Енергозбереження

  • Ольга БУЛКОВСЬКА

    На Волині розказують і показують, що енергоекономія з лісу ще й прибуткова справа

    Нині, у час, коли зростання цін на імпортовані енергоресурси спричинило непосильні тарифи, кожна галузь господарювання намагається торувати свою стежку до енергетичної незалежності. Волинські лісівники ж наочно демонструють, що мають для цього необхідний ресурс.  

  • Володимир ГАЛАУР

    На Харківщині проекти з енергоефективності набувають популярності за підтримки міжнародних організацій

    На виробництво одиниці валового продукту в Україні використовують енергії у 9—10 разів більше, ніж у Західній Європі, й навіть у півтора раза — ніж у Росії. Ці відомі, але від того не менш приголомшливі цифри назвав під час ІІ Українсько-німецького форуму «БЕА: біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», який відбувся на Харківщині, голова правління Німецько-української промислової палати Александер Маркус. 

  • Амбітна мета для держави

    Про те, що наші будівлі, як і тепломережі, жахливо енергонеефективні, знають, мабуть, усі. І це одна з причин того, що за тепло за новими тарифами українцям, які не отримують субсидії, доведеться платити чимало. Утім, ситуація була б зовсім іншою, якби енергоресурси не розтринькували так, як це нині в нас: 9 мільярдів кубометрів блакитного палива становлять втрати в будинках, 2,4 мільярда кубометрів — у системах теплопостачання. Загалом це 11,4 мільярда кубометрів, які можна було б зекономити, і в виграші були б усі: і споживачі, які заплатили б набагато менше, і держава, яка не імпортувала б великі обсяги газу. Як кажуть, і тепло було б, і дешево. 

  • Довгоочікуваний подарунок для атомної енергетики

    Справжнім подарунком до 20-річчя національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» стало розпорядження Кабінету Міністрів щодо зміни цільового призначення розташованих у Чорнобильській зоні земельних ділянок, ухвалене 5 жовтня (№721) на засіданні уряду. Цей документ дозволяє «Енергоатому» розпочати фактичне будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

    Проект ЦСВЯП, реалізація якого має остаточно знищити залежність України від РФ із вивезення ядерного палива, «Енергоатом» розпочав ще у 2005 році, підписавши контракт із відомою американською компанією HoltecInternational. Але через потужний спротив п’ятої колони на різних ланках вертикалі влади реалізація проекту гальмувалася аж до сьогодні. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Мовчазна згода як складова корупційних схем

    Хабар завжди менший, аніж очікуваний з нього зиск. Три мільйони гривень для першого заступника голови державного підприємства «Західукргеологія» (НАК «Надра України» Держслужби геології та надр Міністерства екології й природних ресурсів) за сприяння у наданні спецдозволу на користування надрами мали б у підсумку принести хабародавцю значно більший капітал. Про затримання посадовця «на гарячому» оперативниками управління захисту економіки й слідства Нацполіції у Львівській області нещодавно повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Тривають слідчо-оперативні заходи.

    На чому сподівається «відігратися» підприємство, яке вирішило розпочати експлуатацію наф?тогазового родовища з кількамільйонного хабара? Приміром, на ухиленні від аукціону з отримання спецдозволу на право видобутку. Це заощаджує майбутнім надрокористувачам чималі кошти. Плюс емоційний бонус, що вдалося круто обійти усіх конкурентів. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Фонд енергоефективності запрацює в 2017 році

    Український форум з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ» відбувся вчора на території НСК «Олімпійський». Він став своєрідною комунікаційною платформою для діалогу у сфері енергоефективності між владою, бізнесом, міжнародними партнерами, експертним середовищем, місцевим самоврядуванням і громадськістю.

    Відкривав зібрання й презентував концепцію та мету Фонду енергоефективності віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, який переконував, що ця структура — крок до європейських стандартів виробництва, постачання та споживання енергії в нашій країні. 

  • Олег ЧЕБАН

    Місцеве паливо економить бюджетні кошти

    Національна потреба зменшити споживання природного газу і, зрештою, відмовитися від його імпорту має не лише політичний, а й економічний сенс. Так, директори вінницьких загальноосвітніх шкіл (в області вже 123 ЗОШ опалюють альтернативними джерелами енергії) запевняють, що використовувати тверді види палива, насамперед з місцевої біомаси, у 2—3 рази економічно вигідніше, ніж газ. При цьому забезпечується належний температурний режим у приміщеннях. Тож у підготовці матеріально-технічної бази освітніх закладів області до нового навчального року пріоритетом є впровадження енергоощадних технологій та дообладнання газових котелень котлами для альтернативних видів палива. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Опалювати довкілля стає невигідно

    Чергове засідання Національної ради реформ було цілковито присвячено актуальним нині питанням енергоефективності. Кардинальне зменшення залежності від російського газу, розширення його постачання з Європи, приведення тарифів до ринкового рівня — все це складові реформи, мета якої полягає у відчутному зменшенні рахунків домогосподарств. Відбутися це має саме завдяки енергоощадності та ефективному використанню енергоносіїв.  

  • Володимир ГАЛАУР

    Японія допоможе модернізувати енергокомплекс Харківщини

    Говорячи про певні здобутки Харківської області в енергоефективності та енергоощадності, варто акцентувати, що різновекторний підхід до розв’язання цієї проблеми дав змогу регіону знайти і внутрішні резерви, і значні закордонні інвестиції. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Фонд енергоефективності торує шлях до енергонезалежності

    У столиці стартував II Форум енергоефективного партнерства «Енергосервіс: інвестиції в енергоефективність бюджетної сфери та переваги для житлових будівель». Організатор заходу Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження запросило до участі в дискусіях представників Світового банку, міжнародних організацій, котрі готові вкладати кошти у відповідні українські проекти.

    Думки щодо перспектив цієї реформи висловлювали представники вітчизняного та німецького уряду. А відкривав його Прем’єр-міністр Володимир Гройсман тезами про одне з головних завдань влади, громадського середовища та суспільства. Воно полягає у сприянні досягненню повної енергонезалежності України. Прем’єр вважає, що ресурсів країн вистачить, а управлінцям — можливостей. Формула успіху криється у трьох тезах: стати абсолютно енергонезалежними, розвивати альтернативну енергетику, заміщувати традиційні джерела енергії. Коли це буде здійснено? У середньостроковій перспективі.