Під час робочої поїздки в Херсонську та Миколаївську області Прем’єр­міністр Юлія Свириденко зосередилася на захисті логістики і критичної інфраструктури, підготовці до зими, підтримці медиків регіону та можливостях для підприємців і аграріїв.

Важливі рішення

Прем’єр­міністр провела нараду щодо ключових проблем Херсонської та Миколаївської областей. А на виїзному засіданні уряду в Миколаєві ухвалено важливі рішення.

1. Підготовка до зими

За словами очільниці уряду, ворог змінив тактику застосування дронів для атак на критичну інфраструктуру в південних областях. Тому слід реагувати відповідно і забезпечити захист в межах підготовки до наступної зими відповідно до планів стійкості регіонів. 

«Доручили Мінрозвитку опрацювати додаткові інженерно­технічні рішення для захисту критично важливих елементів очисних споруд та систем водопостачання, зокрема Миколаївського водогону. Його запущено восени 2025 року, він забезпечує сотні тисяч людей прісною водою. У сам водогін закладено безпекові рішення ще на етапі будівництва. Його додатковий захист — пріоритет для регіону», — наголосила Прем’єр­міністр.

2. Борги за тепло

За останні чотири роки борги підприємств теплокомуненерго, зокрема прифронтових областей, перед групою «Нафтогаз» зросли більш ніж удвічі — приблизно з 60 млрд грн до майже 150 млрд грн. Уряд доручив напрацювати механізми компенсації різниці в тарифах. Розглядають кілька джерел: кошти держбюджету, допомога ЄС і міжнародних партнерів, а також дивіденди інших державних компаній. 

3. Підтримка бізнесу

Стійкість прифронтових громад залежить від роботи місцевого бізнесу, тому уряд доручив підготувати зміни до програм підтримки підприємців на прифронтових територіях. Ідеться про доступні кредити 5—7—9%, гранти, державні гарантії та страхування воєнних ризиків.

Кабінет Міністрів доручив супроводити у Верховній Раді законопроєкт щодо оподаткування агровиробників на прифронтових територіях, а також підготувати розширення компенсації за українську агротехніку і підтримки меліоративних систем у прифронтових регіонах. 

«Створюємо нові можливості для роботи підприємців і аграріїв регіону, розвиток зрошення земель та готуємо розширення програм підтримки. Дякую всім, хто працює і підтримує життя прифронтових Херсонщини та Миколаївщини навіть попри щоденні атаки ворога», — наголосила Прем’єр­міністр.

Додатково Кабінет Міністрів доручив підготувати рішення щодо тимчасового звільнення роботодавців у зоні бойових дій від внесків на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю.

Додатковий захист від дронів

Під час робочого візиту на Херсонщину Прем’єр­міністр оглянула захист головних доріг області, які попри щоденні російські обстріли залишаються важливими логістичними маршрутами для громад, військових і служб екстреного реагування. 

«Посилюємо їхній захист від атак дронів», — наголосила Юлія Свириденко.

Для цього на виїзному засіданні уряд доручив спрямувати з резервного фонду державного бюджету 96 млн грн на облаштування антидронових укріплень у Херсоні та на евакуаційних маршрутах. Фінансування дасть змогу на цьому етапі захистити ще 27 ділянок доріг загальною протяжністю понад 200 км.

Станом на зараз антидронові сітки встановлено на дорогах загальною протяжністю понад 190 км коштом Херсонської ОВА спільно з Міноборони.

Уряд також погодив новий механізм фінансування будівництва місцевих доріг. Мінрозвитку та Мінекономіки доручено підготувати необхідні рішення для надання 3,5 млрд грн додаткової дотації на ремонти. Серед іншого це дасть змогу завершити роботи і на евакуаційному маршруті Херсон — Миколаїв, який забезпечує рух швидких, військових та евакуаційного транспорту.

«Продовжуємо підтримувати та захищати основні логістичні маршрути прифронтових територій. Надійне транспортне сполучення — це питання безпеки людей, роботи служб і обороно­здатності», — зауважила Юлія Свириденко.

Прем’єр­міністр у Херсоні відвідала обласну клінічну лікарню та дитячу обласну лікарню. Попри постійні обстріли, навантаження та нестачу кадрів, загалом в області працюють понад 3 тисячі медиків і 37 медичних закладів. Багато з них перебудували процеси в умовах постійних обстрілів і активно розвивають підземні простори.

За словами Юлії Свириденко, брак фахівців у прифронтових лікарнях — один з викликів для продовження роботи закладів охорони здоров’я у прифронтовому регіоні.

«Для цього запроваджено додаткову підтримку медзакладів, які надають спеціалізовану допомогу на територіях активних бойових дій, у межах Програми медичних гарантій. Загалом на збільшення фондів заробітної плати у медзакладах України з 2025 року спрямовано понад 1,1 млрд грн, із них понад 176 млн грн — для Херсонщини», — зазначила очільниця уряду.

Завдяки цьому лікарні щомісяця отримують додаткове фінансування: 12 тис. грн — за кожного лікаря та 9 тис. грн — за середній і молодший медперсонал.

За підсумками зустрічі з медиками області під час виїзного засідання уряд доручив Міністерству охорони здоров’я провести необхідні розрахунки та підготувати рішення про продовження цієї програми до кінця року.

Ще один виклик — житло в Херсоні. Добиратися на роботу з віддалених районів міста й передмістя небезпечно. Домовлено спільно з Херсонською ОВА напрацювати нову програму житлової підтримки медичних працівників.

Окремо Юлія Свириденко доручила МОЗ продовжувати забезпечувати медичні заклади Херсонщини необхідним дорогим медичним обладнанням за визначеними планами до кінця 2026 року. 

«Дякую медикам Херсонщини за щоденну працю і порятунок життів», — зазначила Прем’єр­міністр. 

Зміни до держбюджету

Кабінет Міністрів підготував зміни до державного бюджету­2026 для посилення сектору безпеки і оборони. Це стало можливим завдяки погодженню позики Євросоюзу обсягом 90 млрд євро на 2026—2027 роки. Цього року очікуємо 45 млрд євро підтримки, з яких 31,8 млрд євро — на оборону та безпеку держави, ще 13,2 млрд євро — на покриття дефіциту бюджету. Перший транш — у червні. Про це повідомила Прем’єр­міністр.

«Загалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трлн грн — передусім завдяки міжнародній підтримці та додатковим надходженням у ме­жах виконання Плану України», — наголосила очільниця уряду. 

1. Додаткові 1,56 трлн грн для сектору безпеки і оборони. З них: 174,3 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців; 1,37 трлн грн — на розвиток озброєння та військової техніки; 14,6 млрд грн — резерв для сектору безпеки і оборони. Окремо передбачено додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї.

2. 40 млрд грн — на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та громад. Це ресурси на підготовку до осінньо­зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.

3. 40 млрд грн додатково до резервного фонду — для оперативного реагування на виклики воєнного часу.

«Дякую нашим партнерам за підтримку України та міністерствам — за оперативну підготовку змін до бюджету, які враховують потреби наших Сил оборони та безпеки. Працюватимемо надалі з народними депутатами для підтримки змін у сесійній залі», — підкреслила Юлія Свириденко.