Фінанси

  • Олег ГРОМОВ

    Будете менше красти — житимете краще

    Рік, що минув, і перший місяць 2016-го яскраво свідчать про те, що тривала криза у банківському секторі лише набирає обертів. Багато в чому все це — відголосок загального стану в політико-економічному житті України. Проте є й інші чинники, які банкіри замовчують. Чому банківська система буксує, в чому причини того, що фінустанови в буквальному сенсі лопаються? А інші, за словами їхніх керівників, погано живуть. Чи винна в цьому лише криза? «УК» намагався в цьому розібратися детальніше.

    За словами директора фінансового департаменту Unison Bank Єгора Перелигіна, ключовий чинник поганого стану фінансово-банківської системи — девальвація національної валюти у 2015 році. «Так, на початку минулого року і Нацбанк, і уряд очікували, що на кінець 2015-го цей показник не перевищить 15—17%. Однак девальвація зросла аж до 43%. Держбюджет на 2015 рік було складено на основі курсу гривні до долара на позначці 17, вийшло 25. 

  • Олег ГРОМОВ

    Нарешті вони разом

    Позичальники та вкладники об’єдналися у боротьбі за свої права, доки їх не «зарізали» — саме це стало основним лейтмотивом спеціалізованих громадських організацій на початку 2016 року.

    За словами голови правління Всеукраїнської асоціації «Фінансова грамота України» Михайла Стрельникова, наприкінці 2015-го Міністерство юстиції внесло до Єдиного державного реєстру громадських об’єднань громадську спілку «Конгрес споживачів банківських послуг». Її основна мета — захист прав і свобод, задоволення економічних, суспільних, соціальних та інших інтересів її членів. 

  • Олег ГРОМОВ

    Агресор не спить і на фінансовому ринку

    Останніми днями гривня падає, що не виправдовує прогнозів більшості експертів щодо її «поведінки», які вони давали у 4-му кварталі 2015 року. Так, за два тижні долар подорожчав на 3%, а 17 січня на готівковому ринку його курс до гривні перевищив 27. Чому так відбувається і хто винен у такій тенденції?

    Екс-заступник голови правління Нацбанку Олександр Савченко називає чотири причини такого становища. «Перша з них — помилки уряду. Адже він до кінця року накопичив на своєму коррахунку 100 мільярдів гривень, чого не можна було робити. Треба було залишити 40—50 мільярдів гривень, а решту використовувати рівномірно протягом усього року. Коли нарешті гроші було «вкинуто» у ринок, з’явилася велика пропозиція гривні. Друга — проблеми з отриманням чергового траншу від МВФ. А ті кошти, які вже маємо від цієї інституції, використовуємо для сплати за критичний імпорт. Тобто долари на ринок не надходять», — зазначає він. 

  • Олег ГРОМОВ

    На недобросовісних банкірів знайшлась управа

    Дедалі частіше наші суди приймають рішення, спрямовані на задоволення вимог та інтересів пересічних людей. Так, наприкінці минулого року під час розгляду справи Вищий спеціалізований суд України (ВССУ) ухвалив рішення, згідно з яким будь-хто із вкладників банків може добитися справедливості та відсудити моральну та матеріальну шкоду, заподіяну фінустановою в разі прострочення щодо видачі депозиту — пеню 3% за кожен день прострочення. Це велика перемога. Усі охочі можуть ознайомитися з цією ухвалою ВССУ від 11.11. 2015 р. у справі № 6-43516св14. 

  • Революція в столиці: інвестиції без корупції?

    Українська антикорупційна війна (нехай вона навіть велика і вітчизняна) у медіа-просторі часто зводиться до того, що з державної корпорації або установи звільнили людину олігарха «A» чи викрили на хабарі людину олігарха «Б».

    Але за кадром залишається те, що відбувається зі структурою потім, після гучного затримання. Насправді ж очищення влади має відбуватися паралельно із запровадженням нових правил. Інакше людину олігарха «А» просто змінить людина олігарха «Б». На жаль, нині поза увагою громадськості залишається чимало структур і структурок, чию діяльність регулюють непримітні оку суспільства нормативні документи, положення, підзаконні акти. І часто саме таким структурам передають повноваження та компетенції на мільярди гривень, права на користування власністю, надрами. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Як пробудити «сплячих» акціонерів?

    Комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) планує  дозволити емітентам викуповувати  цінні папери так званих сплячих акціонерів (тих, хто до 12 жовтня 2014 року не скористалися правом зарахування належних їм акцій на рахунки в цінних паперах у депозитарній системі). Таку вимогу містить розроблений регулятором законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством». Необхідність ухвалення такого документа в комісії пояснюють чималими витратами акціонерних товариств (АТ) під час розсилання «сплячим» акціонерам  повідомлень про загальні збори та на оплату послуг депозитарних установ за обслуговування їхніх рахунків у цінних паперах.  Хоч ці витрати такі самі, як і на акціонерів, що відкрили рахунки в ЦП, але не беруть участі в заходах із корпоративного управління.

    За оцінками комісії, кількість «сплячих» акціонерів становить понад 5 мільйонів. Мінімальна їхня частка у статутних капіталах АТ зазвичай не перевищує 5%, а максимальна — у деяких випадках приватизації великими трудовими колективами  сягає 40%. 

  • Олег ГРОМОВ

    Сталість в обмін на поступки

    Пересічних громадян, здавалося б далеких від політики та економіки, завжди турбують питання курсу нацвалюти до долара чи євро. Особливо напередодні року прийдешнього. Тож як виживатиме фінансово-банківська система 2016-го?

    Економіка України наступного року ще буде доволі слабкою. Суттєвої різниці між прогнозами зростання ВВП на 1—3% немає. Приміром, був спад 12%, а стане 10%. Проте світло в кінці тунелю все-таки є. Аналітики зазначають, що економіка починає стабілізуватися, що позначиться і на курсі нацвалюти. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Незалежні директори врятують репутацію банків

    Усього 60% банків з українським капіталом затвердили кодекс корпоративного управління і лише 38% банків з іноземним капіталом затвердили аналогічний документ. Про це йдеться в дослідженні «Система корпоративного управління в банках України: минуле, теперішнє, майбутнє» партнера Investor Relations Agency Оксани Параскеви.

    На думку автора дослідження, виявлена особливість нинішньої практики корпоративного управління підтверджує висновок, що значною мірою не відбулося якісного зростання проникнення практик корпоративного управління материнських банків, і прихильність корпоративного управління в банках з українським капіталом вища, ніж у банках з іноземним.  Однак переважно кодекс корпоративного управління — формальний документ. Поки що він не є дієвим інструментом для поліпшення якості управління у вітчизняних банках. 

  • Анатолій ЄФИМЕНКО: «Громадяни тоді вкладатимуть кошти у компанії, коли будуть впевнені, що особу, яка зрадила їхню довіру, покарають»

    Якщо інвестор обирає між двома підприємствами з аналогічними показниками, але в одному з них хороше корпоративне управління, то він надасть перевагу саме йому і готовий буде заплатити 40% і більше за таку компанію. Так свідчить статистика. Про те, що заважає Україні впроваджувати кращі практики корпоративного управління у приватних і державних компаніях, і як краще побудувати систему управління державними пакетами акцій, «УК» розповідає експерт з корпоративного управління Міжнародної фінансової корпорації Анатолій ЄФИМЕНКО. 

  • Реформа банківського нагляду: чого очікувати?

    На початку листопада НБУ анонсував перехід від стадії очищення банківської системи до стадії її перезавантаження. Реформа перебуває на етапі обговорення і переосмислення учасниками ринку. Ймовірно, після цього деякі ключові аспекти реформи банківського нагляду регулятора переглянуть.

    Ідея розділити банки на групи через класифікацію бізнес-моделей правильна. Вивчаючи процеси банкрутства багатьох українських фінустанов, можна дійти висновку, що на українському ринку одні бізнес-моделі працюють краще, інші — гірше. Одні моделі більш ризиковані, інші — менш.