56 країн. З півтисячі сильних в матеріальному сенсі світу цього. Амбітні наміри та райдужні перспективи. Власне, заради цього проводилася Міжнародна конференція на підтримку України. У столичному НСК «Олімпійський» не вщухали жваві діалоги західних інвесторів з вітчизняними урядовцями та представниками Адміністрації Президента. Ділові зустрічі змінювалися дружніми рукостисканнями під час чаювання в холі. Одне слово, хвилювання того дня аж ніяк не відчувалося. Критика, можливо, трохи. 

У міжнародних колах конструктивні дискусії впродовж дня тривали на такі теми: «Бізнес-клімат та інвестиційні можливості в Україні», «Аграрна політика і реформи», «Енергетика, енергоефективність і реформи», «Відновлення постраждалих у конфлікті регіонів». Щодо більшості питань з боку представників інституцій ЄС та його держав-членів; країн «Великої сімки», ООН; міжнародних організацій, світових інвестиційних та бізнес-компаній, однозначних експертних висновків не пролунало. Хай там що, а в політичній площині вони всі разом із нами.

На квітневій сесії ПАРЄ у Страсбурзі питання перегляду санкцій проти російської делегації, яку в січні позбавили права голосу через анексію Криму, зняли з поряду денного. Про те, що має зробити Москва, аби ПАРЄ повернула депутатам Держдуми всі їхні права в асамблеї, і про особливості листування з російським керівництвом «УК» розповів глава Моніторингового комітету асамблеї австрійський депутат-соціаліст Штефан ШЕННАХ.

Черговий, 17-й Саміт «Україна – ЄС», відбувся в Києві. Вперше. В Адміністрації Президента високі гості віч-на-віч та в ході пленарного засідання дали оцінку реалізації Угоди про асоціацію з ЄС, з’ясували, на якому етапі втілюються в життя політичні й економічні реформи в Україні та дали відповідь на запитання, як фінансово та політично можна підтримувати нашу державу.  

Найцікавішу і найзмістовнішу частину офіційного візиту глави нашої держави до Франції було залишено на десерт. Ним і стала довгоочікувана зустріч президентів двох країн, у центрі уваги якої був пошук шляхів для врегулювання конфлікту на Донбасі й посилення ролі ОБСЄ в цьому процесі.  
Усі говорять про припинення вогню, відведення важкого озброєння, звільнення заручників, безперешкодний доступ ОБСЄ на небезпечні ділянки лінії розмежування.

Два останні дні Президент Петро Порошенко перебував з офіційними візитами у Швейцарській Конфедерації та Французькій Республіці. Першим місцем призначення стало місто Лозанна, де він зустрівся з президентом Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом.

Темп і розмах започаткованих в Україні реформ у певному розумінні можна вважати олімпійськими. Та й у програмі «Стратегія реформ-2020» змінам в освіті, охороні здоров’я та спорті відведено далеко не останнє місце. Томас Бах схвально оцінив прагнення України вийти на нові рубежі розвитку, адже спорт має позитивний вплив не лише на охорону здоров’я та освіту, але й на мирний процес: «Олімпійські цінності та принципи об’єднують людей і сприяють їхньому примиренню, бо спорт не має бар’єрів. Ми хочемо, щоб ці цінності служили світовій спільноті».

Дебати на тему «Політична й безпекова ситуація в Україні та її наслідки» у ПАРЄ були введені до порядку денного асамблеї замість питання перегляду санкцій проти російської делегації. У день відкриття сесії Бюро асамблеї дійшло висновку, що обговорювати можливість повернення права голосу росіянам у ПАРЄ немає сенсу. Адже Росія й не думає повертати анексований Крим Україні та припиняти безпосередню участь у воєнному конфлікті на Донбасі. 

Усталена думка, що успіх будь-якої справи залежить лише від першої особи, в нинішніх реаліях зазнає певних деформацій. Сучасна практика управлінської роботи підказує, що навіть найталановитішій людині, наділеній величезною волею, потужною працездатністю, іншими природними здібностями, далебі не завжди вдається зрушити гори з місця. 

Офіційний Страсбург вкотре підтвердив свої наміри, зафіксовані в Плані дій РЄ для України на 2015—2017 роки. 17 квітня  під час візиту у Францію віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко і Генеральний секретар РЄ Турбйорн Ягланд обговорили стан реалізації в нашій державі реформ, зокрема в сфері місцевої демократії та децентралізації влади, і підписали спільну заяву про співробітництво у зміцненні місцевого самоврядування в Україні між Мінрегіонбудом та Радою Європи. 

Питання перегляду цих санкцій було зняте з порядку денного квітневої сесії, яка відкрилася вчора у Страсбурзі. Таке рішення Бюро асамблеї підтримали депутати ПАРЄ. Як пояснив кореспондентові «УК» генсек асамблеї Войцех Савицький, це означає, що дію санкцій автоматично продовжено до січня 2016 року.  

До конференції «Міжнародна підтримка України», яка відбудеться в Києві 28 квітня, вперше в історії нашої держави буде видано книжку річних звітів державних компаній за 2013 та 9 місяців 2014 років. Вони свідчать, що Україна — поганий власник та управлінець, тому більшість державних об’єктів має бути приватизована. Активи, які не є стратегічними в енергетиці, хімічній галузі, інфраструктурі, виставлятимуть на продаж. Масова приватизація була проведена в 90-ті роки минулого століття, тому в держави залишилося не так багато привабливих активів. Про це під час брифінгу в Кабміні повідомив журналістам міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус.