Особистості

  • Микола ШОТ

    «Моя відповідальність — це історія України»

    Він народився 100 років тому на Благовіщення. Нині будь-яке енциклопедичне видання повідомляє, що Омелян Пріцак — видатний філолог, сходознавець, історик, іноземний член НАН України, член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Міжнародної асоціації україністів, почесний доктор всесвітньо відомих університетів, член багатьох академій наук світу. А ще — організатор і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (США), Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, автор фундаментальної праці «Походження Русі», а також понад 1000 наукових праць із філології, сходознавства, всесвітньої історії, історії України

  • «Українська справа» Олексія Коновала

    Нещодавно на адреси бібліотек Сумщини надійшов унікальний альбом про видатного земляка «Іван Багряний: життя і творчість в ілюстраціях». Видання побачило світ завдяки Фундації ім. І. Багряного (США) та одному з її лідерів Олексієві Коновалу. 

  • Голова громадської ради при Полтавській облдержадміністрації Володимир ГОЛУБ: «Мені вдалося звести місток між громадою і владою»

     

    Серед полтавців, відзначених державними нагородами з нагоди Дня Соборності України, ми зустріли голову громадської ради при Полтавській обл­держадміністрації Володимира Голуба, нагородженого орденом «За заслуги» II ступеня. Уперше державної нагороди удостоївся саме громадський діяч такого рівня. Це й стало приводом для розмови з ним власного кореспондента «Урядового кур’єра» про впливовість громадянського суспільства у нашій країні

  • Художник Анатолій КРИВОЛАП: «Раджу відвідувати виставки і наповнювати життя мистецтвом»

    До 19 січня в Музеї історії Києва експонують виставку Анатолія Криволапа, назвою якої стали рядки з поезії Василя Стуса «У цьому полі, синьому...». На 25 великих полотнах — одиничні коні у профіль від білої до чорної гами

  • Любив читати й був серйозним не по літах

    Епіфаній (у миру Сергій Петрович Думенко) народився 3 лютого 1979 року в селі Вовкове Іванівського району Одеської області. Проте його дитинство і юність пройшли на Буковині, в селі Стара Жадова Сторожинецького району. Це село лежить приблизно за 50 кілометрів від обласного центру, в передгір’ї Карпат. Його населення становить майже 2,5 тисячі осіб, і тут мирно співіснують кілька різних конфесій

  • Наталія ОСЬМАК: «Досліджую батькову долю, аби правда перемогла»

    Кирило Осьмак. Його ім’ям нині названо вулиці в Києві, Полтаві, Шишаках. Він став своєрідним символом нездоланності України. Життя й борню поклав на вівтар здобуття Української самостійної соборної держави. У ньому палало серце соборного українця, адже народився в Центральній Україні, борня покликала його в Галичину

  • Ольга БУЛКОВСЬКА

    Як жити далі, вирішуємо ми самі

    Спочатку спорт став для неї містком між війною і мирним життям. Участь в «Іграх нескорених» дала змогу боротися з відчуттям поразки, яке виникло після повернення зі сходу. А два «золота» в Сіднеї стали заслуженою нагородою завдяки зусиллям, яких доклала ця дівчина під час підготовки до змагань, і яскравим прикладом того, що успіх приходить до тих, хто не здається в боротьбі із собою та світом

  • Борисові Патону виповнилося сто років

    Президент Петро Порошенко привітав Бориса Патона зі 100-літнім ювілеєм і відзначив його самовіддане служіння Україні.

    «Шановний Борисе Євгеновичу! Щиро вітаю Вас зі 100-літнім ювілеєм. У день Вашого народження хочу висловити глибоку повагу. Високо ціную Вашу вірність обраній справі та самовіддане служіння Україні», — йдеться  у вітанні, розміщеному на сайті глави держави

  • Володимир ЗАГОРІЙ: «Суми показали один з найвищих рівнів відповідальності у ставленні до конкурсу»

    За усталеною традицією, 9 листопада, в День української писемності та мови,  розпочався 19-й Міжнародний конкурс знавців  української мови ім. П. Яцика. Цього року — в Сумах. Про перебіг заходу й перспективи творчого змагання юних мовознавців читачам «УК» розповідає президент Ліги меценатів України, головний меценат конкурсу Володимир ЗАГОРІЙ

  • Благодатна нива його життя

    Дві теки незвичного для нинішніх комп’ютерних часів машинописного тексту. У ньому є початок, але немає кінця. У такому вигляді передав нам спогади Олега Бабишкіна його син Олександр з надією на їх підготовку до друку і видання. Не без хвилювання кожен з нас доторкнувся до цих уже пожовклих сторінок — останнього твору, щирої сповіді, прощального слова нашого незабутнього Вчителя