Прошу слова

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Лопати в руки і — вперед

    Минулого тижня якось виходжу з автобуса на вулиці Інститутській і як не старався вибрати сухіше місце, все одно вскочив ногою в чорну брудну снігову кашу. Чвакнуло так, що заляпав цим болотом іншого пасажира. Попросив вибачення, зрозуміло, але потім сам дуже розсердився: невже не можна очистити від снігу хоч зупинки громадського транспорту? Якщо на Хрещатику й біля нього вони мають гидкий вигляд, то що робиться в спальних районах?! 

  • Павло КУЩ

    Дайте, дядьку, п’ят… ого айфона!

    Очікуване теленькання дзвоника біля вхідних дверей ми зустріли з радісним пожвавленням і піднесенням.

    — А кого чи чого нам усім дуже не вистачає? — патетично і водночас риторично запитав господар помешкання, де ми саме зібралися за святковим столом. 

  • Павло КУЩ

    Здійнялася у них суєта — виганяють із книжки кота!..

    Нещодавно один із колег жартома й серйозно привітав із найкращою, за його словами, оцінкою моєї дитячої книжки в сусідній Росії. Виявляється, немало тамтешніх ресурсів буквально накинулися на повість «Чотири нявкісти і ВІН», звинувачуючи бозна в чому автора, головних героїв книжки — котів і навіть… Президента України. 

  • Іван ДАХНО

    Ядерні ракети і рідна мова

    Мої студентські роки припали на другу половину 1960-х — початок 1970-х років. Ніби відьма, та ще й з двома порожніми відрами дорогу перейшла, — практично щороку на канікулах під час перебування в батьківській хаті траплялася ось така історія. Прокидаюся вранці. Все нормально. Життя безхмарне, і жити хочеться далі. В обідню ж пору, невідомо чого і звідки, маю запалення легенів. Термометру ледве вистачає шкали. У селі була лікарня, бо про оптимізацію мережі лікарень у період застою ніхто і не думав. Якби хтось заїкнувся про закриття лікарні, то це б вважалося підступами світового імперіалізму, а такий агітатор — заклятим ворогом трудового народу, а то й світового пролетаріату загалом. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Доторкнімось до скарбівне лише у Святвечір

    «Щедрик-щедрик, щедрівочка…» Найвідоміша  українська різдвяна мелодія долає безкраї океани й сповнює духовною радістю всіх людей у Святвечір від Австралії до Канади. Причому не лише наших земляків у далеких діаспорах у всьому світі. Адже тепер навіть іноземці на свята підтанцьовують під «Carol of the bells» — саме так англійською лунає наш шедевр, який ще 100 років тому створив українець Микола Леонтович. Але ми пишаємося не тільки «Щедриком» — пісенного доробку наших предків не перелічити. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Для кого «ресурсне прокляття» — рідна мати

    Давайте разом поміркуємо ось над чим. Ви можете пригадати, яку пропозицію учених-економістів утілено на загальнодержавному рівні й вона мала позитивний ефект? Запитання не з простих. Набагато легше відповісти на інше: «Яка рекомендація учених-економістів обернулася для держави без перебільшення трагедією?» Упевнений, насамперед селяни, а з ними об’єктивні науковці й політики скажуть, що це було проштовхування так званого реформування аграрно-промислового комплексу, що обернулося його розвалом, знищенням селянства як класу. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Можемо, якщо захочемо!

    Рік завершився і, на жаль, не зовсім приємно для багатьох українців. Звісно, на загальний настрій співвітчизників впливає війна, яка триває на Донбасі. Окрім того, у різноманітних рейтингах   2016-го,  в тому числі й    за версією  міжнародних компаній, Україна  посідає  далеко не   почесні місця.

    Але посипати голову попелом не слід: чимало шанованих світових ЗМІ називають Україну   однією з авторитетних держав світу. Від цього стає трішечки тепліше на душі. Бо якщо, наприклад, конструкторське бюро Антонова змогло розробили літак Ан-225 «Мрія» із найбільшою у світі вантажопідйомністю, то чому б нашим фахівцям в інших галузях не постаратися? 

  • Олена ІВАШКО

    Хто живе у телефоні?

    Перед- та післяноворічні дні щонайкраще підходять для того, щоб позбутися всякого непотребу. Відомо, що в деяких країнах  на вулиці викидають стару або поламану побутову техніку, виносять чи віддають непотрібні речі, одне слово, очищають домівку, щоб придбати або підготуватися до придбання нового. Вирішила наслідувати європейський приклад, почала з шафи для одягу. Одразу згадала суто жіноче: дверцята шафи зачинити складно, а вдягти нічого. Зробила ревізію, але рука піднялася вилучити лише кілька речей. І справді, навіщо віддавати сестрі улюблену сукню, яку років п’ять не вдягала? Вона ж мене мотивує на схуднення. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Візьміть, дядьку, на роботу

    Якось восени в місті зустрів одного зі своїх колег і помітив, що він засмучений, стурбований і навіть дещо знервований. Той розповів не вельми привабливу історію, що трапилася з його сином. Я намагався заспокоїти співрозмовника, хоча розказане ним дійсно не вкладалося в норми культури поведінки і спілкування. 

  • Кава проти цукерок

    Хочу сказати кілька слів про те, як шоколадний скандал на Балканах розсварив Хорватію із Сербією. Отже, нещодавно під час візиту до славетного міста Дубровник президент Хорватії Колінда Грабар Кітарович зустрічалася з дітьми й роздавала передріздвяні солодкі подарунки. Малеча була в захваті, але несподівано серед солодощів потрапили… шоколадки із Сербії. Родичі одного з малюків розмістили фото цукерки з президентського подарунка у Фейсбук і розпочався шоколадний скандал.