Територія слова

  • У пошуках прозріння

    У таку саму, як нині, осінню пору, 29 років тому ми готували до виходу у світ перший номер «Урядового кур’єра». Звісно, намагалися представити в ньому найзлободенніші теми, підібрати найцікавіші матеріали. Тоді й виникла в мене думка зателефонувати у Варшаву до друга Станіслава Прокопчука. Він тоді працював у Польщі власним кореспондентом «Труда» — однієї з найбільш тиражних (понад 20 мільйонів примірників) газет не лише в колишньому Союзі, а й у світі.

  • Павло КУЩ

    Агов, збираємо таланти!

    Якщо театр починається з вішалки, то Покровська центральна міська бібліотека ім. Т.Г.  Шев­ченка у дні проведення тут щорічного літературного фестивалю — ще на підході до неї різноманітними творчими дійствами. Серед таких виставки картин місцевих художників і виробів майстрів декоративно-прикладного мистецтва, книжковий ярмарок, тематичні фотолокації тощо.

  • «Ми ж як жертва богам серед срібних отав. Де з’явитися нам, нас ніхто не питав»

    Як можна було не поїхати на російсько-українську війну, якщо ти не лише журналіст, а й громадянин, якому не байдужа рідна країна? Якщо хлопці, яких ти знав, загинули на Майдані? А потім вороги у Вербну неділю захопили Слов’янськ, а це за 150 кілометрів від Харкова.

    Одного ранку прокидаєшся, а за кільцевою, яку добре видно із  твого вікна, — блокпост із БТРом, а до кордону з Росією менш як 40 кілометрів, і там вже розгортаються ворожі батальйони. Така сама відстань і до КПП «Гоптівка», де вже танки, а біля Проходів — батарея САУ. Усі вони повернуті жерлами на твоє місто, бо, як каже командир Т-64 Яша, ще не відомо, звідки нападуть.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Ми — Суми

    Коли понад рік тому  в департаменті комунікацій та інформаційної політики Сумської міськради ініціювали проведення першого власного книжкового форуму, знаходилися скептики, які пророкували йому невтішний фінал. Мовляв, Суми — це Суми, а не Київ, Львів чи Харків, де зовсім інше, значно активніше літературне життя. Але їхні прогнози не справдилися, бо рівно через рік на поклик книжки відгукнулися її численні шанувальники не тільки із Сум, а з усієї області. Та й розмаїття представленої продукції приємно вражало.

  • Про війну від початку й досі

    Левко — 24-річний львів’янин, здобуває вищу освіту інженера-будівельника. Дмитро — 23-річний уродженець Маріуполя, майбутній політолог. Попри молодість і звичайний фах, ці хлопці знають, як іти в бій, як, зазнавши поранення, забути про біль і вести вогонь по ворогу чи рятувати з-під куль товариша. Вони бійці «Азова», учасники бойових дій, які обстоюють нову, вільну Україну.

  • За перо взялися ветерани

    Кожний масштабний збройний конфлікт залишає слід не лише в долях окремих людей і цілих народів, а й у мистецтві. Не виняток і неоголошена війна на Донбасі — згадайте, скільки за останні п’ять років з’явилося музичних, художніх, кінематографічних творів, що висвітлюють цю трагічну сторінку нашої історії. А найширше відображення ця тематика знайшла у літературі, зокрема щоденниках, оповіданнях, повістях та романах, автори яких — самі ветерани. 

  • Україна має все для великих політичних і економічних перемог

    У момент, коли країна визначається з вибором майбутнього, орієнтуючись на образ глави держави, що його кожен громадянин малює так, як бачить, на широкий загал винесено оцінки всіх попередніх президентів України, їхніх особистих чеснот і вад, чеснот і вад їхнього оточення, окремих претендентів на головне крісло Банкової

  • Поетове «Думайте, читайте» поза часом

    У березні у світі традиційно вшановують книжки і письменників, підсумовують літературні конкурси, організовують читання і різноманітні акції, щоб спонукати молодь до читання. Цей публічний або інтимний процес набуття знань — чинник розвитку людства, в основі якого творча діяльність особистості. Інші види мистецтва успішно конкурують із читанням, але книжка у впливі на мислення не має рівних, вона інтелектуальний та емоційний чинник пізнання людини і соціуму

  • Бригадна преса Сумщини подає позитивний приклад

    Саме трудові колективи реформованих газет із Сумської області у квітні 2017 року започаткували медіа-акцію «Реформована преса — Українській Армії!», підсумком якої стало забезпечення військових формувань Збройних сил бригадною пресою. Першими свою віддруковану фронтову газету «Залізна воля» отримали бійці 24-ї бригади, які на той час захищали державний суверенітет у Попаснянському районі Луганської області. Згодом цю ініціативу активно підтримали колеги з Чернігівської, Рівненської, Івано-Франківської, Тернопільської та інших областей України, і торік вже виходило півтора десятка таких друкованих видань

  • Павло КУЩ

    Знову слово Сосюрине кличе

    Представникам журі в номінації «Поети» випало працювати в особливому приміщенні міської бібліотеки імені Михайла Петренка. Тут періодично збираються місцеві жінки і плетуть маскувальні сітки для позицій українських бійців. Місто Слов’янськ та його люди, які у 2014-му пережили окупацію «руского міра», працюють для фронту, щоб подібне жахіття більше ніколи не повторилося. А творчість і література — також важлива ділянка інформаційного фронту проти окупантів. Надто що у назву обласного конкурсу обрано знаковий заклик Володимира Сосюри, написаний поетом саме у воєнне лихоліття