Освіта

  • Інна КОВАЛІВ

    Коли вчителі стануть агентами змін?

    «Не закінчуйте уроку, будь ласка!» — щире прохання учнів зливається в унісон. Учителька із вдячністю усміхається й залюбки додає ще кілька хвилин для закінчення… гри-квесту з математики. Не дивно, що такий урок лише на радість. І це не фантастика. Тут педагог не стоїть біля дошки, як актор читаючи монолог. Він поміж учнів, разом з ними виконує завдання, дискутує, творить. Напрочуд захопливі, пізнавальні заняття стали звичними для школярів, яким пощастило навчатися у прогресивних учителів. Небайдужі до власної професії педагоги, відчуваючи виклики часу, створюють цікаві навчальні програми для учнів і застосовують їх на практиці. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Магістратурі потрібне ЗНО

    Кожен майбутній випускник школи знає: щоб стати студентом, потрібно скласти ЗНО й онлайн подати заяви до кількох вишів. Проте далеко не всі потенційні бакалаври, плануючи підвищувати власний освітній рівень, уявляють, як вступити до магістратури. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Від дитсадка до магістратури

    У дитсадок — без черги, до школи — з радістю, у магістратуру — без корупції. Цьогоріч ґрунтовні зміни в системі освіти торкнуться кожного: від дошкільнят, учнів і студентів до вчителів, викладачів та науковців. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Чому діти хотітимуть іти до школи

    Усі діти, які вперше підуть до школи 1 вересня 2018 року, потраплять у нове освітнє середовище. Найменші вже не сидітимуть за партами, та й самі стільниці будуть мобільними й їх розставлятимуть не рядами, як зазвичай, а колом або попарно — щоб діти могли працювати у групах, спілкуючись одне з одним. 

  • Як молодому фахівцеві одразу знайти роботу

    Непоодинока ситуація: студент закінчує навчання з високими оцінками, а на роботу влаштуватися не може. Витрачені роки, бюджетні або власні кошти, розбиті мрії. Стан вітчизняної економіки ще такий, що не може прийняти всіх випускників. Та й керівники виробничих та інших структур шукають фахівців із досвідом роботи, якого у випускників зазвичай немає. Як же їм знайти себе на ринку? 

  • Луганське замовлення для евакуйованого вишу

    Евакуйований з непідконтрольної території Луганський державний медичний університет нині працює в Рубіжному, хоч попередньо мав переміститися чи не на Закарпаття. Право розгорнути його на українській території рідної області від початку підтримали очільники обласної державної і військово-цивільної адміністрацій. Нині виш уже має два навчальні корпуси, гуртожиток для студентів, клінічні бази. Тут працюють 16 професорів і 55 кандидатів медичних наук. Число студентів щороку збільшується. Однак медуніверситет, який переважно самостійно облаштовується на підконтрольній території, все-таки очікує на допомогу держави у розв’язанні тих проблем, з якими самотужки впоратися не в змозі. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Як захистити учнів від насилля у школі

    Оцінка на чолі, скотч на роті, стусани по голові… Гадаєте, трилер? Де там! Звичайний урок у школі. Шокує, наскільки жорстоко — нині, у XXI столітті! — поводяться з учнями деякі вчителі. Батькам невтямки, чому педагоги часто вдаються до психологічного й навіть фізичного насилля замість того, щоб зацікавити дітей, навчити їх мислити, аналізувати, дискутувати.  

  • Майбутні магістри складатимуть ЗНО без аудіювання

    Незалежне оцінювання для одинадцятикласників відтепер міститиме частину «розуміння мови на слух»: прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них, повідомляють в Українському центрі оцінювання якості освіти. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Коли теорія підкріплюється практикою

    Ті, кому випадає бувати в їдальні Сумського національного аграрного університету, відразу відзначають естетичну вишуканість страв, що пропонують відвідувачам, а також особливу ауру закладу. Навіть одного відвідування досить, щоб упевнитися: тут уміють насамперед готувати, а вже потім — подавати. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Знання визначають майбутнє

    Навдивовижу учні білоцерківської школи можуть просто з вікна побачити свою історичну батьківщину Румунію. Звідси до неї всього 200 метрів. Обрамлене звивистою Тисою село Біла Церква, що в Рахівському районі на Закарпатті, тулиться до українсько-румунського кордону. Тут проживає близько трьох тисяч українців, і майже всі румунського походження. 99% представників етнічної групи компактно живуть на території двох областей: Закарпатської й Чернівецької. І хоч це Україна, у прикордонному краї лише вряди-годи чути шевченкове слово.