Прем’єр-міністр України Корецький Сергій Федорович

Народився 1978 року в м. Луцьк.

Освіта - повна вища

  • 2001 року Закінчив Луцький державний технічний університет за спеціальністю «Інженерія»;
  • 2005 року Закінчив Луцький державний технічний університет за спеціальністю «Економіка підприємства»;
  • 2025 року закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу за спеціальністю «Нафтогазова інженерія та технології».

Трудова діяльність

  • з 1998-го до 2012 року працював у групі компаній «Континіум» (Луцьк), де пройшов шлях від інженера до директора;
  • 2013–2018 рр. був генеральним директором мережі автозаправних станцій  WOG, де запустив нові процеси, сформував сильну команду керівників, оптимізував операційні процеси, що дало змогу підвищити ефективність мережі;
  • 2019 року заснував кавову компанію IDEALIST coffee co;
  • листопад 2022-го – травень 2025-го — директор ПАТ «Укрнафта» та АТ «Укртатнафта» — розпочав стратегічну трансформацію компанії, забезпечивши чистий прибуток обсягом 40 млрд грн (за попередні десять років — збитки у 10 млрд грн); сформував нову керівну команду, яка запровадила сучасні корпоративні практики; забезпечив рекордне збільшення ресурсної бази, ініціював масштабні інвестиції в модернізацію підприємства, залучив кредитні лінії в українських банках на суму понад 10 млрд грн та отримав 80 млн євро фінансування від ЄБРР на будівництво об’єктів розподіленої газової генерації;
  • травень 2025-го – липень 2026-го — голова правління Групи Нафтогаз. 
  • 16 липня 2026 року призначений Прем’єр-міністром України.

Результати діяльності

  • Забезпечив безперервне виконання критичних функцій Групи Нафтогаз в умовах безпрецедентного воєнного тиску: протягом 2025 року об’єкти компаній групи зазнали 229 атак — більше, ніж за попередні три роки разом;
  • Група Нафтогаз забезпечила наповнення газових сховищ до початку опалювального сезону 2025—2026 років відповідно до потреб України на рівні 13,2 млрд м3 газу. Попри втрату майже 50% власного видобутку через пошкодження інфраструктури, Група Нафтогаз безперебійно постачала газ і тепло споживачам упродовж найважчого опалювального сезону за час війни;
  • Забезпечив укладення угод про залучення 850 млн євро фінансування від ЄБРР та Європейського інвестиційного банку, а також 27 млрд грн кредитного фінансування від українських банків для закупівлі імпортного газу та формування стратегічних запасів. Угода з ЄБРР на 500 млн євро стала найбільшим проєктом банку в Україні на момент її підписання;
  • Завершив реструктуризацію двох випусків єврооблігацій Нафтогазу загальним обсягом майже 1,2 млрд євро. Розширив диверсифікацію маршрутів постачання природного газу в Україну;
  • На початку 2026 року Група Нафтогаз запустила новий цифровий сервіс — мобільний застосунок КУБ;
  • Очолив розвиток проєктів розподіленої газової генерації, забезпечивши залучення 80 млн євро додаткового фінансування від ЄБРР для будівництва об’єктів загальною потужністю 62 МВт;
  • Організував міжнародну кампанію з примусового стягнення з Газпрому понад 1,4 млрд доларів США за невиконання транзитного контракту, забезпечивши реалізацію судових і виконавчих дій у кількох юрисдикціях;
  • Провів комплексний перегляд фінансової моделі Групи Нафтогаз, визначив основні драйвери ліквідності, прибутковості та потреби у фінансуванні.

Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Шмигаль Денис Анатолійович

Народився 1975 року в м. Львів.

Освіта - повна вища

  • 1997 року закінчив Державний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «менеджмент у виробничій сфері (машинобудування)», «інженер-економіст». Кандидат економічних наук (2003 р.).

Трудова діяльність

  • 1995–2009 рр. — робота на керівних посадах на підприємствах Львова;
  • 2009–2013 рр. — перейшов працювати до Львівської обласної державної адміністрації;
  • 2014 року став заступником начальника головного управління Міндоходів у Львівській області;
  • 2015–2017 рр. — радник‚ віцепрезидент‚ генеральний директор‚ член наглядової ради ТзОВ ТВК «Львівхолод».
  • 2017–2019 рр. — заступник генерального директора з соціальних питань ПАТ «ДТЕК Західенерго», директор ДТЕК Бурштинська ТЕС‚ в. о. заступника генерального директора з соціальних питань ПАТ «ДТЕК Західенерго», м. Бурштин Івано-Франківської області.
  • Із серпня 2019 р. – лютий 2020 р. — голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
  • 4 лютого – 4 березня 2020 р. — віцепрем’єр-міністр — міністр розвитку громад та територій.
  • 4 березня 2020 р. призначений на посаду Прем’єр-міністра України.
  • 17 липня 2025 р. призначений на посаду міністра оборони України.
  • 14 січня 2026 р. призначений на посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики.
  • Із 16 липня 2026 року — перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики.

Віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики — міністр культури України Бережна Тетяна Василівна

Освіта

  • Здобула вищу освіту в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Отримала ступінь бакалавра за напрямом підготовки «Право» і ступінь магістра за спеціальністю «Правознавство».
  • Проходила стажування у Парламенті Канади як стипендіатка Канадсько-української парламентської програми (CUPP).
  • Також навчалася в Українській школі політичних студій, в Аспен Інститут Київ на програмі «Цінності і суспільство» та Київській школі економіки за напрямом «Фахівець з питань взаємодії з владою (GR)».
  • Пройшла навчання в Лондонській школі економіки та політичних наук (LSE) за програмою в межах LSE IDEAS: «A Global System in Transition and Ukraine’s Reconstruction» (Глобальна система в перехідному стані та відбудова України).
  • 2025 року закінчила програму Школи стратегічного архітектора при Києво-Могилянській Бізнес-Школі (KMBS), здобувши кваліфікацію за напрямом «Управління та адміністрування».

 

Входить до десяти найефективніших держслужбовців та політиків з досвідом юридичної практики за версією дослідження «Юридичної газети» «Лідери практик — 2025».

Трудова діяльність

  • має понад десять років стажу в адвокатській діяльності: з 2011 року працювала в Адвокатському об’єднанні «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери». 2017 року отримала свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю.
  • Має відзнаки за професійну діяльність:
  • У 2017–2021 роках Міжнародний юридичний довідник Chambers Europe вніс її до переліку рекомендованих юристів України в галузі оподаткування, зокрема в податкових спорах;
  • У 2018–2021 роках отримала відзнаку Міжнародного рейтингу Legal 500 в галузі оподаткування;
  • Внесена ресурсом Best Lawyers до переліку провідних юристів України в галузі оподаткування у 2021–2022 роках;
  • У 2025 році — генеральна комісарка від України на ЕКСПО 2025 в Осаці, Японія, відповідальна за представлення України та реалізацію національного павільйону;
  • Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 р. №483-р призначена на посаду заступника міністра економіки України;
  • Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 липня 2025 р. №784-р призначена на посаду заступника міністра культури та стратегічних комунікацій України;
  • Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 липня 2025 р. №785-р призначена тимчасово виконувачем обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій України;
  • Із 21 жовтня 2025 року — віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики — міністр культури;
  • Із 16 липня 2026 року — віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України — міністр культури України.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ченцов Всеволод Валерійович

Народився 1974 року в  м. Дрогобич Львів­ської області.

Освіта

  • 1996 р. — Львівський національний університет імені Івана Франка, спеціаліст із права.

Трудова діяльність

  • 1996–1997 — аташе, третій, другий секретар юридичного департаменту МЗС України;
  • 1997–2002 — третій, другий, перший секретар Посольства України в Турецькій Республіці, Анкара;
  • 2002–2005 — начальник відділу договорів, заступник директора юридичного департаменту МЗС України;
  • 2005–2006 — заступник директора юридичного департаменту — начальник відділу спеціальних правових питань, заступник директора юридичного відділу МЗС України;
  • 2006–2007 — радник Посольства України в Республіці Польща, Варшава;
  • 2007–2011 — заступник представника України при Європейському Союзі, Брюссель;
  • 2011–2017 — директор департаменту Європейського Союзу МЗС України, член Постійної групи високого рівня Енергетичного Співтовариства;
  • 2017–2021 — Надзвичайний і Повноважний посол України в Королівстві Нідерланди, Постійний представник України при Організації із заборони хімічної зброї, Гаага;
  • 2021–2026 — Надзвичайний і Повноважний посол, глава Представництва України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії;
  • 16 липня 2026 року призначений на посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Нагороди

  • орден «За заслуги» III ступеня (грудень 2021 р.);
  • почесна відзнака Верховної Ради України (липень 2023 р.);
  • орден «За заслуги» II ступеня (грудень 2023 р.);
  • почесний працівник енергетичної галузі;
  • почесна відзнака Кабінету Міністрів України (2024 р.);
  • орден «За заслуги» I ступеня (липень 2025 р.);
  • Дипломатичний ранг / спеціальний ранг — Надзвичайний і Повноважний посол.

Сімейний стан

  • Одружений, має доньку.

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Безгін Віталій Юрійович

Народився 1990 року в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим.

Освіта

  • здобув вищу освіту у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, де отримав ступені бакалавра та магістра за спеціальністю «Міжнародна економіка»;
  • Також закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобувши ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».

Трудова діяльність

  • 2010–2019 роки — займався підприємницькою діяльністю;
  • із серпня 2019 по липень 2026 року — народний депутат України IX скликання, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
  • у 2019–2020 роках очолював парламентський напрям законодавчого забезпечення реформи децентралізації, яку Європейський парламент 2021-го визнав однією з найуспішніших реформ України;
  • з березня 2024 року — голова комісії «Добре врядування» при Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України;
  • з лютого 2024 по травень 2025 року — голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дослідження ефективності функціонування органів публічної влади міста Києва як столиці України у період дії правового режиму воєнного стану;
  • у березні 2026 року був обраний заступником голови політичної партії «Слуга народу».
  • 16 липня 2026 року призначений на посаду міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Міністр молоді  та спорту України Бідний Матвій Вікторович

Народився 1979 року в м. Київ.

Освіта

  • 2001 — закінчив Національний університет фізичного виховання та спорту України за спеціальністю тренер-викладач;
  • 2004 — закінчив Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю «фінанси підприємства»;
  • 2008 — закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «комерційне право та трудове право»;
  • 2020 — закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «публічне управління та адміністрування».

Трудова діяльність

  • 2001–2009 — тренер ДП «Фаворит-С», м. Київ;
  • 2009–2011 — керівник фітнес­клубу ДП «Фаворит-С», м. Київ;
  • 2011 — помічник керівника ТОВ «Юридична компанія «Сетра»;
  • 2011–2015 — менеджер з продажу ТОВ «ФірмаІСТ»;
  • 2015–2016 — менеджер відділу автоперевезень Дочірнє підприємство «ІСТФРАХТ»;
  • 2016 — помічник-консультант народного депутата України, Апарат Верховної Ради України, м. Київ;
  • 2016 — головний спеціаліст відділу пріоритетних неолімпійських видів спорту департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту, Міністерство молоді та спорту України;
  • 2016–2020 — директор департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту, Міністерство молоді та спорту України;
  • 15 липня 2020 року призначений на посаду заступника міністра молоді та спорту України;
  • 9 листопада 2023 року — тимчасово виконувач обов’язків міністра молоді та спорту України;
  • 5 вересня 2024 року призначений на посаду міністра молоді та спорту України;
  • 17 липня 2025 року призначений на посаду міністра молоді та спорту України;
  • 16 липня 2026 року призначений на посаду міністра молоді та спорту України.

Міністр освіти і науки України Бутенко Андрій Петрович

Народився 1978 року в с. Гребінки Київської області.

Освіта

  • Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, спеціальність «Історія та правознавство»;
  • Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка, спеціальність «Правознавство»;
  • Кандидат історичних наук (07.00.01 — Історія України). Доцент кафедри історії та теорії держави і права.

Трудова діяльність

  • 1999–2003 рр. — вчитель історії та правознавства Вишнівської загальноосвітньої школи №2 (Вишневе, Київська область);
  • 2001–2004 рр. — аспірантура Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова;
  • 2003–2019 рр. — робота у приватному вищому навчальному закладі (ПВНЗ) «Європейський університет» на посадах старшого викладача кафедри соціально-гуманітарних дисциплін; радника ректора; доцента кафедри історії та теорії держави і права; декана юридичного факультету; проректора з навчально-методичної роботи;
  • 2014 — служба в Збройних Силах України;
  • з лютого 2019 року — заступник голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
  • з квітня 2022 року — голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
  • 16 липня 2026 року призначений міністром освіти і науки України.

Міністр внутрішніх справ України Вигівський Іван Михайлович

Наукові ступені & наукові звання

  • кандидат юридичних наук.

Трудова діяльність

  • з липня 2003 року до жовтня 2005-го — слідчий, старший слідчий Очаківського міськрайонного відділу Управління МВС України в Миколаївській області;
  • з жовтня 2005-го до липня 2014 року — заступник начальника відділу — начальник слідчого відділення, перший заступник начальника міського відділу — начальник кримінальної поліції, перший заступник начальника міського відділу — начальник слідчого відділення Очаківського міського відділу (з обслуговування м. Очаків та Очаківського району) Управління МВС України в Миколаївській області;
  • з липня 2014 року до квітня 2015 року — начальник Центрального районного відділу Миколаївського міського управління Управління МВС України в Миколаївській області;
  • із квітня 2015-го до листопада 2015 року — начальник Очаківського міського відділу (з обслуговування м. Очаків та Очаківського району) Управління МВС України в Миколаївській області;
  • з листопада 2015 року до грудня 2016 року — начальник Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області;
  • з грудня 2016 року до лютого 2020-го — заступник начальника Головного управління — начальник слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області;
  • з лютого 2020-го до серпня 2021 року — начальник Головного управління Національної поліції в Полтавській області;
  • із серпня 2021 року до липня 2023 року — начальник Головного управління Національної поліції у м. Києві;
  • із січня 2023 до липня 2023 року — розпорядженням Кабінету Міністрів України покладено тимчасове виконання обов’язків голови Національної поліції України;
  • з липня 2023 року до липня 2026 року — голова Національної поліції України;
  • 16 липня 2026 року призначений на посаду міністра внутрішніх справ України.

Міністр аграрної політики та продовольства України Висоцький Тарас Миколайович

Народився 1986 року в с. Кунин Здолбунівського району Рівненської області.

Освіта

  • 2008 року закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Адміністративний менеджмент», здобувши кваліфікацію магістра з менеджменту.
  • 2010 року закінчив Університет імені Гумбольдта, місто Берлін, та отримав диплом магістра наук з аграрної економіки.

Трудова діяльність

  • з 2011-го по 2013 рік — експерт з аграрних ринків ТОВ «Ніка ПП»;
  • протягом 2013–2019 років працював експертом аграрних ринків, генеральним директором Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»;
  • 2019 року обіймав посаду першого заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації;
  • з 2019-го по 2021 рік — заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
  • 2021–2025 роки — перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України;
  • 2025–2026 роки — заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
  • 16 липня 2026 року призначений міністром аграрної політики та продовольства України.

Міністр  з відновлення, інфраструктури та транспорту України Калашник Микола Володимирович

Народився 1990 року в м. Київ.

Освіта

  • 2011 — закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського зі званням «молодший лейтенант запасу» (з відзнакою);
  • 2013 — закінчив Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» (з відзнакою);
  • 2015 — здобув науковий ступінь кандидата економічних наук;
  • 2018 — закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Регіональне управління» та здобув ступінь магістра державного управління;
  • 2022 — присвоєно звання доцента кафедри маркетингу, економіки, управління та адміністрування Національної академії управління.

Трудова діяльність

  • 2011–2012 — митний брокер ТОВ «Вент-Сервіс»;
  • 2012–2013 — економіст з договірних та претензійних робіт‚ заступник начальника відділу комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м. Києва»;
  • 2013–2017 — головний спеціаліст, начальник відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації;
  • 2017–2020 — керівник апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації;
  • 2020–2024 — перший заступник голови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації;
  • 2022–2024 — тимчасовий виконувач обов’язків голови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації;
  • 2024–2025 — перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації;
  • 2025–2026 — голова Київської обласної державної адміністрації;
  • 16.07.2026 — міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України.

Нагороди - Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України:

  • медаллю «За сприяння Збройним Силам України»;
  • медаллю «За зміцнення обороноздатності»;
  • почесним нагрудним знаком головнокомандувача Збройних Сил України;
  • почесним нагрудним знаком «За сприяння війську»;
  • відзнакою Президента України «За оборону України»;
  • орденом «За заслуги» III ступеня. 

Міністр у справах ветеранів України Кім Віталій Олександрович

Народився 1981 року в м. Миколаїв.

Освіта

  • 1998 року закінчив Миколаївську гуманітарну гімназію №2;
  • 2002 року здобув ступінь бакалавра за напрямом підготовки «Економіка і підприємництво» в Українському державному морському технічному університеті імені адмірала Макарова;
  • 2003 року закінчив той самий університет за спеціальністю «Економіка підприємства», здобувши кваліфікацію спеціаліста.

Трудова діяльність

  • з 2001-го по 2019 рік працював у приватному секторі економіки, де обіймав керівні посади та займався підприємницькою діяльністю;
  • у листопаді 2020 року призначений головою Миколаївської обласної державної адміністрації;
  • 24 лютого 2022 року очолив Миколаївську обласну військову адміністрацію, координував діяльність органів державної влади, військового командування, органів місцевого самоврядування та міжнародних партнерів з питань безпеки, забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури, ліквідації наслідків збройної агресії, відновлення регіону та залучення міжнародної технічної допомоги;
  • 16 липня 2026 року призначений міністром у справах ветеранів України.

Нагороди

  • Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Сімейний стан

  • Одружений. Виховує двох доньок та сина.

Міністр економіки та довкілля України Кравченко Олександр Сергійович

Освіта

  • 2005 року закінчив Київський національний економічний університет, здобувши ступінь магістра міжнародного менеджменту з відзнакою;
  • навчався за програмами академічного обміну у Віденському університеті економіки та бізнесу (Австрія) та Констанцькому університеті (Німеччина);
  • 2012 року здобув ступінь MBA в Лондонській школі бізнесу (Велика Британія), де увійшов до Dean’s List — списку студентів з найвищими академічними результатами.

Трудова діяльність

  • понад 20 років професійного досвіду в галузях стратегічного консалтингу, фінансів, інвестицій та управління бізнесом;
  • у 2005–2006 роках працював у концерні Wienerberger AG у Відні, у 2007—2008 роках очолював фінансовий напрям компанії в Україні;
  • 2011 року працював у підрозділі інвестиційного банкінгу Credit Suisse в Лондоні та проходив стажування в інвестиційній компанії Horizon Capital в Києві;
  • 2008 року розпочав кар’єру в міжнародній консалтинговій компанії McKinsey & Company.
  • 2017 року став партнером компанії, 2021-го — керуючим партнером McKinsey & Company в Україні, очолював регіональний інвестиційний комітет компанії та керував практиками в галузі енергетики й сировинних галузях Центральної Європи, займався розробленням стратегій і програм операційної трансформації для провідних компаній регіону, працював над загальнодержавними стратегіями розвитку енергетичного та сировинного секторів;
  • з 2019 року по липень 2026-го був співголовою ради директорів Київської школи економіки (KSE);
  • 16 липня 2026 року призначений міністром економіки та довкілля України.

Міністр охорони здоров’я України Ляшко Віктор Кирилович

Народився 1980 року в с. Осова Дубровицького району Рівненської області.

Освіта

  • 2003 року закінчив Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, лікар;
  • 2015 року закінчив заочну форму навчання Національної академії державного управління при Президентові України (факультет «Державне управління у галузі охорони здоров’я»), кваліфікація магістра державного управління в гулузі охорони здоров’я.

Післядипломна освіта

  • 2014 — Bureau Veritas отримав сертифікат внутрішнього аудитора: Food Safety System Certification 22000 of Food Safety Management System, acknowledged by GFSI (based on ISO 22000:2005, ISO/TS 22002-1:2009 and ISO 19011:2011 Standards);
  • 2016 — слухач курсу тематичного удосконалення «Сучасні аспекти громадського здоров’я», який організував Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця у співпраці з Каліфорнійським університетом (м. Сан-Франциско);
  • 2017 — Барселонський курс  ВООЗ з посилення систем охорони здоров’я для покращення контролю та лікування туберкульозу.

Трудова діяльність

  • з 2003-го по 2010 рік працював у системі державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області;
  • з 2010-го по 2013-й пройшов кар’єру з головного спеціаліста МОЗ України до директора департаменту Держсанепідслужби України;
  • з 2013-го по лютий 2014 року очолював державну установу «Київський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»;
  • з 2014 року по лютий 2018-го — голова громадської організації «Інфекційний контроль в Україні»; за цей час організація реалізувала грантовий проєкт «Розроблення та впровадження оптимальної моделі амбулаторного лікування хворих на туберкульоз та їхнього соціального супроводу як ефективний спосіб поліпшення результатів лікування туберкульозу в Україні»;
  • з 2015 року по лютий 2018-го — консультант з питань громадського здоров’я проєкту USAID «Реформа ВІЛ-послуг в дії»;
  • з лютого 2018 року по липень 2019-го працював на посаді першого заступника генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України;
  • у грудні 2019 року призначений заступником міністра охорони здоров’я України; 
  • з березня 2020 року — головний державний санітарний лікар України;
  • з 20 травня 2021 р. — міністр охорони здоров’я України;
  • 17 липня 2025 року призначений на посаду міністра охорони здоров’я України;
  • 16 липня 2026 року призначений міністром охорони здоров’я України.

Громадська діяльність

  • експерт з питань громадського здоров’я в Реанімаційному пакеті реформ у 2014—2016 роках.

Нагороди

  • 2020 року надано звання «Заслужений лікар України».

Сімейний стан

  • Одружений. Виховує доньку.

Міністр фінансів України Марченко Сергій Михайлович

Народився 1981 року в смт Макарів Київської області.

Освіта

  • 2002 року закінчив Академію державної податкової служби України в місті Ірпінь, має ступінь магістра з управління державними фінансами, був стипендіатом Президента України;
  • 2009 року здобув ступінь кандидата економічних наук;
  • Вільно володіє англійською мовою.

Трудова діяльність

  • З 2002-го по 2011 рік працював у Міністерстві фінансів України, Державній фіскальній службі, Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, Секретаріаті Кабінету Міністрів України;
  • У 2011–2013 роках працював у Координаційному центрі з упровадження реформ при Президентові України. Брав участь в розробленні Бюджетного кодексу України;
  • Працював експертом в Bendukidze Free Market Center та був академічним директором спільної програми KSE та GIZ 2015—2016 років «Лідерство в державних фінансах»;
  • Протягом 2016–2018 рр. працював заступником міністра фінансів України;
  • Далі до травня 2019 року обіймав посаду заступника глави Адміністрації Президента України;
  • 30 березня 2020 року призначений міністром фінансів України;
  • 17 липня 2025 року призначений на посаду міністра фінансів України;
  • 16 липня 2026 року призначений на посаду міністра фінансів України.

Сімейний стан

  • Одружений, має двох дітей.

Міністр юстиції України Маслов Денис Вячеславович

Народився 1983 року в м. Кривий Ріг.

Освіта - вища

  • Має вищу юридичну, економічну та управ­­лінську освіту;
  • Закінчив Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, де здобув освіту за спеціальностями «Правознавство» та «Банківська справа»;
  • Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».

Трудова діяльність

  • Професійну діяльність розпочав 2004 року в банківській галузі на посаді юрисконсульта. У подальшому працював у галузях права та управління, обіймав керівні посади в юридичних і приватних компаніях;
  • У 2010–2020 роках здійснював адвокатську діяльність. У 2016—2018 роках працював суддею Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська;
  • 2020 року набув повноважень народного депутата України IX скликання. У липні 2020 року став членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики;
  • З липня 2022 року обіймав посаду голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
  • 26 червня 2026 року надано звання заслуженого юриста України;
  • Під час роботи у Верховній Раді України опікувався питаннями судової реформи, конституційного правосуддя, діяльності органів суддівського врядування, дисциплінарної відповідальності суддів, удосконалення процедур суддівської кар’єри та посилення інституційної спроможності системи правосуддя. Був одним з ініціаторів судової реформи, зокрема щодо вдосконалення конкурсного добору суддів Конституційного Суду України, відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя, створення Служби дисциплінарних інспекторів та зміни процедур суддівської кар’єри.
  • 16 липня 2026 року призначений міністром юстиції України.

Міністр соціальної політики, сім’ї  та єдності України Улютін Денис Валерійович

Освіта

  • Здобув кваліфікацію магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби 2004 року.

Трудова діяльність

  • Має понад 20 років трудового стажу, 3 ранг державного службовця. Починав кар’єрний шлях з посади головного державного податкового інспектора Державної податкової адміністрації України;
  • З березня 2010-го по квітень 2016 року працював в апараті Прем’єр-міністра України;
  • Із квітня 2016 року по червень 2018-го був керівником патронатної служби міністра фінансів України. Має Подяку Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року;
  • Із квітня 2019 року обіймав посаду заступника державного секретаря Секретаріату Кабінету Міністрів України;
  • 4 квітня 2020 року призначений на посаду першого заступника міністра фінансів;
  • 17 липня 2025 року призначений на посаду міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України;
  • 16 липня 2026 року призначений на посаду міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Міністр цифрової трансформації України Ферчук Оксана Віталіївна

Народилася у місті Сімферополь, АР Крим.

Освіта

  • 1997 рік — Києво-Могилянська академія, спеціаліст із біо­логії.

Трудова діяльність

  • з 1998 по 2005 рік обіймала керівні посади в компанії «Український мобільний зв’язок»;
  • у 2006–2007 роках — директор з маркетингу та продажу ЗАТ «Телесистеми України»;
  • з 2008-го по 2016 рік працювала на керівних посадах ТОВ «Віжн ТБ»; запустила супутникове телебачення Viasat в Україні та сервіс платного ТБ для компанії «Київстар»;
  • у 2016–2021 роках була топменеджером відомих логістичних та продуктових сервісів, зокрема директором групи компаній «Нова Пошта», директором майданчика електронних державних закупівель «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» (реформа Prozorro); запустила й розвивала сервіс документообігу «Вчасно» як керівник проєкту;
  • з 2021-го по 2022 рік — директор поштового оператора «Justin»;
  • з 2022 року — радник патронатної служби міністра оборони України; координувала впровадження системи LOGFAS та запуск платформи міжнародної співпраці «Коровай»; забезпечувала впровадження медичної інформаційної системи (МІС ЗСУ) та системи управління логістичним управлінням (SAP) у війську;
  • 25 липня 2025 року призначена заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
  • разом з командою запустила реєстр військовослужбовців, систему обліку особового складу Імпульс, запровадила у війську цифрову вертикаль — 2000 посад цифрової трансформації;
  • 16 липня 2026 року призначена міністром цифрової трансформації України.

Тимчасово виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Сибіга Андрій Іванович

Народився 1975 року в м. Зборів Тернопільської області.

Освіта - повна вища

  • 1997 рік — закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка, спеціаліст з міжнародних відносин, перекладач англійської мови;
  • 1999 рік — Львівський державний університет ім. І. Франка за спеціальністю «правознавство», юрист.

Дипломатичний ранг - Надзвичайний і Повноважний посол.

Трудова діяльність

  • 1997–1998 — аташе, третій, другий секретар відділу державно-правових питань Договірно-правового управління МЗС України;
  • 1998–2002 — другий, перший секретар Посольства України в Республіці Польща;
  • 2002–2003 — перший секретар відділу правового та гуманітарного співробітництва Управління європейської інтеграції МЗС України;
  • 2003–2005 — в.о. начальника, начальник відділу міжнародно-правового співробітництва Договірно-правового управління МЗС України;
  • 2005–2006 — начальник відділу міжнародного права та законодавства в галузі зовнішньої політики Договірно-правового департаменту МЗС України;
  • 2006–2006 — заступник директора департаменту — начальник відділу міжнародного права та законодавства в галузі зовнішньої політики Договірно-правового департаменту МЗС України;
  • 2006–2008 — заступник директора Договірно-правового департаменту МЗС України;
  • 2008–2012 — радник-посланник Посольства України в Республіці Польща;
  • 2012–2012 — в.о. директора Департаменту консульської служби МЗС України;
  • 2012–2016 — директор Департаменту консульської служби МЗС України;
  • 2016–2021 — Надзвичайний і Повноважний посол України в Турецькій Республіці;
  • 2021–2024 — заступник керівника Офісу Президента України;
  • 04.2024–09.2024 — перший заступник міністра закордонних справ України;
  • з 5 вересня 2024 року призначений міністром закордонних справ України;
  • 17 липня 2025 року призначений міністром закордонних справ України;
  • розпорядженням Кабінету Міністрів України №720-р призначений першим заступником міністра закордонних справ України;
  • з 20 липня 2026 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №721-р покладено тимчасово виконання обов’язків міністра закордонних справ України.

Тимчасово виконувач обов’язків міністра оборони України Хмара Євгеній Леонідович

Трудова діяльність

  • Розпорядженням Кабінету Міністрів України №722-р призначено заступником міністра оборони України;
  • З 20 липня 2026 року покладено тимчасово виконання обов’язків міністра оборони відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №723-р.

Джерело:
Урядовий портал