ЖКГ

  • Володимир ГАЛАУР

    Затрати окупаються вже сьогодні

    Те, що в Харківській області почали впорядковувати сферу енергозбереження та економії природних ресурсів, жителі регіону помітили не з декларативних програм, що ухвалені центральною, регіональною чи місцевою владою, не з галочок  у звітах і навіть не із засобів масової інформації, а лише з власного досвіду: краще й тепліше їм стало нинішньої зими чи… 

  • Олег ЧЕБАН

    Два боки «теплої» послуги

    У світі будують нові газогони, а це свідчить, що видобувні енергоносії ще довго відіграватимуть значну роль. Утім, держави прагнуть зменшити споживання природного газу, що зміцнює енергетичну незалежність та економічно вигідно. І Україна тепер виходить з реальних можливостей і світових тенденцій. Однак наша комунальна теплоенергетика ще надто енергозатратна. Хоч є й здобутки. Наприклад, Вінниччина за два роки зменшила споживання газу на 33% або на 2,5 мільярда гривень. Ці кошти залишаються в області, що стимулює розвиток громади. Населення зменшило споживання газу приблизно на 30%, а підприємства теплоенергетики — на 25%. Іншими словами, індивідуальне опалення майже на 5% прудкіше від централізованого. А якщо останнє підгодовувати місцевою альтернативною енергією, то в якого будуть більші можливості? 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Економія з європейським підходом

    Уявіть картину: в місті густішають сутінки і спалахують ліхтарі. Потім їх гірлянда злегка тьмяніє там, де безлюдно, і яскравішає в місці скупчення містян. Таке розумне освітлення здається фантастикою. Однак це реальність, втілена в життя завдяки Програмі «Угода мерів — Демонстраційні проекти», яку фінансує Європейський Союз. 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Замість конфлікту — контроль

    Зазвичай споживачі та постачальники комунальних послуг перебувають у стані перманентного конфлікту. Звинувачують один одного у безвідповідальності й нарікають на нестачу грошей, які потрібні одним для оплати послуг, іншим — на ремонт.  Актуальним питанням у сфері ЖКГ залишається якість послуг. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    У Дніпрі за тепло сплачуватимуть менше

    У 2016 році теплопостачальники м. Дніпра знизили споживання електроенергії на 30%, газу — на 12%. Це дало можливість знизити тарифи на опалення в місті майже наполовину. Послуги теплопостачання дніпрянам надають чотири комунальні підприємства. КП «Теплоенерго» (обслуговує 79% містян) виставляє тарифи за листопад на рівні 16 гривень 67 копійок за квадратний метр житла. А КП «Дніпропетровські міські теплові мережі», Коменергосервіс та Теплотранс — від 8 гривень 32 копійок до 26 гривень 63 копійок. У середньому по місту виходить 16 гривень 86 копійок, тоді як чинний тариф Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), сягає 34,39 гривні за квадратний метр. 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Доживемо до наступних платіжок

    Ще до початку опалювального сезону експерти з питань ЖКГ прогнозували, що в осінньо-зимовий період в Україні буде сплеск неплатежів за комунальні послуги. Мовляв, доходи людей залишаються незмінними, а ціни насамперед на продукти і тарифи на житлово-комунальні послуги зростають не по-дитячому. Тож людям платити не буде з чого. І ось, здається, прогноз підтвердився. У жовтні українські комунальники недорахувалися 1,8 мільярда гривень, які люди мали сплатити за житлово-комунальні послуги. Тобто борги становлять 43,1% нарахованого. Загалом же було нараховано за комунальні послуги 6,4 мільярда гривень, сплачено 3,6 мільярда. Про це повідомила в.о. голови Державної служби статистики України Ірина Жук.

  • Дім теплий і довговічний

    Енерговитрати в Україні перевищують сучасні нормативи Євросоюзу мало не втричі. Причина в технічному стані будівель. Найефективніший вихід із ситуації — термомодернізувати будівлі на основі сучасних інженерних досягнень. Це поліпшить їхню якість, зміцнить експлуатаційну надійність, довговічність і покращить архітектурну виразність міських кварталів. 

  • Не заплатимо — не нагріємося!

    Темою місяця в листопаді можна назвати тему платіжок, які люди отримали за використане у жовтні тепло. Не лише споживачі дивувалися і обурювалися. Побачивши чотиризначні цифри, нараховані у столиці, на це звернули увагу в уряді й доручили розібратися із ситуацією. А як оплату за опалення нарахували в регіонах України? Про це дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Чому на Дніпропетровщині опалювальний сезон не скрізь розпочався вчасно

    Ще із середини минулого літа місцева влада області рапортувала про активну підготовку до опалювального сезону. Міський голова Дніпра Борис Філатов запевняв, що до 1 вересня місто до зими буде готове. Та коли настали холоди, і навіть коли опалювальний сезон стартував офіційно, тепло з’явилося не скрізь. Городяни закидали заступника міського голови Дніпра з ЖКГ Михайла Лисенка на його сторінці у Фейсбуці запитаннями про холодні батареї. «Усі котельні працюють, це система не налагоджена», «обов’язково розберемося», «у вас там пориви, до ранку ліквідуємо» — приблизно такими були відповіді. Але від того тепліше не ставало. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Опалення: пристрасті за платіжками

    Кияни, які вже отримують жовтневі платіжки з нарахуваннями за тепло, були здивовані та обурені тим, як разюче (інколи в десятки разів) різняться в них суми. Навіть якщо люди мешкають в однакових за плануванням будинках і квартирах, ідентичних за метражем. Своє роздратування жителі столиці висловили у гнівних постах у соцмережах та через особисті або телефонні звернення до фахівців компаній, які надають послуги з опалення. У зв’язку з цим 15 листопада на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював розслідування діяльності постачальників тепла. Він попередив надавачів послуг, що уряд жорстко каратиме за необ∂рунтоване завищення цін у платіжках громадян. І доручив віце-прем’єр-міністрові Володимиру Кістіону розібратися із ситуацією. А віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зауважив на своїй сторінці у Фейсбуці: «Сподіваюся, що в Київенерго з платіжками за опалення за жовтень, скажімо так, помилилися, що це не умисна дія, яка була спрямована на те, щоб збурити ситуацію в Києві. Не може бути платіжка вище за 2-2,5 тисячі гривень».