Протягом двох днів у Львові відбувалася конференція «Угода мерів в Україні: працюємо разом над зеленим відновленням», на яку приїхали представники майже 200 українських муніципалітетів. Її тема засвідчила,  що йдеться про реалізацію в нашій країні європейської ініціативи за скорочення викидів парникових газів і впровадження стандартів зеленої енергетики. Це дає змогу вповільнити темпи зміни клімату, пом’якшити його наслідки, адаптуватися до них. «Урядовий кур’єр» розповідає про підсумки форуму.

Місто Лева разом з агломерацією налічує понад мільйон жителів. Щоб розв’язати нагальне питання підтримання чистоти, тут швидкими темпами будують механіко-біологічний комплекс із переробки та перевантаження твердих побутових відходів. Про це, а також про те, як загоюють рани, що залишило на землі сумної пам’яті грибовицьке сміттєзвалище, розповідає «Урядовий кур’єр».

 Одним з наслідків вторгнення російських агресорів на територію України стало нищення природних ресурсів. Окупанти вчинили екоцид, забруднюючи водойми, ґрунти й повітря. Україна ще довго стикатиметься з цим по завершенні війни.
За інформацією екологів, велику небезпеку становлять вибухи боєприпасів та ракетне паливо, що отруюють ґрунт і воду. Під час та після вибухів відбуваються хімічні реакції, які можуть призводити до кислотних дощів. А те, що не встигає розірватися, залишається у вирвах сіркою або радіоактивними елементами. Сірка залишається в повітрі. 

 Мітингами в Черкасах нікого не здивуєш, проте недавній декого налякав. Люди виступили проти незаконного вирубування здорових дерев у лісопарковій зоні поблизу вулиць Лісова просіка та Степана Бандери (колишня Можайського). Це район Соснівки, де ще можна відпочити, помилуватися залишками природного ландшафту. І зрубали тут не одне-два дерева, а більш як 260! Важко сказати, про що думали забудовники із приватного підприємства «Дніпробуд-Центр», коли пилка вгризалася в сосни.

 Після паводку, який прокотився Закарпаттям цієї як ніколи теплої зими, й падіння рівня води повторилася знайома з попередніх років ситуація: на кущах, деревах на берегах річок накопичилися тисячі поліетиленових пакетів і пластикових пляшок. Таке собі наочне підтвердження нерозв’язаної сміттєвої проблеми, яка залишається чи не найгострішою з усіх проблем довкілля Закарпатської області. У якому стані нині боротьба з відходами в гірських річках, про що неодноразово писав «Урядовий кур’єр», на місці дізнавався кореспондент.

 Питанню про доцільність її будівництва, яке ініціювала Ужгородська міська рада, чинять опір громадські організації. Та й серед депутатів ради єдності немає. Але бачачи, як багатоводну колись річку влітку можна перейти, майже не замочивши ніг, розумієш, що воно стає дедалі актуальнішим.
Що і в якому вигляді можна будувати, мінімізувавши або й не завдавши жодної шкоди довкіллю? Думки і висновки будівельників та експертів вивчав «Урядовий кур’єр».

На Закарпатті цього літа клімат бив рекорди. У багатьох населених пунктах протягом сезону дощів не бачили зовсім, сільське господарство зазнало небувалих втрат. Величезної шкоди завдано лісовим угіддям. Тривала засуха — не просто збіг обставин, а наслідок певних процесів, які викликають тривогу. Про те, як оцінюють небезпеку зміни клімату експерти і що можна зробити, щоб запобігти їй, розповідає кореспондент «Урядового кур’єра», побувавши на розширеному засіданні президії громадської ради при Закарпатській обласній військовій адміністрації.

Коване жовто-блакитне серце віднедавна зустрічає кожного, хто зупиняється в кафе «Гарячі страви» на Млинівській, 25 у Рівному. Це перший у місті контейнер для збирання пластикових кришечок. Ідея його встановлення належить директорові виробничого автотранспортного об’єднання облспоживспілки Миколі Оксимчуку, реалізація — винахідливим майстрам. 

Рівнянка Софія Гуз розділенням відходів зацікавилася в Польщі, куди в перші дні війни виїхала з донькою.

 Масштабна агресія, яку здійснює росія, спричинює багато екологічних ризиків у всьому світі. Обстріли нафтобаз, хімічних заводів та інших промислових об’єктів негативно позначаються на повітрі, яким ми дихаємо. Воно стає невидимою отрутою, вдихаючи яку, ми поступово підточуємо своє здоров’я. Важливо це розуміти та контролювати якість повітря.
На Полтавщині цій проблематиці приділяють увагу. В області встановлено кілька десятків станцій моніторингу стану атмосферного повітря, з них дві працюють.

 Село Велика Уголька на Тячівщині  належить до Карпатського біосферного заповідника, який було створено для збереження унікальних для Європи букових пралісів. Власник туристської бази «Срібний рай» у цьому селі Іван Угляй повідомив, що на лісовій ділянці, яка межує з котеджами бази, працівники заповідника запланували прорубати лісосіку. На його думку, серед дерев, відведених під вирубування, мало хворих чи тих, що загрожують падінням.