Рік минув, що змінилося

  • Василь ТУГЛУК

    Феміді нав’язують «правильне» рішення?

    В «Урядовому кур’єрі» за 28 березня цього року було опубліковано статтю «Готується рейдерська атака?» У ній ішлося про «бої місцевого значення» в селі Нижня Хортиця, яке входить до складу Розумівської сільради і межує із Запоріжжям. Ініціатори конфлікту вирішили відібрати земельну ділянку в орендаря, якою той на законних підставах користується з 2007 року. Нині «атакуючі» продовжують наполягати на своєму, а орендар у свою чергу не збирається відступати, оскільки вважає, що діє в рамках, чітко окреслених законом. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Вибухи у Дніпропетровську: рік потому

    Минув рік, як у центрі Дніпропетровська серед білого дня десь упродовж півтори години пролунали чотири вибухи. Кожен наступний був потужнішим за попередній. Всі саморобні вибухівки закладалися у бетонні урни, уламки яких травмували людей. Внаслідок вибухів постраждала 31 особа, в тому числі 11 підлітків. 

  • Програм багато, а Дніпру дедалі гірше

    Назву акції — «Немає другого Дніпра» — підказав великий Тарас у посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…». У низці газетних матеріалів ішлося про те, в якому стані перебуває річка і що ми можемо (й повинні!) зробити для її оздоровлення. В центрі уваги кореспондентів був не лише Дніпро, а й великі й маленькі притоки, які його живлять, береги річок, штучні моря й водосховища, промислові та сільськогосподарські підприємства — отруювачі води. До аналізу проблем приєдналися вчені, екологи, господарники, свої думки на шпальтах висловлювали ті, кому не байдужа доля великих і малих річок України. Що ж змінилося за рік після проведення акції?

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Ця земля щедра на хліб

    Поділля, передовсім центральна його частина, на якій нині адміністративно розташована Хмельниччина, завжди було і залишається житницею нашої Вітчизни. Недарма ще в сиві віки чимало різного штибу завойовників приходили сюди не за дорогоцінними металами, шовком чи заморськими пахощами. Справжнім багатством цих долин, названих золотими ще тисячу років тому, було збіжжя, хліб — першооснова життя, добробуту та розвитку. І сьогодні мої земляки не зраджують прадавній хліборобській традиції: третій рік поспіль Хмельниччину визнають найкращою в аграрному секторі країни. 

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Лесине болото?

    Минулого року «Урядовий кур’єр» тричі — 6 і 31 серпня, 30 грудня — звертався до проблеми його порятунку. Така увага до одного із сотень волинських озер не випадкова, адже цей непересічний об’єкт нашої культурної спадщини нерозривно пов’язаний із творенням самого українства, а отже — творенням нашої державності.    

  • Василь ЧУМАЛЬ

    Дітей у Лопухові народжують дедалі більше

    Торік навесні «Урядовий кур’єр» друкував матеріал про жителів високогірного села Лопухів, що у Тячівському районі на Закарпатті (8 квітня 2011 року). Складні природно-кліматичні умови змушували говорити, що горяни живуть не завдяки, а всупереч усьому. Нещодавно журналіст «УК»  знову побував тут, аби дізнатися, що змінилося за рік. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Собор чекає на допомогу

    Саме про Свято-Троїцький кафедральний собор у Новомосковську Дніпропетровської області — бароковий шедевр дерев’яної сакральної архітектури XVІІІ сторіччя, єдиний дев’ятибанний хрестово-купольний в Україні, що у сотні найкращих дерев’яних споруд світу, — йшлося у романі видатного українського письменника Олеся Гончара «Собор». Храм внесений до державного реєстру національної культурної спадщини України та до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.  

  • Людмила ЩЕКУН

    Нечистоти поки що стікають у море…

    Скоро минає рік, як «Урядовий кур’єр» (25. 10. 2011 року) висвітлював проблему нестачі очисних споруд у Балаклаві. За цей час Севастопольська міська державна адміністрація отримала нового керівника — Володимира Яцубу, а він у свою чергу — застарілі проблеми попередників. «УК» вирішив поцікавитися, як просуваються справи у Балаклаві, чи відбувається реконструкція очисних споруд у Севастопольському регіоні. Зокрема у тих населених пунктах, які не один рік скидають неочищені нечистоти у гірську річечку Бельбек, а та несе їх до Чорного моря.  

  • Інна КОСЯНЧУК

    Чому пробуксовує ОСББ?

      Коли дивишся на приватний будинок — відразу бачиш, чи дбайливий господар у ньому живе. А в багатоповерхівці? За радянських часів мешканці таких «вуликів» звикли, що все має  тут робити ЖЕК. І це не дивно — помешкання справді були не їхніми: держава надавала їх хоч і в безоплатний, але найм. А не у власність. Нині ж інша ситуація. За статистикою, більше 90% квартир приватизовані чи куплені. Тобто уже весь дім, вважайте, приватний — на праві спільної сумісної власності. За логікою, мають сформуватися й інші підходи до утримання такого житла. Тож чиновники звернулися до світового досвіду у цій справі.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Чому руйнуються сільські хмарочоси?

    Коли років з 10—12 тому на Сумщині почали з’являтись ОСББ, багато жителів краю побачили в них панацею від усіх житлово-комунальних питань. Мовляв, варто зареєструватися, як держава відразу зверне увагу на проблемні будинки і неодмінно допоможе фінансами бодай на етапі становлення. Це однаковою мірою стосувалося як міських, так і сільських об’єднань. Адже і в селах та селищах чимало житла потребує дбайливих господарів, які б узяли на себе основну турботу про долю колишнього відомчого житла.