Актуальна тема

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Шкідники на експорт

    За січень — жовтень 2017 року українські трейдери отримали 91 скаргу на якість поставленого зерна. За весь 2016-й таких нотифікацій надійшло 80. Більшість від Індії — 86. Такі випадки набувають розголосу і погіршують наші переговорні позиції щодо нових ринків збуту. Основна їх причина — «неефективна фумігація». 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Домашніх улюбленців хочуть обкласти податками

    Маєш кішечку — плати. Маєш песика — плати. Новина про те, що до парламенту подано законопроект, яким передбачається плата за утримання домашніх улюбленців, збурила українців. Адже в багатьох із нас вдома є пухнасті й не дуже антидепресанти. І хоч їх утримання задоволення не з дешевих, та для переважної більшості кіт чи песик є членом родини, тому з ними діляться мало не останнім шматочком. Як можна оподатковувати члена родини — ще те питання. Щоправда, не все тут так однозначно. Адже є такі, котрі утримують десяток чи й більше тварин у квартирі та не доглядають за ними. В результаті страждають і тварини, і сусіди. Коли за оравою тварин ніхто не прибирає, то сморід стоїть не лише в приміщенні, де вони живуть, а й у під’їзді, та навіть у дворі.

    Що насправді пропонується у вищезгаданому законопроекті, розбирався «Урядовий кур’єр». 

  • Цунамі ненависті залишить нас без майбутнього

    Ні для кого не  секрет, що небувале загострення у відносинах між Польщею та Україною спровокувало минуле, радше його оцінка. Якщо  бути ще точнішим, каменем спотикання стала Волинська трагедія, чи, як визначає польська сторона, волинська різанина. 

  • Від фейків захистять емоції

    Щоб ефективно протидіяти російському дезінформаційному впливу на суспільну думку країн Заходу, влада має визнати існування такої загрози, попередити про це громадськість, створити системи моніторингу та навчитися грамотно спростовувати фейки. Ці рекомендації нещодавно сформулювали дослідники американського аналітичного центру Councilon Foreign Relations (CFR)  у документі під назвою «Протидія російським інформаційним операціям в епоху соціальних медіа».

    Автори доповіді вважають, що їхніми порадами зможуть скористатися владні інститути держав, що є мішенями для дезінформаційних атак з боку Росії.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Отруєна справедливість-2

    «Отруєна справедливість» — так називався матеріал в «Урядовому кур’єрі» від 25 жовтня минулого року. В ньому йшлося про напругу в стосунках між орендарями паїв ТОВ «Акріс-Агро» та селянами з Великої Омеляни, що під самісіньким Рівним. Така напруга (і не лише в цьому селі) тримається вже не перший рік. Люди переконані: їх труять пестицидами, якими згадана фірма й далі обробляє посіви.

  • Володимир В’ятрович: «ФСБ засекретила архіви КГБ до 2044 року»

    25 листопада Україна вшановувала пам’ять жертв Голодомору. Цього року історики зробили акцент на тому, що геноцид був реакцією комуністичного режиму на спробу відродження Української держави, помстою за прагнення до свободи. Про перспективу притягнути до суду в Гаазі наступницю Радянського Союзу Росію, про те, чи вдасться колись відкрити архіви КДБ, і чому дотепер лише 15 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу, розповідає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ЯТРОВИЧ кориспондентові Укрінформу. 

  • Луганський путч: причини й наслідки

    Недавній ранок листопада почався із дзвінка. Мої знайомі, котрі через складні обставини залишилися в Луганську, телефонували, щоб дізнатися в киянина, що відбувається в їхньому рідному місті. Виявилося, телебачення у них не працює, радіо теж. Мобільний зв’язок — із перебоями. Газети не вийшли. На центральних вулицях — військові зі зброєю, без розпізнавальних знаків, з білими пов’язками на рукавах. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Переселенці: кожен десятий — на Київщині

    Нині їх майже 2 мільйони — людей, яким від початку воєнних дій на сході країни й анексії Криму довелося покинути домівки. Вони могли б стати біженцями, шукати захисту і притулку від війни в інших країнах. Та більшість з них обрали Батьківщину. Перемістилися на її території лише далі від епіцентру бойових дій або окупації.

    Найбільше їх переїхали в області, які межують з Донеччиною і Луганщиною, — на Дніпропетровщину й Харківщину. Проте й до столиці та області їх прибуло чимало: близько 230 тисяч, тобто кожен десятий. Із Криму переселенців менше, ніж з Донбасу (на 2 мільйони — лише 50 тисяч), з яких столиця прихистила понад 10 тисяч. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Відходи? — Відходьте!

    Нудотний запах заповзає в кожну альвеолу, кожен бронх, в одяг, волосся і навіть, здається, зуби й кістки. Коли дме західний вітер, гуляти красивезною стежиною національного природного парку «Голосіївський», що пролягає від Китаївських ставів і Троїцької церкви до Національного музею народної архітектури та побуту, неможливо. Але якщо відпочивальникам вільно обрати інший маршрут, то мешканцям будинків на проспекті Науки та в мікрорайоні поряд із ним подітися нікуди. Дістається і жителям убитих хрущовок і бараків (там ще досі позалишалися), й елітних особняків, а також ченцям Троїцького монастиря. Тож у цьому краї зміні напрямку вітру радіють усі незалежно від віку, статі й статків. Натомість настрій і здоров’я псується у жителів розташованих східніше Києва Пирогова і Корчуватого. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Мова працює на єдність

    «Доброго ранку!» — одноголосно вітають учителя учні в одному класі. «Dziel dobry!» — відповідають в іншому. Саме так — державною або рідною — щоранку розпочинається урок для учнів львівської середньої загальноосвітньої школи № 10 ім. Святої Марії Магдалени з польською мовою навчання.