидії корупції на залізничному транспорті Олександр Красічков, перевірятиму вартість проїзних документів біля каси.
Нинішній ваговий контроль наших доріг, покликаний захищати їх від пошкоджень, завданих перевантаженими автівками, створює корупційну нішу для змови між працівниками різних служб, інспекцій, держорганів. Вони не перешкоджають пересуванню дорогами машин-порушників, тому хочемо взяти на озброєння досвід польських колег, які використовують в аналогічній службі мобільні пересувні вантажні комплекси. Це воєнізована служба, яка перевіряє не лише перевантаження, а й безпеку вантажу. Про це у комунікативному центрі уряду повідомив в. о. міністра інфраструктури України Олександр Малін. За його словами, в Україні скористаються досвідом Ізраїлю, який живе у стані постійної терористичної загрози, а також досвідом американської берегової охорони.
Тема, присвячена існуванню та проблемам лоу-костів (компаній, що займаються недорогими перельотами), виявилася настільки цікавою та багатогранною, що «УК» після невеликої перерви вирішив знову повернутися до неї. Нагадаємо, що про такі компанії ми розповідали нашому читачеві в №187 від 10 жовтня цього року. Так, зараз експерти та пересічні громадяни очікують ухвалення Повітряного кодексу. Він дасть поштовх неабиякій конкуренції на ринку авіаперевезень та сприятиме появі дешевих квитків на перельоти між європейськими містами. Однак ці очікування можуть і не стати реальністю. Так, у середині літа Державна авіаційна служба України оприлюднила дуже «цікавий» проект наказу, де йдеться про те, що авіакомпанії для виходу на регулярні рейси повинні не менше року виконувати міжнародні чартери (мінімум за трьома напрямками). Для доступу до міжнародних чартерів треба мати не менш ніж один рік роботи на внутрішніх регулярних рейсах (також за трьома маршрутами).