Медицина

  • Чи потрібні фельдшерські пункти на селі?

    На Луганщині 67,6% фельдшерських пунктів області розташовано в селах із населенням до 750 чоловік. Представники обласного департаменту охорони здоров’я стверджують, що моніторинг роботи лікарських закладів свідчить, що до них майже ніхто не звертається, а рівень надання медичних послуг не найкращий. Тобто постало питання щодо доцільності їхнього подальшого існування. А що з цього приводу думають люди, які живуть у сільській місцевості?

  • Екстрена — не означає забута

    Зовсім недавно, наприкінці жовтня, вся громадськість області вітала колектив Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради з перемогою у Всеукраїнському проєкті «Медичний олімп України 2019». Його визнано найкращим серед представників медичної галузі і вручено відзнаку «Лідер охорони здоров’я України 2019». Директор установи Ігор Фесун щиро подякував працівникам за плідну працю. Він мав усі підстави наголошувати на відданості й терпінні колег, адже установа через брак персоналу й автомобілів нині на межі зупинення.

  • Наталія БУТЕНКО: «Дехто сприймає діагноз «цукровий діабет» мало не як смертний вирок»

    Сьогодні — Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Ця хвороба поширена не лише в Україні. Вона належить до найважливіших медико-соціальних проблем у всьому світі. Натомість ПрАТ "Миргородкурорт" — одне з місць, де успішно лікують пацієнтів, що потерпають від цієї хвороби. Тому з року в рік багато людей приїздять сюди, бо переконані: саме тут можна отримати найліпше лікування й водночас добре відпочити. У чому ж секрет привабливості курортів Миргорода? Який досвід має об’єднання чотирьох лікувально-оздоровчих закладів з понад столітньою історією? З цими запитаннями кореспондентка «УК» звернулася до медичного директора ПрАТ "Миргородкурорт" Наталії БУТЕНКО.

  • Василь БЕДЗІР

    В Ужгороді не дають розгорітися полум’ю дифтерії

    На Закарпатті перебили хребет одній небезпечній хворобі — кору, але розслаблятися медикам-інфекціоністам не довелося. Адже цей регіон несподівано став епіцентром іншої інфекційної недуги — дифтерії. Її точковий спалах стався серед студентів Ужгородського націо­нального університету. Іронія долі полягає в тому, що хворими виявилися студенти не якогось іншого, а медичного факультету УжНУ, на якому навчаються іноземці.

  • Раптова серцева смерть — епідемія XXI сторіччя

    Раптова серцева смерть (РСС) — нині одна з важливих і, мабуть, найбільш драматична з медичних проблем сучасного суспільства. Один з провідних фахівців вивчення цієї проблеми Нобелівський лауреат Бернард Лаун зазначав: «Кожні дев’яносто секунд протягом доби від кардіологічного захворювання раптово й несподівано помирає людина. Раптова смерть — найбільш катастрофічний вияв серцевої патології — приходить без попередження. Смерть — перший і останній вияв захворювання серця у 25% жертв. Коли пацієнти мають серцево-судинні захворювання, раптову смерть констатують у 60% випадків».

  • Віктор ШПАК

    Чи переживуть реформу районні лікарні?

    Нововведення у галузі охорони здоров’я стали реальністю на рівні сімейних лікарів і фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів). Не викликає особливого занепокоєння ситуація з наданням третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в обласних лікарнях та лікувальних закладах національного значення. Однак чомусь майже нічого не чути про готовність до запровадження реформ на рівні сільських районів, де нині зосереджено так званий вторинний (спеціалізований) рівень медичних послуг.

  • Буде лікар — житиме й амбулаторія

    У Біловодську готуються відкрити будівлю нової лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Лікувальний заклад обслуговуватиме не лише жителів районного центру, а й кількох довколишніх селищ. Наприклад, у Городищі гарна будівля амбулаторії, навіть відремонтована. Але лікаря немає! І люди змушені їхати до Біловодська по медичну допомогу.

  • МОЗ розставило пріоритети

    «Розробка порядку реагування на інфекційні спалахи (наразі немає єдиної централізованої процедури). Вакцинація дорослого населення (попередній уряд дуже добре попрацював — закуплено вакцини згідно з календарем щеплень для дітей, однак щодо дорослого населення є робочі питання). Охоплення всього населення України «первинкою» (всі, а не лише 28 мільйонів українців, які вже підписали декларацію зі своїм сімейним лікарем, повинні мати доступ до лікаря первинної ланки охорони здоров’я).

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Ставлять у стрій, наближаючи перемогу

    Василя і Владислава доправили до Дніпропетровського військового госпіталю з-під Широкиного. Обидва зазнали осколкових поранень під час мінометного обстрілу українських позицій з боку бойовиків: Василь — у ліву ногу, Владислав — у плече, ногу та груди.

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Яких змін чекати пацієнтам і медикам наступного року

    Із триборством в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун порівнює повну трансформацію ввіреної їй системи. «Первинну ланку (перший із запланованих трьох рівнів змін) змінено за рік. Другий рівень — над змінами у стаціонарах лікарень та поліклініках, де є спеціалісти, працюватимемо наступного року. А потім перейдемо на третій рівень — ліцензування лікарів», — акцентувала Уляна Супрун під час брифінгу.  В.о. міністра деталізувала вже зроблене. «На первинній ланці — вільний вибір лікаря без прив’язки до місця проживання із можливістю зміни в разі незадовільного обслуговування. Зросли зарплати медперсоналу, діє урядова програма «Доступні ліки» — за два роки нею скористалися понад 8 мільйонів пацієнтів.