Економіка

Державний комітет телебачення і радіомовлення провів моніторинг понад 100 офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади. І днями оприлюднив на своєму сайті (http://comin.kmu.gov.ua) результати у рубриці «Моніторинг сайтів ОВВ». 

Як наголосив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, бюджетна підтримка АПК, передбачена у проекті кошторису на 2014 рік, дещо скоротилася, навіть порівняно з 2013-м. Вона надто мізерна і її недостатньо навіть для розвитку кооперації, фермерства, сільських територій тощо. Міністерство наполягатиме на її збільшенні при розгляді проекту в парламенті, адже галузь є бюджетоутворюючою.  Якщо ситуацію з бюджетним фінансуванням та відновленням повернення ПДВ в агросекторі не вдасться виправити, перспективи галузі будуть не такими райдужними, кажуть учасники ринку та експерти. Попри торішні рекордні показники урожайності та експорту, аграрії нині перебувають у дуже складному становищі, зауважив президент «Українського клубу аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса. А все тому, що торік ціни на зернові у світі «просіли» на 40%. Натомість собівартість продукції зросла на 20—30%. Як наслідок, аграрії опинилися за показниками рентабельності і прибутковості на межі 2008 року. Чимало — в мінусі, або нічого не заробили. 

Уряд вживає заходів для прискорення створення серійного виробництва вітчизняних комбайнів. Низку доручень з цього приводу дано відповідним міністерствам за результатами розгляду на нараді під головуванням Прем’єр-міністра Миколи Азарова питання виконання заходів з підготовки та реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток машинобудування для агропромислового комплексу, передбачених Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки. 

Ефективне використання землі як невичерпного відновлювального ресурсу, а також науково обгрунтоване ведення сільського господарства за системою повного циклу (вирощування — переробка — реалізація) можуть зробити українців значно багатшими. Про це наша розмова з професором Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Богданом АНДРУШКІВИМ. —  Богдане Миколайовичу, нині в Україні серед перспективних галузей називають авіабудівну, машинобудування. Сільське господарство та переробну промисловість залишають на задвірках? — Забуваємо про такий величезний ресурс, як чорнозем (гумус), який, на відміну від усіх інших природних запасів, формується мільйони років. Це не лише ресурс відтворюваний, перспективний, стратегічний, він дає змогу функціонувати потужній переробній промисловості в інноваційно-логістичному ланцюзі, визначати пріоритети і напрями розвитку агропромислового комплексу, вирощування сільгосппродукції тощо.

Майже на 10% порівняно з 2012 роком скоротилося промислове виробництво краю — обсяг реалізованої промислової продукції за результатами року очікується на рівні 73,5 мільярда гривень. Унаслідок зниження попиту на зовнішніх та внутрішніх ринках і неконкурентоспроможності продукції підприємства зменшили виробництво будматеріалів, нафтопереробки та хімії, виробництва та розподілу електроенергії, металургії та машинобудування. Але, попри всі обставини, край повинен утримати позиції в п’ятірці індустріальних регіонів України. Такий курс намітила Луганщина і він став основою Програми економічного і соціального розвитку області на 2014 рік. Про це йшлося під час засідання 21 сесії обласної ради.   

Щоразу, коли потрапляю в Піщане на Черкащині, ловлю себе на думці, що нові, хай і найпередовіші, технології не запрацюють, не дадуть очікуваної віддачі, якщо не буде людського ставлення до справи, якій служиш. Саме таке ставлення виховує в підлеглих директор СТОВ «Агрофірма «Маяк», Герой України Микола Васильченко. — Мало, — каже він, — придбати нову техніку, треба навчитися на ній працювати з розумом.  Ось трудяться в господарстві механізатори. І досвідчені, і вміння багатьом не позичати. А нову техніку довіриш не кожному. Якось бачив, як зупинився новий комбайн, а молодий комбайнер розгубився, не знає, що вдіяти. Довелося викликати інженерну службу. 

Економіка Буковини тримається на малому і середньому бізнесі, який забезпечує 75% надходжень у скарбницю краю. А за обсягом реалізованої продукції саме малими та середніми підприємствами найменша область, Чернівецька, є другою в Україні. Зрозуміло, для прийняття ефективних управлінських рішень регіональна влада має знати, як живеться бізнесменам-«спрощенцям», що перешкоджає їхньому сталому розвитку і які в них пропозиції щодо поліпшення умов праці.  Результати моніторингу проблем бізнес-середовища області оприлюднив нещодавно Чернівецький міський центр захисту приватних підприємців та підприємств малого бізнесу. Проведений у рамках реалізації заходів регіональної програми розвитку малого і середнього підприємництва моніторинг з’ясував тенденції розвитку «малих» бізнесменів, визначив негативні чинники, а також позитивні, які сприяють їхній успішній діяльності.

Узгодити інтереси держави і приватних підприємців справа нелегка. Однак нещодавно Міністерство інфраструктури та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) на спільній нараді за участю галузевих профспілок узгодили план заходів на 2014 рік щодо підвищення ефективності роботи автотранспорту у сфері міжнародних автомобільних перевезень. 

Щоб це сталось, потрібно створити привабливі умови для інвестицій у селекцію та будівництво насіннєвих заводів. Необхідно також сприяти кооперації дрібних і середніх аграріїв. Адже це дає змогу закуповувати міндобрива, насіння, засоби захисту за оптовими цінами, відстоювати пристойну ціну на урожай на національному рівні та працювати на рівних з великим бізнесом. Як це відбувається в Європі, наскільки українці відстали від французів у насінництві та селекції і що треба зробити, аби обігнати конкурента, кореспондент «УК» вивчала під час відвідання унікальної інноваційної лабораторії, насіннєвого заводу та селекційної станції «Монсанто» у Пейрораді, що на півдні Франції.

Хоча тема круглого столу й стосувалася розвитку вітчизняного бізнесу в 2014 році, на зібранні переважно йшлося про проблеми адаптації українських виробників до умов Євросоюзу. Такий лейтмотив задав голова Держпідприємництва Михайло Бродський. 

2014 рік для економіки України буде непростим. Які ж виклики стануть ключовими і як треба буде діяти, щоб їх нівелювати? За даними першого заступника міністра фінансів України Анатолія Мярковського, за 11 місяців 2013-го в державний бюджет країни надійшло 575,8 мільярда гривень, що на 2,8% більше  за показник 2012-го. Втім, зазначає він, планові показники надходжень до скарбниці не виконуються в повному обсязі, хоча ситуація цілком керована і ніяких глобальних катастроф уряд не очікує. 

Глава уряду Микола Азаров провів із представниками великих промислових підприємств Харківської, Запорізької, Сумської та Кіровоградської областей телеміст «Українська промисловість: реалії та перспективи». У заході також взяли участь віце-прем’єр-міністри Юрій Бойко та Олександр Вілкул. Прем’єр-міністр зазначив, що подолання негативних тенденцій у промисловому виробництві, які спостерігалися впродовж 2013 року, не можливе без відродження й подальшої інтенсифікації співпраці з Росією та залучення додаткових кредитних коштів на прийнятних для України умовах. Для більшості підприємств, представники яких узяли участь у телемості, це об’єктивна необхідність, адже від 40% до 90% їхнього експорту орієнтовано на ринки країн СНД. Тож обмеження українського експорту з боку РФ зумовило від’ємне сальдо 7 мільярдів доларів у двосторонній торгівлі за 9 місяців року. Загалом упродовж цього року товарообіг з Росією впав на 20%, з країнами СНД  і ЄС — на 10%.