У другому півріччі цього року медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткові кошти для формування фонду оплати праці. Чинність цієї програми мала завершитися 30 червня, але уряд продовжив її до кінця 2026 року. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

Очільниця уряду наголосила, що держава застосовує кілька механізмів підтримки медичних закладів і лікарів, які працюють у прифронтових громадах та на територіях бойових дій. Медзаклади первинної ланки отримують на 20% більше коштів за кожну декларацію з пацієнтом. Окремо посилено фінансування екстреної медичної допомоги.

«Робота медиків у громадах поблизу зони бойових дій критично важлива. Наше завдання — забезпечити фахівців усім необхідним для роботи та створити умови, щоб вони могли й надалі надавати якісну медичну допомогу людям», — наголосила Юлія Свириденко.

Уряд розширив програму для молодих лікарів, які можуть отримати від держави 200 тисяч гривень адресної допомоги при працевлаштуванні. 

«Разову виплату передбачили для випускників медичних спеціальностей, які завершили інтернатуру в державних закладах вищої освіти та працевлаштувалися щонайменше на три роки до закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності в громадах, де існує критична потреба в медичних працівниках», — повідомила Прем’єр­міністр.

Раніше програма поширювалася на випускників, які розпочали роботу на територіях активних бойових дій та в сільській місцевості. 

Відтепер нею також можуть скористатися молоді лікарі, які працевлаштувалися до закладів охорони здоров’я на територіях можливих бойових дій (крім Київської області та міст обласного значення — Запоріжжя, Миколаєва, Одеси, Харкова і Чернігова).

Рішення спрямоване на посилення спроможності медичної системи та забезпечення закладів охорони здоров’я необхідними фахівцями в регіонах, де зберігається підвищене навантаження на систему охорони здоров’я та відчувається нестача лікарів різних спеціальностей.

У липні доступних ліків побільшає

Уряд розширює програму «Доступні ліки». До оновленого переліку, який набуде чинності з липня, увійде ще 51 міжнародна непатентована назва лікарських засобів. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

Серед нових програмних лікарських засобів — препарати для контролю артеріального тиску, лікування серцевої недостатності та порушень серцевого ритму, профілактики тромбоутворення, зниження рівня холестерину, а також терапії для пацієнтів після інфаркту міокарда або з підвищеним ризиком інсульту. 

«Програма «Доступні ліки» дає змогу українцям отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом. У 2026 році її бюджет зріс до 8,7 млрд грн. Від початку дії програми нею вже скористалися понад 6 млн українців, а лише з початку 2026 року — майже 2 млн пацієнтів», — наголосила очільниця уряду.

Щоб отримати ліки за програмою, пацієнтові потрібно звернутися до лікаря, отримати електронний рецепт і звернутися з ним до аптеки з наліпкою «Тут є Доступні ліки».

Важливо: якщо український виробник пропонує препарат, який відповідає встановленим вимогам і має найнижчу ціну, він може отримати перевагу під час внесення до програми. «Це сприятиме розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва та водночас посилить стабільність забезпечення пацієнтів необхідними ліками», — наголосила Прем’єр­міністр.

Для зміцнення виробничого та експортного потенціалу 

Кабінет Міністрів затвердив нову Експортну стратегію України на період до 2030 року. Вона визначає ключові напрями розвитку українського експорту в умовах війни, післявоєнного відновлення та поглиблення європейської інтеграції.

Документ спрямований на підвищення стійкості української економіки, її технологічне оновлення та поступовий перехід до моделі експортоорієнтованого зростання. Фокус стратегії — нарощування виробництва та експорту товарів і послуг з вищою доданою вартістю, посилення конкурентоспроможності українських компаній на зовнішніх ринках, а також розширення участі мікро­, малого і середнього бізнесу у зовнішньоекономічній діяльності.

«Україна має сильний виробничий потенціал, наше завдання — допомогти бізнесу реалізувати його на зовнішніх ринках. Експортна стратегія до 2030 року визначає, як ми будемо працювати над розширенням доступу до ринків, розвитком інструментів підтримки експортерів та збільшенням частки продукції з доданою вартістю в українському експорті. Це важливо як для економічного зростання, так і для поглиблення інтеграції України до ринку Європейського Союзу», — наголосив віцепрем’єр­міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, коментуючи урядове рішення.

Передбачено три стратегічні цілі: 

1. Нарощування виробництва експортоспроможних товарів, поліпшення структури експорту, збільшення його середньої ціни

2. Створення сприятливих умов для ведення експортної діяльності

3. Зміцнення державних спроможностей, інституцій та інструментів для розвитку експорту.

Для досягнення цих цілей документ передбачає розвиток виробництва середньо­ та високотехнологічних товарів, підтримку переробної промисловості, стимулювання інвестицій в експортоорієнтовані виробництва, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів, розвиток експортного фінансування, посилення торговельно­економічного представництва України за кордоном, удосконалення інформаційно­консультаційної підтримки, цифровізацію експортних сервісів та промоцію українських товарів і послуг на зовнішніх ринках.

Окрему увагу приділено розвитку державних інструментів підтримки експорту. Йдеться про фінансові механізми, зокрема продукти Експортно­кредитного агентства та банківські інструменти; всебічну підтримку експортерів від Офісу з розвитку підприємництва та експорту; розвиток логістичної та цифрової інфраструктури; укладання та модернізацію торговельних угод; захист інтересів українських експортерів; участь у міжнародних виставках і заходах; посилення економічної дипломатії; розвиток бренда «Зроблено в Україні»; а також співпрацю з міжнародними організаціями.

Ключові індикатори досягнення цілей до 2030 року: зменшення частки продукції сировинного та низького ступеня переробки в загальному експорті до 59% (за дев’ять місяців 2025 року — 87,3%, за даними Держстату); збільшення співвідношення експорту товарів і послуг до ВВП до 33% (рівень 2024 року — 29,4%, за даними Держстату); зростання частки експорту послуг у загальному експорті товарів і послуг до 25% (за дев’ять місяців 2025 — 18%, за даними Держстату); збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 млрд доларів США (рівень 2025 року — 48 млрд доларів США, за даними Держстату та щоденними оперативними даними Держмитслужби).

Реалізація стратегії відбуватиметься у два етапи. Перший, у 2026—2028 роках, буде зосереджено на створенні сприятливих умов для розвитку експорту: вдосконаленні законодавства, усуненні торговельних бар’єрів, розвитку фінансових інструментів, залученні інвестицій та посиленні інституційної спроможності. Очікується, що у 2028 році обсяг експорту товарів і послуг сягне 80 млрд доларів США, а частка продукції з вищим рівнем переробки та експорту послуг продовжить зростати.

Другий етап у 2029—2030 роках передбачає подальший розвиток і масштабування започаткованих змін та формування цілісної системи підтримки українських експортерів.

Координацію та моніторинг виконання Стратегії здійснюватиме Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Інформація про виконання операційного плану оновлюватиметься двічі на рік, а щорічний звіт про результати розглядатиме уряд.

Очікується, що втілення стратегії сприятиме зміцненню виробничого та експортного потенціалу України, розширенню присутності українських товарів і послуг на зовнішніх ринках, збільшенню частки продукції з доданою вартістю та розвитку сучасної системи державної підтримки експорту.