Скарбниця народу

  • Старовинні верстати є майже в кожній хаті

    У селі Яворів, яке ще називають столицею ліжникарства, ткати з вовни вміє майже кожна жінка. Тому, зізнаються місцеві, за кордон звідси виїжджає значно менше людей, ніж із навколишніх сіл та містечок. А з вибором сувенірів у туристів жодних проблем: мало хто повертається з гостинних місцевих зелених садиб без вовняних виробів

  • У жовтні дощ — з грибами борщ

    За спостереженнями синоптиків, останніми роками характерні лише рекорди підвищення температури. Але якщо раніше теплові «піки» тривали недовго, то нинішнє літо виявилося найспекотливішим за останні 137 років. Пожежонебезпечним був навіть перший місяць осені. І не лише в Україні, а й на далеких континентах вогнеборцям доводилося приборкувати масштабні стихійні лиха, спричинені спекою. Як це було, наприклад, в Австралії, Каліфорнії, Чорногорії

  • Минули Спаси — перевіряй запаси

    У серпні в хліборобів три головні турботи: жати, орати і сіяти. «У серпні серпи гріють, а вода холодить», — стверджує народне прислів’я. Цьогоріч жнивний сезон передбачається  щедрим: тепла й вологи було вдосталь. Як завжди, прогнозовано гарний урожай зернових очікують зібрати у південних областях. У попередні чотири роки успіх супроводжував аграріїв Дніпропетровщини, Сумщини, Херсонщини, Черкащини, які збирали по 50—55 центнерів добірного зерна з гектара

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Опішне стає цікавим туристським центром України

    Мета традиційного для Опішного Дня гончаря, який вперше відзначили 30 років тому, — пошанування гончарської професії. Ці свята, як і нинішнє, що пройшло цими вихідними, завжди були оригінальними, насиченими, яскравими заходами. І їхні горизонти тільки розширювалися. Поступово свято переросло в Національний фестиваль гончарства у межах Тижня гончарного здвиження, який цьогоріч проводили вже вдесяте

  • Липень косить і жне, відпочити не дає

    Цьогорічний перший місяць літа видався щедрим на тепло і скупим на вологу. Щоправда, традиційно більшість короткочасних грозових дощів пройшла у західному регіоні. Проте це не позначилося негативно на врожаї ранньої садовини та городини. Рясно вродили полуниця, черешня, абрикоси. Пощастило з червневим медозбором пасічникам: ріпак, акація і липа радували крилатих трудівниць буйноцвітом

  • Червень урожай замовляє

    Як і передбачали попередні прогнози, погода у травні була мінливою. Короткочасні дощі, помірне тепло вдень і нічна прохолода посприяли буйноцвіттю садовини. Горіхи, яблуні, вишні, черешні й сливи вкрилися рясною зав’яззю. Давно відомо: що у травні зійшло, відцвіло і зав’язалося — влітку гарно вродить. Щоправда, на садовину в цей час подекуди чатує небезпека — нічні приморозки. У цьому разі слід бути готовими до захисту майбутнього врожаю. Досвідчені господарі завжди тримають на ділянках запаси прілої соломи, трухлявої деревини. Нічне обкурювання димом оберігає сади від пошкодження приморозком

  • Глиняні трансформації

    У столичному арт-просторі «ЦеГлинаАрт» протягом тижня можна насолодитися виробами з кераміки відомих майстрів і початківців. У концепції Олесі Дворак-Галік фестиваль отримав назву «Трансформації»: «Цьогоріч фестиваль відбувається в межах Кyiv Art Week і досліджує вплив кераміки як самодостатнього арту на інші види мистецтв. Це спонукає художника до створення інтерактивних творів. Вони, трансформуючись у часі та просторі, набувають нового змісту і функцій. Наша галерея зосереджена на співпраці керамістів, дизайнерів, галеристів, архітекторів та колекціонерів»

  • Володимир ЗАЇКА

    Розмовляти мовою гідності — це модно

    Днями у театрі імені Івана Франка відбулось нагородження школярів, студентів та вчителів — преміантів ХVІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
    Цей конкурс проводиться щороку та  існує виключно завдяки українцям-меценатам з України та з-за кордону. Підтримав цей конкурс цього року й Президент України та чимало політиків. Адже він популяризує українську мову, робить її модною, і сприяє тому, аби мову вчили, любили та шанували

  • Микола ШОТ

    Депутати у вишиванках встановили рекорд

    Вишиті рушники, серветки, блузки, сорочки, костюми й навіть герби різних міст. Розмаїття барв, візерунків, вишивальних технік. Кажучи рядком поетеси з Тернопілля Ганни Костів-Гуски, «це вишиття для мене, мов бальзам». І не лише для мене, а й усіх, хто два дні відвідував фестиваль «Цвіт вишиванки». Його вдесяте організували в Тернополі. І головне завдання свята — популяризувати національну вишивку і вбрання

  • Оксана ГОЛОВКО

    Вам би, милі, пасувало тільки…

    Замість камуфляжу — вишукані вишиванки, замість берцят — високі підбори, а  замість окопів і польових шпиталів — подіум. У столичному  Мистецькому Арсеналі днями дефілювали жінки, які воюють на українському сході: військові, парамедики, волонтери, військові журналістки.
    Серед моделей — герої України, за плечима яких бойові дії  та сотні врятованих життів. Для багатьох дипломатичне прийняття «Українські амазонки», влаштоване з ініціативи  Міністерства інформаційної політики та ГО «Все­світній день вишиванки», —  перший за чотири роки війни привід зняти камуфляж і стати на підбори