Екологія

  • Олег ЛИСТОПАД

    Повені зупиняться перед деревами

    З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!» 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Коли вдаримо по хвостах?

    Розчиніть у літрі води п’ять столових ложок солі. Спробуйте пити. Ні? Не можете? Та ніхто не може. І жити в такій воді жодна живність не здатна. Та ціле озеро такого розсолу розкинулося у Широківському районі Дніпропетровщини. Озеро це штучне: люди перегородили гирло балки Свистунова і скидають сюди шахтні води навколишніх гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК). Спробуйте уявити ставочок площею понад 200 гектарів. А міститься в ньому близько 12 мільйонів кубометрів розсолу. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Чим полтавцям завинила Тарапунька?

    На Полтавщині 146 річок, загальна протяжність яких майже 5 тисяч кілометрів. Але їхній стан жахливий. За словами науковців, жодну з них не можна зарахувати до класу чистих. Виною тут господарська діяльність людини. Скажімо, в річку Хорол підприємства щороку скидають понад 1,3 мільйона кубічних метрів недоочищених стоків. А в усі водойми краю за цей час виливають 900 тонн нітратів, 33 тисячі тонн мінералів. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Хто вимостить стежку на Говерлу?

    На Говерлі ще лежить сніг. Але трохи сонячних днів — і сотні туристів потягнуться до південних воріт Карпатського національного природного парку з палким бажанням підкорити найвищу вершину України. Поки що відмови не отримав ніхто, але… Науковці підрахували, що допустиме навантаження на прикарпатський схил Говерли — 250 осіб на день. Якщо пропустити більше, ліс і полонину просто витопчуть. Охорона Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення парку з жахом згадує часи масових, по п’ять-сім тисяч на день, набігів на гору прибічників однієї з політичних сил. Зламані кущі й гілки дерев, гори сміття, обірвані квіти. 

  • Ольга БУЛКОВСЬКА

    Щоб виростити дерево, потрібен час

    Поза сумнівом, основним економічним ресурсом Волині залишається деревина. Адже область друга за площею лісових масивів (34%) після Рівненської (37,7). Та й державні лісгоспи є бюджетоутворюючими підприємствами для районів і головним роботодавцем для жителів прилеглих населених пунктів. Волинське облуправління лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) — серед лідерів за обсягами сплачених податків. Торік до бюджетів усіх рівнів від його підприємств надійшло 250 мільйонів гривень, що на 58 мільйонів більше, ніж попереднього року. Причому 66,4 мільйона з них отримали місцеві бюджети. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Не чіпайте боліт

    У неспокійному сьогоденні майже непоміченою пройшла добра новина: всі водно-болотні угіддя Рівненського природного заповідника набули статусу міжнародних. До торфово-болотного масиву Переброди нещодавно долучилися масиви Сира погоня, Сомине, Біле озеро та болото Коза-Березина. Тобто майже всі 42 тисячі гектарів заповідника тепер перебувають, як кажуть екологи, під егідою Рамсара. Ідеться про Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, яку підписано в місті Рамсар (Іран) 1971 року. 

  • «Боротьба за збереження риби стає жорсткішою»

    Відповіді на запитання попереднього інтерв’ю, яке очільник відомства дав «УК» рік тому, починалися словами «плануємо, хочемо, збираємося». Що вдалося реалізувати із запланованого? Це стало головною темою розмови із головою Держрибагентства Яремою КОВАЛІВИМ. 

  • Юрій Тараненко: «Головним досягненням вважаю те, що нам вдалося захистити ліс від пожеж»

    Нині лісове господарство — одна з небагатьох галузей, які показують приклад життєстійкості. Зокрема це стосується лісівників Полтавщини, які останніми роками стабільно виконують виробничі й соціальні зобов’язання, ще й розвиваються. Про те, як їм це вдається, розповідає начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства заслужений лісівник України Юрій ТАРАНЕНКО.

  • Реформа лісової галузі — справа всенародна

    Лісова політика України щодо реформування лісового господарства  та переведення його на засади ринкової економіки вже чверть століття турбує  громадянське суспільство, органи влади, науку й бізнес. Це пояснюється тим, що тривалий період у країні набував поширення й розвитку старий радянський принцип у лісовому господарстві «Державне управління лісами» замість «Державне управління у галузі лісівництва». 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Що нам принесе вітер з Чорнобиля

    Після накриття 29 листопада 2016-го аркою зруйнованого четвертого блока ЧАЕС слова «Чорнобиль» і «небезпека» поряд стали траплятися у ЗМІ набагато рідше. А дарма. Чорний привид радіації й досі ховається не лише у зруйнованому блоці. Він скрізь, де були отруйні опади,  передовсім у зоні відчуження. Зрозуміло, всю її аркою не накриєш.

    Проте захист від розвіяних навколо станції нуклідів усе-таки маємо. Нас захищає сплетіння коренів, розлогість крон, шурхотіння трав, шелест листя. Саме природа зони стала нашим щитом проти віддалених наслідків аварії на ЧАЕС.