Рік у рік проблема незадовільного стану доріг, а часто бездоріжжя була чи не однією з головних пріоритетів діяльності кількох урядів. Завдання і плани кочували з документа в документ, якими за це десятиріччя можна було зробити ямковий ремонт не однієї сотні кілометрів шляхів. Коли на початку 2020-го Кабмін оприлюднив постанову №36, якою затверджено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок спеціального фонду державного бюджету, чимало українців або не звернули уваги на ці плани, або ж розцінили як чергову спробу позначити одне з найвужчих місць української транспортної системи, яке навряд чи можна усунути.

Гірничорудна галузь традиційно серед стратегічних у реальному секторі вітчизняної економіки. Збільшення обсягів видобутку і переробки руди завантажить незадіяні виробничі потужності металургійних комбінатів, заводів будівельних матеріалів. Отже, дасть змогу збільшити виробництво товарної продукції, зокрема експортно орієнтованої, з якою Україна давно успішно конкурує на зовнішніх ринках.

На Одеській трасі сталась аварія, яка вмить позбавила життя шістьох людей. Це було в липневу суботу вранці. Того самого дня на трасі Одеса — Рені сталося ще дві ДТП, у яких загинуло троє людей. Перед тим була жахлива аварія під Києвом, яка забрала життя родини з дітьми. І так мало не щотижня.

Згадавши, що саме час заготовляти мед на зиму, зателефонував цими днями знайомому пасічникові й дізнався від нього неприємну новину. Виявляється, мед у цьому році буде ледь не золотий тому, що його немає. «Коли таке було, аби я наприкінці липня качав уперше?» — запитав він мене й сам відповів: «Ніколи такого не було. Зазвичай перший раз качав мед наприкінці травня — на початку червня».

Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він назвав таке рішення історичною, «без перебільшення», подією. Ідеться про презентацію довгоочікуваної Європейської водневої стратегії, яка, за його словами, «започатковує нову технологічну революцію в Європі». Згідно з цим документом, який презентував віцепрезидент Європейської комісії Франс Тіммерманс, ЄС підтримує амбітні плани європейської промисловості з будівництва потужностей для виробництва зеленого водню. 

Із класики відомо: якщо на стіні висить рушниця, вона обов’язково має вистрелити. Рано чи пізно гримне постріл. А якщо йдеться не про однісіньку рушницю, а про силу-силенну різноманітної зброї та велику кількість тих, у чиїх вона руках? Про сотні артилерійських систем, танків, бронетранспортерів, РСЗВ «Град» та «Смерч». Про тисячі тонн набоїв, гранат, снарядів, ракет, мін і пального. Про величезну кількість найманців, серед яких чимало осіб із кримінальним минулим, а ще підрозділи кадрових «відпускників», які мають бойовий досвід війни в Чечні та деінде. І весь цей арсенал і потенційних убивць українських громадян протягом уже шести років перли і пруть через загарбану ділянку державного українсько-російського кордону аж ніяк не для того, аби вони одного дня чи ночі просто перестали стріляти і позадкували додому. 

30 квітня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року». Це стало історичним кроком, що створив можливості для ефективної протидії та запобігання знищенню культурної спадщини України в окупованому Криму. 

Нарешті здійснилося: електронний аукціон на спецдозволи за користування бурштиноносними надрами Рівненщини вперше відбувся на майданчику ProZorro 17 липня. 

Система бізнес-послуг щодо махінацій з ПДВ, яка останніми роками набула в країні нечуваного розмаху, несподівано для багатьох зазнала тектонічного потрясіння від основ до самого даху. Дах не поїхав остаточно. Але посунувся так, що на видноті опинилися окремі учасники податкових маніпуляцій з їхніми сотнями мільйонів гривень, знятих лівим кешем з ухиляння від сплати податків. 

Останніми роками західні регіони України дедалі частіше потерпають від руйнівних паводків. Щодо причин виникнення небажаного і подекуди катастрофічного явища досі існує багато версій не тільки місцевих людей, а й фахівців, які всерйоз вивчають цю проблему. До одного з них звернувся кореспондент «УК» із проханням проаналізувати причини такої ситуації в зоні Карпат. На пропозицію люб’язно відгукнувся доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор. Саме під його увагою перебувають численні чинники, які призводять до таких катаклізмів і насамперед дестабілізаційна роль людської діяльності на цих територіях України.