Віктор Янукович має намір відреагувати на акції підприємців, пов'язані із прийняттям Податкового кодексу. "Я завжди реагував на будь-які питання, із яких до мене зверталася громадськість. І в цьому випадку я також обов'язково відреагую, - наголосив Президент, зауваживши, - я відреагую тільки після того, як отримаю експертний висновок щодо цього закону".

На початку листопада Кабмін ухвалив постанову N 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики". Про те, яку роль в економічному реформуванні країни відіграватимуть громадянське суспільство, організації ділової спільноти, розповідає президент УСПП, народний депутат України Анатолій Кінах.

Упродовж останніх років на Сумщині чітко простежується тенденція щодо зміцнення малих форм підприємницької діяльності, яка справляє дедалі відчутніший вплив на загальну економіку регіону. Нині в малому бізнесі зайнято понад 162 тис. працівників, або в середньому на 10 тис. осіб припадає 51 мале підприємство.

Фондовий ринок має удосконалюватися через розвиток корпоративного управління, в тому числі завдяки введенню посади корпоративного секретаря (КС). У Законі "Про акціонерні товариства" ця професія - у першому розділі серед посад керівників. Про формування та перспективи інституту КС в Україні розповідає директор Центру корпоративного управління Міжнародного інституту бізнесу (МІБ) Олександр Окунєв.

У столичному Українському домі завершилася виставка "Український сувенір-2010". Свої роботи на ній представили понад 250 майстрів з усієї країни.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту, що встановлено п.1 ст.14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" із змінами і доповненнями, за умови, якщо:

Триває підготовка до другого читання у Верховній Раді проекту Податкового кодексу. Як і на попередньому етапі розробки "економічної конституції" держави, Кабінет Міністрів враховує думку експертів, громадськості, представників ділових кіл, міжнародний досвід реформування податкової системи.

На засідання Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики запрошені йшли як на кіносеанс у повоєнні часи - зі своїми стільцями. Річ у тім, що люду зібралося втричі більше, ніж могла вмістити зала. Окрім народних депутатів, представників міністерств та відомств, прийшли керівники громадських організацій та професійних об'єднань, журналісти друкованих та електронних ЗМІ. Така зацікавленість широкого загалу зрозуміла, адже йдеться про сферу, яка зачіпає інтереси всіх без винятку громадян нашої держави.

Відповідно до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Украй зарегульованим українське підприємництво стало не вчора. Ліцензіями та дозволами воно обростало роками аж доки привернуло до себе увагу світової спільноти. У численних рейтингах про легкість започаткування своєї справи наша країна стабільно посідала останні місця. І навіть після того, як міжнародні структури кинулися нам на допомогу (розробляли проекти, давали кошти на їхнє втілення, надсилали своїх фахівців), усі ці потуги лиш на якусь дещицю цивілізували вітчизняну регуляторну політику. Однак істотно вплинути на поліпшення бізнес-середовища не змогли ні вони, ні неодноразові спроби виконавчої влади переглянути систему дозволів та ліцензій як у центрі, так і на місцях.