Статті

 Музей, колекцію якого становлять твори класичного мистецтва, вітає експозиції сучасних художників, які за змістом пов’язані з тематикою музейного зібрання. У різні роки в цьому музеї експонували виставки Ольги Петрової, зокрема японську сюїту полотен авторки виставляли водночас із каліграфією великого майстра з міста Осака Рюсекі Морімото. Нині художниця знайомить глядачів з власною інтерпретацією норвезької теми.

Посадити російського агресора, який потоптав усталені норми післявоєнного устрою, за стіл переговорів цивілізований світ намагається вже майже рік. Однак ні заклики до здорового глузду, ні спроби дипломатичного врегулювання, ні намагання тиснути економічно результатів не дали. Лише тоді, коли міжнародне співтовариство заговорило про можливість надання воєнної допомоги жертві агресії, гальма спрацювали: 12 лютого у Мінську за участі президентів України Петра Порошенка, Франції — Франсуа Олланда, Росії — Володимира Путіна, канцлера Німеччини Ангели Меркель і Тристоронньої контактної групи підписали два документи: Комплекс заходів з виконання мінських угод та Декларацію лідерів країн нормандського формату. 

Одне з основних завдань, які стоять перед новим Генеральним прокурором, — це подолання корупції. Формулюючи його, Президент України Петро Порошенко підкреслив, що очікує від Генпрокуратури більшої жорсткості в цьому питанні. Адже досі не подолано старі схеми, а держслужбовці в різних відомствах, не соромлячись, розкрадають державу та беруть хабарі. 

На Яворівському полігоні — навчальному центрі Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а це одна із найкращих військових навчальних баз в Україні та Європі, — проходять підготовку мобілізовані за четвертою хвилею мобілізації бійці з 10 областей України. Тут на 240 квадратних кілометрах вдосталь місця для навчань кожному роду військ. 

Учорашній день був доволі насиченим на важливі події. Зокрема уряд схвалив проект меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом. Про це Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив журналістам за підсумками переговорів із місією цієї організації. 

«У 80% випадків люди, чуючи, що Луганськ чи Донецьк, кидають трубку або ж прямо кажуть, що жодних справ з такими мати не хочуть», — донеччанин Ігор Єремічев каже, що навіть з грошима найняти житло переселенцеві з південного сходу в Одесі непросто. Працюючи в благодійному фонді «Дім надії», він переймається прийомом переселенців з охоплених війною територій. І може робити якісь узагальнення. 

Очевидці й учасники Революції гідності у центрі нашої столиці стверджують, що ініціативу «Музей  Майдану» започатковано 24 січня 2014 року після подій на вулиці Грушевського. Вже тоді активісти розуміли, що на їхніх очах твориться історія, тож збирали артефакти (нині їх  понад 1000), записували свідчення учасників, започаткували роботу над концепцією Музею Майдану та укладання пам’яткоохоронної документації, завдяки якій пам’ятні місця подій на Грушевського та Інститутській у серпні 2014 року отримали статус пам’яток культурної спадщини. 

Ми вже звикли до лідерства України в експорті зерна. Та й загалом значущість сільгосппродукції на міжнародному ринку зростає, а це стимулює вітчизняних аграріїв нарощувати обсяги її виробництва. У цьому сенсі цікаво дізнатися плани аграрної Вінниччини, яка за підсумками минулого року посіла перше місце в країні за обсягами виробництва валової сільгосппродукції. Про тенденції в галузі наша розмова з начальником департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколою НЕЇЛИКОМ. 

Вікна — яскраві й охайні, самотні й розбиті. За котримись із них збирається дружна родина. А десь на підвіконні кіт зачекався на господарів. Ці вікна різні, як і наші долі. Зазирав у них, фотографував їх Петро Гончар — етнограф, митець, директор Музею Івана Гончара. І ось нині в «Мистецькому арсеналі» представлено його фотоколекцію вікон із різних куточків України. Насправді ця добірка важлива не тільки цікавими зразками народної архітектури (якої через певний час може й не бути), а й сенсом. 

Харківщина одна з небагатьох, де керівником стратегічного фіскального відомства вперше призначили людину не із «системи». У минулому бізнесмен, нині державний службовець Михайло Гагаркін прагне  втілювати у роботу основи сучасного менеджменту та стратегічно нові принципи управління. «Урядовий кур’єр» поцікавився у нього, як  співпрацюватимуть податкова служба і громада. 

Журналістика — ланцюговий пес демократії. Цей вислів передбачає, що одне з найдавніших ремесел у демократичному суспільстві понад усе має ставити об’єктивність і чесність.  Це там,  де є демократія. А там, де тиранія? Там журналістика — просто підгавкувач? У пам’яті зринають різні курйозні й навіть скандальні ситуації, пов’язані з власним досвідом роботи в президентському та  прем’єрському пулах під час різноманітних міжнародних зустрічей.  

Техніка, як і зброя, в зоні бойових дій  вкрай необхідна. На яке технічне підкріплення від держави і громадськості можуть розраховувати воїни на східних кордонах країни цього року, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». Роками українську армію тримали на голодному технічному пайку. Все, що могли зберегти і підтримати в належному стані, військові техпідрозділів робили власноруч. І лише цього року на потреби армії держава надала кошти, з них на переозброєння — 14 мільярдів гривень. 

Цього разу розширене засідання уряду відкривав не Прем’єр-міністр, а Президент Петро Порошенко, і не в Будинку уряду, а у Клубі Кабінету Міністрів. Урядовцям, парламентаріям і головам обласних державних адміністрацій він заявив, що після результатів зустрічі лідерів країн нормандської четвірки у Мінську на кону постане подальший курс країни. Якщо агресора не вдасться зупинити дипломатичним шляхом, влада готова запровадити воєнний стан по всій країні. 

Уже котре за ліком засідання горезвісного Басманного суду Москви у справі української льотчиці Надії Савченко закінчилося передбачувано. За кремлівським сценарієм невинну жінку знову залишили за  гратами, чітко усвідомлюючи, що прирікають на вірну смерть. Як відомо, можливості людського організму не безмежні, а полонена голодує понад два місяці поспіль. 

Нині ще донедавна звичні для мирного Краматорська картини, на жаль, відійшли у минуле: тут і там навіть у центральній частині поряд із житловими будинками із землі стирчать хвости реактивних снарядів. А обстрілів із потужної зброї, що вбиває на великій відстані, стали побоюватися і люди, і птахи, і все-все живе на цій території… 

На дебатах щодо ситуації в Україні була присутня Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні. Проте послухати головного європейського дипломата, щоб дізнатися про зусилля ЄК у врегулюванні ситуації на Донбасі напередодні зустрічі у нормандському форматі, у сесійній залі ЄП зібралося близько 60 депутатів. 

Останні події в країні змінили ставлення українців до багатьох речей. Ми стали менш терплячими до, здавалось би, вже звичної корупції: якщо раніше такі факти просто замовчували, то тепер вони набувають широкого розголосу. І до справи долучаються активісти, які проводять «сміттєву» люстрацію. Щоправда, деякі чиновники, судді, прокурори не бажають змінюватись, адже їм вельми непогано жилось і раніше. Ці «слуги народу» настільки звикли працювати на держслужбі «на себе», що тепер не хочуть жити за новими правилами, тому всіляко намагаються обійти такий поганий, на їхню думку, Закон «Про очищення влади». Проте як би вони не опирались люстрації, уникнути її все одно не вдасться. Як боротимуться з корупцією, що вкорінилася в держорганах, коли українці на собі відчують дію реформ та для чого запросили грузинських експертів, «Урядовому кур’єру» розповів міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО.  

Цими вихідними кілька знайомих, почувши про падіння національної валюти, побігли в магазини техніки, аби скинути з рук заощаджені на «чорний день» гривні й купити комп’ютери, холодильники, блендери, ваги — покупки, придбання яких відкладали до кращих часів. За їхніми словами, у торгових мережах вони не побачили суттєвого підвищення цін, тоді як інтернет-магазини ще в п’ятницю підняли їх на 100—200 гривень (або на 10—20%) на товари середнього цінового сегменту.  

Тернопільщина у 2013-му побила сумний рекорд: цілих десять місяців не змогла дочекатися свого кошторису. Але нинішнього року головний фінансовий документ область отримала без запізнення і за традицією, що склалася порівняно недавно, після громадського обговорення. Прийняли й деякі обласні програми, аби їх могли профінансувати зі скарбниці вже цього року. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Хто заплатить за подароване житло? Чи отримаю пільгу за службу? Інвалід-підприємець соціальних виплат не втратить Чи повернеться заблокований платіж