Прошу слова

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Важкий час — час можливостей

    Пам’ятаєте, як у складні 1990-ті нас втішали надіями, що невдовзі все зміниться у кращий бік, бо ж усі успішні країни проходили період становлення? Варто лише зачекати якихось 5—6 років. Здавалося, що це надзвичайно тривалий період, але ж після 2000-го ми всі будемо успішними і заможними. Тоді неможливо було уявити, що і через два десятиліття віз старих нерозв’язаних проблем скрипітиме і далі. 

  • Іван ШЕВЧУК

    Про трутня

    Рідкісної нинішнього травня погожої днини на підлозі маршрутки вовтузилася комаха. «Дивися — бджола! — показує супутниці хлопець. — Бачиш, інстинктивно намагається і далі гріти свого вулика». Якась жіночка старшого віку прониклася співчуттям до «бджілки» і все намагалася впіймати її папірцем, щоб випустити на волю. 

  • Іван ДАХНО

    Чи стануть наші магістри майстрами?

    У розвинутих країнах більшість населення з вищою освітою має її на рівні бакалавра. Магістратуру закінчують далеко не всі бакалаври. Суспільству не потрібно, щоб усі були магістрами і докторами наук. Одна добродійка якось зазначила: «Якщо всі робитимуть гроші, то хто ж робитиме решту?» Щоправда, доктори і професори до високооплачуваних верств не належать, якщо не є високопосадовцями. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Базовому комплекту бойового екіпірування бути

    Збувається те, про що роками мріють учасники АТО в окопах: Міністерство оборони, науковці й вітчизняні виробники об’єднують зусилля для осучаснення спорядження військовослужбовців. Розпочинається спільна системна робота для створення базового комплекту бойового екіпірування військовослужбовців Збройних сил України. Завдання щодо його розроблення і впровадження Міноборони поставило ще 2015 року. 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Літак, який перевернув нашу свідомість

    За чотири роки до розпаду Радянського Союзу сталася подія, яка якщо й не наблизила кінець найбільшої за територією держави, то похитнула віру мільйонів громадян у непорушність колоса, яким вважався СРСР. І якби не свіжі вітри перебудови з її демократичними цінностями, то кінці цієї історії обов’язково приховали б від населення, бо була вона ганьбою нечуваною. Звісно, чутки про те, що сталося, облетіли б усі куточки величезної країни, але коли тих чуток бракувало? 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Європейці? Ментально поки що ні…

    Як відомо, 17 травня 2017 року відбулося підписання законодавчого рішення про запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для українців. Це добре. Та не слід забувати, що не тільки ми відтепер зможемо майже без затримок і перешкод їздити за кордон. Думаю, самі європейці також захочуть побачити, кого саме вони допускають, нехай лише в гості, до своїх домівок. І що ж вони побачать? 

  • Павло КУЩ

    Недовизволені території

    Нещодавно на Донеччині стався вже звичний і майже пересічний випадок: вигулькнув черговий косяк представників місцевої влади. Керівникам області довелося скасувати тендер на закупівлю 1206 книжок для поповнення бібліотек прифронтової Мар’їнки. Напередодні відділ культури і туризму Мар’їнської районної державної адміністрації оголосив торги на придбання літератури через систему ProZorro, але книжки, які збиралися запропонувати відвідувачам тутешніх бібліотек, виявилися, м’яко кажучи, дуже сумнівного змісту. Наприклад, із вказаних у відповідній документації 125 назв — лише 7 українською мовою. Більшість книжок видано в Російській Федерації, а назви окремих із них викликають багато запитань. Адже тут є «Невинна спокуса», «Шлюбні ігри», «Таємні насолоди», «Більше, ніж пристрасть» тощо. Погодьтеся, виникають закономірні сумніви, що така тематика нині актуальна і підходяща для жителів краю, які вже три роки потерпають від гібридної війни. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Не згасає зоря Плютинського

    У Зорі знову квітли вишні. Ті, які (напевне знаю) власноруч посадив Володимир Плютинський. Вони завжди розквітали тут із 4 по 9 травня: неначе сама природа поспішала зробити приємний сюрприз йому, академікові поліської ниви. Адже 4 травня — день його народження, а 9-го він, учасник бойових дій, неодмінно приймав вітання з нагоди Дня Перемоги. 

  • Мирослава БАРЧУК

    Про мовну психотравму й українське гетто

    Історія зі Скрипкою показала, що ще далеко не загоїлось там, де ми думали, що все позросталося. Знову раптово намалювалися «ми» і «вони». 

  • Як складають ціну нашій честі?

    Майже 18 років працюю суддею районного суду. За цей час розглянув тисячі справ, значна частина з яких була резонансною. Помилявся, але намагався бути чесним із собою й нелицемірним і відвертим з людьми, які приходять до суду. Так набув здатності усвідомлювати правду, й саме це дало мені змогу істотно підвищити якість і справедливість судових рішень. Тому й вирішив узяти участь у конкурсі до Верховного Суду, адже саме там необхідне служіння і праву, і правді.