Земельна реформа

  • Ринок землі: продаж буде, а купівля?

    Днями в Києві відбувся круглий стіл «Формування ринку землі в Україні: реалії та перспективи», організований Українською аграрною конфедерацією. Цей захід збігся в часі з акцією правих сил під Верховною Радою. Однією з вимог протестувальників було недопущення ринку землі в Україні: «Не смійте скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! Бо ця полита кров’ю і потом земля — власність Нації, а не ваша. Продаж землі — це торгівля Батьківщиною вроздріб».

     

  • Олег ЛИСТОПАД

    Кого озолотять селянські паї

    Земельна реформа — це не лише розв’язання дилеми продавати чи ні землі сільгосппризначення. Це ще й доля нічийних польових доріг, чималеньких за загальною площею машинних дворів і токів, меліоративних систем, невитребуваних паїв. А що робити з 440 тисячами гектарів полезахисних лісових смуг загальною протяжністю понад 300 тисяч кілометрів? Із прибережними захисними смугами (ПЗС), які часто, попри їхній статус, розорюють і засівають, віддають під літні табори для худоби? 

  • 200 гектарів — у руки

    Яким буде ринок землі в Україні після скасування мораторію, чи готовий до ринку кадастр і яких новацій слід очікувати у земельній сфері найближчим часом, «УК» запитав у голови Держгеокадастру Максима МАРТИНЮКА. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Земля не терпить поспіху

    Як показали нещодавні агродебати, думки щодо зняття мораторію досить полярні. У конгрес-холі «Президент-готелю» було спекотно від дискусій та спорів: кожен намагався довести, що саме його думка правильна. Одні наполягали на негайному введенні ринку землі, бо це нібито вдихне нове життя в агросектор і позбавить селян, особливо похилого віку, тягаря — непотрібних земельних паїв.

    Інші ж стверджували, що це абсурд, продавати землю в умовах економічної кризи та війни, коли немає чітких правил гри та нормальної ціни на важливий ресурс. До того ж земля — це не тягар, її завжди можна здати в оренду й навіть продати, заповівши комусь у спадок. Єдине, що заважає цьому, — це те, що перереєстрація землі нині коштує дорожче, ніж її оціночна вартість, влучно підмітив один з фермерів. 

  • Людмила ЩЕКУН

    Місце під сонцем

    У березні цього року «Урядовий кур’єр» писав про злиденне життя кримських протитуберкульозних оздоровниць. З’ясувалося, що воно має безліч проблем — і в плані фінансування за остаточним принципом, і в дотриманні законів щодо майна та земель оздоровчих закладів. Пройшло півроку, і газета поцікавилася в прокуратурі АР Крим, що вдалося зробити за цей час. Особливо для вирішення наболілого питання — незаконного придбання фізичними та юридичними особами права власності на землі санаторіїв та майно.
    Як виявилося, схем, за якими заповзяті підприємці розтягують дорогоцінні землі та майно кримських оздоровниць, не так уже й багато. Найбільш розповсюджена — прийняття незаконних рішень головними лікарями установ і керівниками органів місцевого самоврядування. Вони користуються тим, що у більшості закладів немає держактів на землю. 

  • Чого ми не знаємо про наші землі

    Традиційно ми твердимо: «Наші чорноземи унікальні». Тим часом учені б’ють на сполох: «Україна втрачає гумус!» На жаль, реальної оцінки землі не знає ніхто, оскільки великомасштабні обстеження здійснювались в 1957—1961 роках. Тому розроблено проект державної цільової програми «Великомасштабне обстеження грунтового покриву України».

    Як воно проводитиметься, що це дасть? На ці та інші запитання відповідають перший віце-президент Національної академії аграрних наук, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Ігор ГРИНИК та директор Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», академік НААН Святослав БАЛЮК. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Умови ринку землі знову переписали

    Нещодавно на сайті Держземагентства для громадського обговорення розміщено новий законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», що нарешті має запустити у дію ринок землі. Яким він буде, якщо документ буде ухвалено, хто і скільки гектарів зможе купувати та брати в оренду, як зміниться від цього структура агровиробництва? Думками з цього приводу поділились експерти під час національного прес-клубу.
    За словами заступника начальника управління ринку та оцінки земель Держземагентства Юрія Никитенка, цей документ надаватиме переважне право на придбання земель сільгосппризначення державі. Тож як потужний гравець на ринку держава зможе знаходити ефективних власників землі, гарантуватиме продовольчу безпеку, поліпшуватиме  рівень зайнятості та демографічну ситуацію на селі, захищатиме законні інтереси власників земельних ділянок і землекористувачів.  

  • Олег ГРОМОВ

    Проблем з реєстрацією землі буде менше

     «Моя земля — моє право». Роз’яснювальну кампанію з такою назвою щодо нових правил реєстрації земельних ділянок та інших обтяжень для сільського населення розпочато в Україні. Активну допомогу в цій нелегкій справі надають Ресурсний центр з прав на землю Асоціації «Земельна спілка України», проект USAID «Агроінвест», приватні нотаріуси та Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр).
    Заступник директора департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Укрдержреєстру Анатолій Лещенко заспокоює селян тим, що з 1 січня 2013 року всі речові права, пов’язані із земельними ділянками, які виникли до набрання чинності нового законодавства, будуть дійсними і у новому році.

  • Сергій ТИМЧЕНКО

    Землю закільцюють у єдину систему координат

    Постанова Кабміну №1051 «Про затвердження Порядку введення Державного земельного кадастру» надзвичайно важлива. Адже фактично вона виписує «правила», за якими громадяни реєструватимуть свої земельні ділянки в автоматизованій Національній кадастровій системі (НКС). У Національній кадастровій системі зібрані дані про всі земельні ділянки в межах України. 

  • Сергій ТИМЧЕНКО

    Земельна реформа під громадським контролем

    Якісно новий підхід до управлінського менеджменту, який відповідає кращим світовим стандартам, перетворює Україну на державу для людей, де державні службовці надають якісні та зрозумілі громадянам послуги. Здійснити це завдання не можливо без забезпечення широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, про що йдеться у відповідній урядовій постанові.
    Наше агентство земельних ресурсів є відкритим для суспільства органом влади, готовим до діалогу з людьми. Всі пропозиції, які надходять від громадських організацій, інших інститутів громадянського суспільства, беруться до уваги і в межах компетенції органу враховуються в роботі.