Наука

  • Олександр ЩИПЦОВ

    Наукові знання — підмурок сталого розвитку

    На борту теплохода «Богдан Хмельницький» (м. Київ) 23 липня 2020 року відбувся круглий стіл «Майбутнє міжнародне Десятиліття Організації Об’єднаних Націй, присвячене науці про океан в інтересах сталого розвитку».

  • Олег ГРОМОВ

    Щоб жилося легше і зручніше

    2019-й став цікавим роком дотепних та необхідних винаходів у різних країнах, які вже знайшли шанувальників серед звичайних споживачів. «Урядовий кур’єр» докладно розповідає про найрейтинговіші з них.

  • Від молекул до ліків

    Створення оригінальних ліків — це складний процес, неможливий без потужної фармпромисловості, проведення міждисциплінарних фундаментальних і прикладних досліджень високого рівня, який потребує величезних інвестицій, і не тільки грошових. Від моменту синтезу молекули до виведення на ринок нового препарату минає майже 15 років, для подолання цього тернистого шляху залучають більш ніж півтори сотні висококласних науковців і витрачають майже 1,5 мільярда доларів.

  • Кристалічна планета

    Матінка-природа розпорядилася укласти кристали в різноманітні творіння. Серед них кристали солі у сталактитових печерах, льодяні — в сніжинках, окаменілі — в скелетах коралів, білкові — у сплетіннях павутини, а також рідкі кристали оболонок людських нервових клітин, навіть кожна піщинка на пляжі — також кристал. Робота науковців полягає у визначенні, поясненні та змозі відтворити те, що зробила природа, задля поліпшення людського життя. Так само, як скульптор ретельно відтворює певний образ, вкладаючи у статую частинку свого унікального творчого потенціалу для досягнення еталона краси і загального задоволення, так і матеріалознавці створюють за законами природи нові матеріали, що мають своєрідну красу у повсякденному житті, яку треба не тільки побачити, а й відтворити як дещо нове та корисне.

  • IT Creative стане фондом розвитку людського капіталу

    У найближчі десять років креативна індустрія України отримає чіткі й стабільні правила роботи й виховуватиме нових ІТ-фахівців. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час зустрічі уряду з представниками експортного напряму ІТ-індустрії.

  • Глобальне потепління та Україна

    Аномальна спека, що панувала в червні, помітно позначилася на самопочутті багатьох українців. Ще б пак — щонайменше тиждень температура в денний час перевищувала 30 °С. Найбільшу температуру зафіксовано у дні сонцестояння. Зокрема у Києві 22 червня вона сягнула 34,0 °С, що стало рекордним показником для цього дня за всю історію спостережень. Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, загалом у червні в Києві побито 11 рекордів — нічної, денної та середньодобової температур. На багатьох метеостанціях України показники були ще вищими. Так, в Асканії-Нові температура сягнула 36,2 °С. 

  • Комітет з Державної премії України в галузі освіти повідомляє

    Для інформування громадськості про висунутих на здобуття Державної премії України в галузі освіти 2018 року кандидатів (колективи), громадського обговорення видатних досягнень кандидатів (колективів) публікуємо список таких кандидатів (колективів) із зазначенням номінацій, видатних досягнень кандидатів (колективів) та суб’єктів їх висування

  • Віктор ШПАК

    Житомирський Музей космонавтики ровесник незалежності

    Якщо запитати у житомирців, яким музейним закладом вони найбільше пишаються, зазвичай пролунає однакова відповідь. Нічого дивного в цьому немає, бо чимало туристів навіть із далеких від України країн їдуть до Житомира із єдиною метою: побувати у будиночку, де народився Сергій Корольов, головний конструктор ракет, які вперше вивели на навколоземну орбіту штучний супутник і пілотований космічний корабель з Юрієм Гагаріним. 

  • Комітет з Державної премії України в галузі освіти повідомляє

    Для інформування громадськості про висунутих на здобуття Державної премії України в галузі освіти 2018 року кандидатів (колективи), громадського обговорення видатних досягнень кандидатів (колективів) публікуємо список таких кандидатів (колективів) із зазначенням номінацій, видатних досягнень кандидатів (колективів) та суб’єктів їх висування. 

  • Черкащанин контролює озоновий шар в Антарктиді

    Професія в Олександра Полудня досить рідкісна. За освітою він полярник-метеоролог. Хоч полярником ставати й не мріяв. Вступивши до Одеського державного гідрометеорологічного інституту, мріяв опанувати агрометеорологію, повернутися в рідну Лисянку на Черкащині та вивчати вплив метеоумов на урожайність сільськогосподарських культур. Однак країні вкрай потрібні були полярники, тож вирішив дещо змінити науковий профіль. І не пошкодував. Уже тричі побував на українській полярній станції «Академік Вернадський», що розташована на острові Галіндез. Уродженець Лисянки прожив на острові поблизу Південного полюсу з 2012-го по 2013-й, з 2014-го по 2015-й та з 2016-го по 2017 роки. Каже, що в Антарктиді почувається цілком комфортно. Нині готується до чергової антарктичної експедиції.