У Києві з офіційним візитом перебував Прем’єр-міністр Данії Ларс Льокке Расмуссен. Для України це знакова подія, оскільки високопосадовці такого рівня з королівства ще жодного разу до Києва не приїжджали. По завершенні переговорів урядових делегацій прем’єр-міністри України та Данії зробили заяви для представників ЗМІ. Володимир Гройсман зауважив, що серед пріоритетів новообраного уряду — європейська та євроатлантична інтеграція, поглиблення та пришвидшення реформ, відновлення економічного зростання, боротьба з корупцією. «Ми маємо відновити економічне зростання нашої країни. Ми поглиблюватимемо і пришвидшуватимемо реформи в сферах юстиції, боротьби з корупцією», — запевнив він, додавши, що найкращою відповіддю на зовнішні та внутрішні виклики, які постали перед країною, є якісна робота уряду. 

 Координувати дії в межах Ради безпеки ООН, Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій — про це домовилися під час переговорів у Країні вранішнього сонця Президент Петро Порошенко й прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе. Вже у заяві для представників ЗМІ глава Української держави нагадав, що 11 березня Японія вшановувала пам’ять жертв трагічних подій на атомній електростанції «Фукусіма-1», яка сталася п’ять років тому, а 26 квітня в нас вшановуватимуть 30-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС.

Мало не за розчарування сприйняли вітчизняний політикум і громадськість інформацію про непідтвердження зустрічі у Вашингтоні Петра Порошенка з господарем Білого дому Бараком Обамою. Мовляв, незапланованість навіть протокольного спілкування у форматі «мимохідь у кулуарах» свідчить про вихолощеність візиту за тридев’ять земель і марність витрачених зусиль. Адже саме увага будь-якого з президентів США до поважних зарубіжних гостей чи, навпаки, ігнорування майже завжди означають значно більше, ніж відкриті запевнення дипломатів або урядовців у вічній дружбі.

Тому зустріч глави нашої держави з президентом Обамою, яка відбулася на полях саміту ядерної безпеки у Вашингтоні, слід розглядати як елемент надзвичайної уваги, яку за океаном приділяють проблемам України. Темами розмови стали стратегічне партнерство, необхідність якнайшвидшого формування зорієнтованих на реформи коаліції та уряду в Україні, координація зусиль для повної імплементації Росією мінських домовленостей заради стабілізації ситуації на Донбасі. 

Перебіг реформ в Україні, її готовність до лібералізації візового режиму з ЄС стали основними темами зустрічей Президента Петра Порошенка із Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером і Президентом Європейської Ради Дональдом Туском, які він провів у Брюсселі під час свого робочого візиту до столиці Євросоюзу.

Президент поінформував про конкретні результати реформ у боротьбі з корупцією та реформування правосуддя: ухвалення важливого законодавства про електронне декларування, повернення активів, спеціальну конфіскацію, а також запобігання корупції. «Усе це необхідно для запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС», — пояснив Петро Порошенко, роблячи заяву для преси після зустрічі. 

Програму офіційного візиту Президента Петра Порошенка до Туреччини можна було умовно поділити на дві частини. Перша й найзмістовніша цілковито відповідала духу дипломатії та протоколу. Другу поважний гість присвятив неофіційному спілкуванню з представниками української та кримськотатарської громад, що проживають у Турецькій Республіці. 

Днями в Україні побував потужний дипломатичний десант провідних країн Євросоюзу. Добре знаному в нас очільнику німецького зовнішньополітичного відомства Франку-Вальтеру Штайнмайєру склав компанію нещодавно призначений міністр закордонних справ і міжнародного розвитку Французької Республіки Жан-Марк Еро. В обов’язковій програмі їхнього візиту — зустрічі з вищим керівництвом усіх гілок влади нашої країни та з вітчизняним колегою Павлом Клімкіним. 

У другій половині січня міжнародні зусилля із врегулювання конфлікту на сході України помітно активізувалися. Дипломати відновили щотижневі зустрічі Тристоронньої контактної групи, які проходять у Мінську за участі представників ОБСЄ та переговірників від країн-учасниць, включно з Німеччиною та Францією. Водночас почастішали тривожні повідомлення спостерігачів ОБСЄ із зони конфлікту: на лінії зіткнення знову бої, з буферної зони на передову повертається озброєння. 

Політичні лідери вже давно використовують річні збори Всесвітнього економічного форуму як нейтральну платформу. Приміром, у Давосі 1988 року було підписано декларацію між Грецією і Туреччиною про припинення війни. У 1992 році президент Південної Африки Ф. В. де Клерк зустрівся з Нельсоном Манделою саме на річних зборах — це була їхня перша зустріч за межами Південної Африки. На річних зборах 1994-го міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес і голова ОВП Ясір Арафат досягли попередньої згоди щодо Гази і Єрихона. Утім, усе це було в минулому столітті. Нині й сніг у Давосі вже не той, і час плине значно швидше. Та й виклики глобалізувалися. 

Державний візит Президент Петро Порошенко завершував відвідинами Єрусалима. Там він мав зустріч із Патріархом Святого граду Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії, всього Зайордання Теофілом ІІІ. «Ми молимося за мир в Україні, і ваша допомога важлива для нас», — звернувся до патріарха Єрусалимського глава держави. Він наголосив, що Україна зацікавлена у відновленні міжцерковного діалогу, а потім відзначив важливу історичну роль, яку в різні часи відігравала Єрусалимська православна церква у збереженні та поширенні християнських цінностей в Україні. Крім цього, Петро Порошенко наголосив, що для багатьох українців Єрусалим — центр православної прощі. 

Крім політичної складової, державний візит до Держави Ізраїль Президента Петра Порошенка мав і глибокий економічний підтекст, що невдовзі виведе двосторонні торговельно-економічні відносини на якісно новий рівень. Про це йшлося під час змістовної зустрічі глави держави із Прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.