Екологія

  • Олег ЛИСТОПАД

    Що нам принесе вітер з Чорнобиля

    Після накриття 29 листопада 2016-го аркою зруйнованого четвертого блока ЧАЕС слова «Чорнобиль» і «небезпека» поряд стали траплятися у ЗМІ набагато рідше. А дарма. Чорний привид радіації й досі ховається не лише у зруйнованому блоці. Він скрізь, де були отруйні опади,  передовсім у зоні відчуження. Зрозуміло, всю її аркою не накриєш.

    Проте захист від розвіяних навколо станції нуклідів усе-таки маємо. Нас захищає сплетіння коренів, розлогість крон, шурхотіння трав, шелест листя. Саме природа зони стала нашим щитом проти віддалених наслідків аварії на ЧАЕС. 

  • Павло КУЩ

    Коли в Маріуполі буде чисте повітря?

    Жити у промисловому Маріуполі й не перейматися причинами та наслідками тутешніх екологічних проблем просто нереально. Існує навіть версія про містичний характер таких поневірянь маріупольців. Її суть у тому, що влітку 1930 року, коли на околицях міста розпочалося будівництво металургійного підприємства, натрапили на прадавній колективний могильник Дніпро-донецької культури, в якому археологи виявили понад сотню поховань наших предків. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Радіуси безпеки

    Як лісоводи й екологісти гаряче дискутують, а то й сваряться, бачити доводилося не раз. А ось щоб одні нагороджували інших — таке на моїй пам’яті вперше.  Днями голова Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін вручив грамоту першому заступникові начальника Київського обласного управління лісового господарства Русланові Гузенку. Руслан Володимирович безпосередньо брав участь у підготовці наказу облуправління про затвердження охоронних зон навколо гнізд рідкісних пернатих.

  • Не стріляйте в горбоконика

    Ви досі не здогадувалися, що головний герой казки Єршова «Горбоконик» (українською чудово переклав Максим Рильський) має прототип у реальному житті? Авжеж, це наш лісовий красень лось не раз рятував Івана від лютої смерті. Де роги? Та ще молодий той лосик був. Вже з характерним горбом, але без галузистої зброї на потилиці.

  • Олег ЛИСТОПАД

    Привид старої картонки

    Хто найефективніше сортує й збирає відходи упаковки? Вгадали — безхатьки. Невтомно перериваючи хто сміттєві баки, а хто — вже вивернуте вантажівками на звалища. Шерпи вторсировинного Евересту вибирають, пакують, несуть у пункти прийому. Скляні пляшки, папір, метал, пластик… Нерідко якусь копійчину намагаються так заробити й пенсіонери або інші малозабезпечені співвітчизники.

    Є ще невелика група свідомих громадян, які відсортовують вторинну сировину, щоб зменшити забруднення довкілля або назбирати коштів на ліки пораненим в АТО. Та загалом більшість не переймається: все скидають в одне відро, а вміст — у контейнер. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Чи врятує мораторій наше зелене багатство

    Відразу скажу, що ні мораторій, ні його скасування не врятують наші ліси від знищення. Врятує тільки грамотне і чесне виконання підрозділу «Реформування лісового господарства» з Коаліційної угоди. Але спробуймо про все по порядку.

    Від 1 січня 2017 з України протягом десяти років не можна буде вивозити кругляк (необроблені колоди). Зокрема і в Європу. Така вимога Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», який було підписано Президентом України в липні 2015-го. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Як рубати по-новому

    «З такими лісниками природоохоронці точно будуть дружити, а не ворогувати», — заявили екоактивісти після ознайомлення з роботою Тетерівського лісгоспу на Київщині зі створення охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів. У цій держустанові до живої природи ставляться з повагою давно, а от іншим лісопідприємствам доведеться гуманізувати свою роботу, якщо не з доброї волі, то з примусу. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Хто проконтролює контролера

    Днями на Одещині було знищено 1300 гектарів заповідного Тарутинського степу. Тільки здійнятий екологічними активістами галас, матеріали в українських та закордонних ЗМІ та оперативна реакція на такі виступи профільного міністра Остапа Семерака не дали браконьєрам розорати другу половину унікального природного об’єкта.

    Це не поодинокий випадок нищення природи, не єдиний приклад великих і маленьких катастроф, які трапляються в нашій країні останнім часом. Ось хоча б ліси. «Упродовж останніх трьох років через незаконне вирубування дерев невстановленими особами завдано шкоди на понад 150 мільйонів гривень. Проте цих грошей до бюджету не сплачено, винних не встановлено та не покарано. Заходів з відновлення завданих природі збитків не здійснено», — повідомляє сайт Мінприроди.

  • Олена ОСОБОВА

    Ковильній балці коні не зашкодять

    Луганщина вважається степовим краєм — ліси займають менше десятої частини території області. Щоправда, його неабияк змінила людина: де знайшла чорноземи — здебільшого давно розорала. Тож завдання Луганського природного заповідника — зберегти деякі його ділянки у вигляді, близькому до первісного. Поки що це неможливо зробити, скажімо, у Провальському степу з його Королівськими скелями, які нині на тимчасово не підконтрольній Україні території. Але склад заповідних об’єктів області поповнюється навіть упродовж останніх двох років, коли на значній території проходить АТО. Одним з нових заказників загальнодержавного значення стала Ковильна балка, розташована в Біловодському та Міловському районах.

  • Олег ШЕСТАК: «Корупційні схеми під час реалізації необробленої деревини — пряма загроза економіці»

    Сумщина належить до областей, в економіці яких помітну роль відведено лісовому господарству. Аукціони з продажу необробленої деревини тут стали традиційними, а виручені кошти активно працюють як на лісогосподарські підприємства, так і бюджети різних рівнів. Однак останнім часом у цій сфері зафіксовано порушення чинного законодавства. Які саме і чому вони стали можливими, кореспондентові «УК» розповів заступник директора Сумиагропромбіржі Олег ШЕСТАК.