Соцполітика

  • Любомира КОВАЛЬ

    Люди з інвалідністю потребують підтримки

    За часів проведення АТО та економічної кризи в країні, ніде правди діти, нелегко усім. Та є категорія людей, яким важче за інших. Адже до всіх згаданих негараздів вони ще й не бачать або не чують, не можуть самостійно пересуватися чи мають інші вади здоров’я. 3 грудня щороку світова спільнота відзначає Міжнародний день інвалідів. Та, звісно, їм би дуже хотілося, щоб згадували й допомагали не лише раз на рік, до відповідної дати. Щоб гідно були захищені їхні права і свободи, не допускалася дискримінація і підвищувався рівень соціального захисту. 

  • Заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко: «Єдині правила гри на ринку трудової міграції забезпечать надійний захист українців»

    Міграційні процеси — один із найбільших світових викликів сьогодення — актуальні й для  нашої держави. Словосполучення «трудова міграція» ми найчастіше пов’язуємо з державами-сусідами.  Не секрет, що умови працевлаштування, з якими доводиться  зіштовхуватися українцям  на чужих теренах, різні. Та навіть ті, хто прямує до благополучної Польщі, ризикують бути ошуканими. Водночас і в сусідній  країні є розуміння необхідності легалізації трудових мігрантів з України та захисту їхніх прав. Про це йшлося на круглому столі «Міграційні процеси: Україна — Польща», організованому Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування, який відбувся нещодавно в Укрінформі. 

  • Не заплатимо — не нагріємося!

    Темою місяця в листопаді можна назвати тему платіжок, які люди отримали за використане у жовтні тепло. Не лише споживачі дивувалися і обурювалися. Побачивши чотиризначні цифри, нараховані у столиці, на це звернули увагу в уряді й доручили розібратися із ситуацією. А як оплату за опалення нарахували в регіонах України? Про це дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

  • Переселенці зводять для себе будинки

    У селі Мила, що під Києвом, нині споруджують експериментальні екобудинки, у яких житимуть переселенці зі сходу України. Власне, ці будинки й зводять самі ВПО. Майбутні новосели для цього об’єдналися в кооператив «Мальовничий».  

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Чому на Дніпропетровщині опалювальний сезон не скрізь розпочався вчасно

    Ще із середини минулого літа місцева влада області рапортувала про активну підготовку до опалювального сезону. Міський голова Дніпра Борис Філатов запевняв, що до 1 вересня місто до зими буде готове. Та коли настали холоди, і навіть коли опалювальний сезон стартував офіційно, тепло з’явилося не скрізь. Городяни закидали заступника міського голови Дніпра з ЖКГ Михайла Лисенка на його сторінці у Фейсбуці запитаннями про холодні батареї. «Усі котельні працюють, це система не налагоджена», «обов’язково розберемося», «у вас там пориви, до ранку ліквідуємо» — приблизно такими були відповіді. Але від того тепліше не ставало. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Опалення: пристрасті за платіжками

    Кияни, які вже отримують жовтневі платіжки з нарахуваннями за тепло, були здивовані та обурені тим, як разюче (інколи в десятки разів) різняться в них суми. Навіть якщо люди мешкають в однакових за плануванням будинках і квартирах, ідентичних за метражем. Своє роздратування жителі столиці висловили у гнівних постах у соцмережах та через особисті або телефонні звернення до фахівців компаній, які надають послуги з опалення. У зв’язку з цим 15 листопада на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював розслідування діяльності постачальників тепла. Він попередив надавачів послуг, що уряд жорстко каратиме за необ∂рунтоване завищення цін у платіжках громадян. І доручив віце-прем’єр-міністрові Володимиру Кістіону розібратися із ситуацією. А віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зауважив на своїй сторінці у Фейсбуці: «Сподіваюся, що в Київенерго з платіжками за опалення за жовтень, скажімо так, помилилися, що це не умисна дія, яка була спрямована на те, щоб збурити ситуацію в Києві. Не може бути платіжка вище за 2-2,5 тисячі гривень». 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Люди просять «теплих» кредитів

    Чимало українців уже зрозуміли, як можна боротися з високими сумами за тепло у платіжках, і навчилися зменшувати їх самостійно. Приміром, у Львові, де у жовтні вартість одного квадратного метра опалення коштувала 22 гривні 50 копійок, є будинки, мешканці яких заплатили всього по 8 гривень. Це результат того, що люди скористалися «теплими» кредитами і термомодернізували житло. Тож кількість охочих скористатися державними програми з енергоефективності збільшується.

    Але чи всім пощастить, якщо в держбюджеті на наступний рік на «теплі» кредити закладено всього 400 мільйонів гривень, тоді як фахівці підрахували, що реальна потреба — 1,9 мільярда. Натомість на субсидії заклали в рази більше. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Робота молодим: знайти не можна емігрувати

    Високий рівень безробіття — негативний чинник для макроекономічних показників держави загалом і для конкретних людей, яким нікуди докласти працю рук чи голів своїх. За останніми даними Держслужби статистики України, у І півріччі 2016 року рівень безробіття (за методологією МОП) становив 9,4% економічно активного населення (у І півріччі 2015 року — 9,2%). Однак не всі фахівці закликають терміново бити з цього приводу на сполох. 

  • Золоте молоко б’є по кишені

    Зростання цін на молоко й молочні продукти болісно відчув на собі кожен покупець. Які причини цього? Аналітики кажуть: підвищилися закупівельні ціни, які виробникам молока платять переробні підприємства. Насамперед це стосується молока вищої якості. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Фармацевти готуються знижувати ціни на ліки

    Найбільше урядовці обговорювали необхідність запровадження такої системи ціноутворення на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Рішення КМУ про обмеження на максимальну роздрібну ціну медпрепаратів для цих категорій хворих українців виконуватимуть сповна вже з 1 січня 2017 року. А з 1 квітня діятиме програма реімбурсації (компенсації вартості) лікарських засобів людям, хворим на гіпертонію, діабет і астму. А ціна на ліки буде середнім показником у країнах Східної Європи. Україна орієнтується на такі референтні країни, як Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща та Латвія.

    «Уряд встановлюватиме ціну не на назви препаратів, а тільки на діючі речовини. Це означає, що сотні тисяч препаратів регулюватимуться за справедливою ціною», — пояснив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Згодом в уряді опрацьовуватимуть встановлення цін на всі важливі для життя громадян категорії медпрепаратів.