Іміджеві статті

  • Євген ЛОГАНОВ

    Продукція запорізького підприємства створює гідну конкуренцію закордонним аналогам

    Понад 20 років ТОВ «Енергія зварювання» ГМБХ виробляє зварювальне обладнання. Це єдине в Україні підприємство, яке виготовляє продукцію у такому великому асортименті. На європейському ринку зварювального обладнання з іменитими західними фірмами, зокрема німецькими, в Україні на рівних з ними конкурує саме це вітчизняне підприємство. Прикметно, що українська продукція вдвічі дешевша й не поступається якістю. До того ж запорізьке товариство, крім встановлення устаткування, займається сервісним обслуговуванням своєї продукції. Детальніше про українську перлину на ринку зварювальних апаратів розповідає її засновник та гендиректор Віталій Подгайний. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Не лише зошит, а й радість

    З 5 по 7 квітня в Києві пройшла виставка «Світ канцелярії-2017», у якій взяли участь понад 60 компаній, представивши свою продукцію. Запам’ятався виступ на церемонії відкриття спеціального гостя — генерального директора ТОВ «Тетрада» Володимира Чайковського, легендарної (як потім писали деякі українські ЗМІ) особистості, яка стоїть біля витоків вітчизняного ринку канцелярських товарів. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Кожен постріл — у «десятку»

    З 11 по 14 травня 2017 року у Львові пройшов другий етап Кубка України Кубок Галичини зі стендової стрільби. Серед 73 спортсменів, які представили на ньому вісім областей, була й команда ССК «Сапсан» у складі 19 осіб. Спортсмени столичної області вдало відстрілялися на траншейному і круглому стендах: «срібло» на круглому стенді серед чоловіків (К-5) виборов Юрій Ващук, «бронзу» — Георгій Іпатов. На траншейному стенді срібний результат продемонстрував Олександр Квятківський, а третім був Ігор Тєльний. У жінок (Т-3) на другу сходинку п’єдесталу піднялася Юлія Данилова, а серед юніорів (Т-5) «золото» завоював Влад Матвієнко. 

  • Якісна та надійна техніка — це доступно

    Пам’ятаю, як на початку 80-х років я, молодий журналіст, їздив у господарства Коростишівського району Житомирської області й писав репортажі з поля. Замурзані механізатори у кабінах запилених тракторів, комбайни без жаток чи коліс у машинному парку, постійні скарги інженерів на брак запасних частин до техніки — колгоспники не працювали, а мучилися. Не випадково все це називалося «боротьбою за врожай», яка не завжди закінчувалася перемогою.

    Тепер часи змінилися на краще: за понад три десятиліття сільськогосподарська техніка зробила такий великий крок уперед, що за допомогою сучасних високопродуктивних інтелектуальних імпортних машин можна не лише без втрат збирати все вирощене в полі, а й робити це у комфортних умовах. 

  • Молоді, але не ранні

    Є результат — і це головне! Такий висновок-коментар напрошувався після кожного виступу (підкреслимо, що в усіх, хто піднімався на трибуну, горіли очі й дзвенів голос від задоволення від зробленого!) на ІІ Міжнародному форумі з хутра молодих дизайнерів. Його організатори — Українська асоціація хутровиків, Київський національний університет технологій та дизайну. Дійство відбувалося за підтримки Міжнародної хутрової федерації. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    І один інвестор у полі воїн

    За даними Держстату, в 2016 році в економіку України іноземні інвестори вклали 4,406 мільярда доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Це на 642 мільйони доларів (або на 17,1%) більше, ніж 2015-го. Цього року (за словами голови Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України Юлії Ковалів) очікують щонайменше 3,5—4 мільярди доларів. Ніби непогано. Але у 2008—2009 та 2012 роках Україна отримувала щороку від 8 до 10 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Щоб вийти хоч на ці показники, нашій економіці, стверджує пані Ковалів, потрібно 2—3 роки. 

  • Не виживати, а розвиватися

    З 6 по 10 листопада 2016 року в Києві працювала ХІV Міжнародна спеціалізована виставка «Енергетика в промисловості-2015». ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» (ПАТ «КЦКБА») представило на ній нові розробки в галузі атомної та теплової енергетики, нафтогазу та арматури для холодильних установок. Особливу увагу учасники виставки, зацікавлені фахівці звернули на вироби для теплоелектростанцій та клапанів на низькі температури від -40 градусів за Цельсієм і нижчі. Таку продукцію — зразок високих технологій — в Україні ще ніхто не виготовляє. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Нині розвитком тваринництва займаються в Україні лише патріотично налаштовані колективи

    Напередодні поїздки до міста Обухова Київської області зайшов на сайти головних українських телекомпаній, щоб подивитися, коли востаннє в їхніх інформаційних випусках ішлося про роботу сільськогосподарських підприємств. Часу витратив багато, але репортажів про хліборобів чи тваринників так і не знайшов. Зате надивився по саме, як кажуть, «не хочу» відеоматеріалів про криваві шляхово-транспортні пригоди, вбивць, гвалтівників, різних збоченців, шахраїв та іншу нечисть. Склалося враження, що в ті дні, коли про них розповідали провідні українські телеканали, в нашій країні, крім негативних подій, більше нічого не відбувалося. 

  • Роман КИРЕЙ

    Коли ж «затанцюють» затрати і прибутки?

    «Богуславець... Багато є красивих місць на землі, але мене тягне сюди. Тут набираєшся сили, снаги, розуму. Дихаєш повітрям, яким дихав наш земляк Михайло Максимович, перший ректор Київського університету, людина, яка прославила Україну, ходиш стежками, якими він ходив, вклоняєшся липі, яка його пам’ятає».

    Це рядки із твору місцевої школярки Вікторії Ївженко. Але так міг би сказати кожен із 900 жителів цього гарного села на Черкащині, що сховалося у долині між зеленими пагорбами, серед яких світять блакитними очима мальовничі ставочки. Селяни люблять своє село, бережуть його. І не тільки через історичну значущість як батьківщини знаменитого земляка. Вони розуміють, що їм тут жити, жити їхнім дітям і внукам. А тому й ті, хто колись, було, повиїжджали до Черкас чи Золотоноші, інших міст, нині повертаються до старих осель, як можуть підтримують їх, ремонтують. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    По обидва боки Тетерева

    Як кореспондент газети «Радянська Житомирщина» та ведучий телепрограм Житомирської облдержтелерадіокомпанії у 80—90-х роках минулого століття я об’їхав, як кажуть, вздовж і впоперек всю Житомирщину. Траплялося бувати і на півдні цього чудового поліського краю. Зокрема в селі Карпівці Чуднівського району, де започатковує свій біг річка Тетерів. Здавна цей населений пункт славився музично обдарованими жителями, а також хмелярами. У Карпівцях діяв на той час відомий на всю Україну хмелерадгосп. Його трудівники постійно вирощували високі врожаї хмелю, посідаючи у своєрідному змаганні з колегами з бердичівського хмелерадгоспу «Рея» (теж Житомирської області) чільні місця.