Прошу слова

  • Павло КУЩ

    Вантажте танки вагонетками!

    На окрайці території, де стовбичать високі терикони, вивершені з гільз стрілецької зброї та артилерійських систем, триває збройна лихоманка. Тутешні шахти (точніше, те, що від них ще залишилося) стали на ударну вахту видобутку і підняття на-гора потужної зброї, запаси якої виявили у підземеллях. Як водиться, цей трудовий ентузіазм підтримали місцеві газети, вибухнувши заголовками на кшталт «Дамо «республіці» побільше танків!», «Ще вчора 100 реактивних систем залпового вогню «Град» за місяць були рекордом, а сьогодні — це норма!», «Перевиконаємо квартальний план з видобутку зенітно-ракетних комплексів «Бук»!». До продуктивного промислу долучилися навіть нелегали на «копанках» і зробили свій скромний внесок — відкопали у тісних норах добрий десяток 203-міліметрових самохідних артилерійських установок «Піон». 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Не знають — значить не існуєш

    Британський таблоїд The Sun опублікував рейтинг міст світу, до яких, на його думку, не варто їздити мандрівникам. Київ у цьому скандальному списку зайняв перше (!) місце. Бо автори видання сміливо заявили, що після Революції Гідності столиця України стала настільки небезпечним та зруйнованим містом, що туристам відвідувати його немає сенсу. 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Недопохований Сталін

    На початку весни минула 64 річниця з дня смерті Сталіна. І в інтернеті знову з’явилися фото з Красної площі, де російські комуністи із симпатиками принесли червоні квіти до могили диктатора. Як завжди, розгорнулася дискусія, чи варто вшановувати пам’ять цієї людини. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Лічильникові пристрасті під соціальною напругою

    Містика чи ні, але коли на початку третьої лютневої декади одержав повідомлення про нові способи передачі даних домашнього електролічильника, мимоволі промайнув сумнів: не може бути, щоб усе вийшло так, як планували. І хоч не підозрював, що володію якимись задатками Нострадамуса, наче у воду дивився. Бо вже за кілька днів у Сумах спалахнули такі пристрасті, що впору порівнювати із міні-Армагеддоном. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Не зустрівся Петрикові сучасний Сухомлинський

    Неділя. Надвечір’я. Торгівля обіч дороги згортається. Власник величезної кількості товару (городина, яблука, домашні кулінарні вироби, гідні прикрасити весільний стіл) занепокоєний.

    — Ти, — звертається до сина-помічника, — йди на електричку, їдь додому. Я залишуся, бо не везти ж усе це добро до хати — мати ніч не спала, щоб усе приготувати. 

  • Павло КУЩ

    Спочатку полонили наше слово

    …Тролейбус неквапом чалапав колесами по асфальту, немов калошами великого розміру. Двері відчинялися й зачинялися, і невдовзі салон нагадував діжку, яку, щоб не повипадали оселедці, міцно стягують обручами. Зненацька діжкоподібний рогатий різко загальмував. Ще не стихли не дуже нормативні вислови пасажирів, як гучно прокашлявся динамік: 

  • Роман КИРЕЙ

    Урок від громади чи тимчасовий відступ?

    За перо змусило взятися ще тепле рішення Черкаської міської ради, яким скасовано попереднє про забудову мікрорайону Соснівка. 4 лютого цього року в публікації «Хочеш продати землю? Засип її сміттям!» ми вже розповідали про плани забудови цього куточка Черкас, які визріли в надрах міської влади. Нагадаємо, що на цій території, яка займає майже 94 тисяч квадратних метрів, планували будувати житловий комплекс із трьох багатоповерхівок (на 12, 16 і 21 поверх), таунхаузів, житлових будинків клубного типу та громадських закладів.  

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Знов у глухому куті?

    Прем’єр Володимир Гройсман звернувся до голови Львівської ОДА Олега Синютки із проханням допомогти міському голові Андрієві Садовому знайти ділянку для будівництва сміттєпереробного комплексу на заміну раніше вже відведеній. У Фейсбуці керівник уряду зазначив, що шлях розв’язання цієї проблеми ніби нарешті окреслився раніше, «але ситуація знову заходить у глухий кут». 

  • Володимир ГАЛАУР

    Чим перед залізницею завинила платіжна картка?

    На українській залізниці відбувається нечувана дискримінація банківських платіжних карток. Це жодним сумнівам не підлягає. Про це вам могла б розповісти будь-яка з пластикових бідолах, що побувала у віконці касира залізничного вокзалу і хоч раз її господар спробував повернути проїзний квиток. Розповіла б, звісно, з обуренням, криком або й міцним словечком, якби вміла лаятися чи принаймні говорити. 

  • Валентина ЄГОРОВА

    Два погляди на історію та сьогодення

    Наприкінці минулого року в «Урядовому кур’єрі» (2016 рік, № 231, с. 3) була надрукована гнівна замітка Валентини Семеняк з назвою «Що робить в Україні «Государев фундук», в якій авторка була неабияк схвильована… ні, не якістю продукції Корпорації «Бісквіт-Шоколад», а тим, що на коробці зазначено найменування солодощів: «Государів фундук» та містився художньо оформлений напис «Традиції якості з 1896 р.», який вона з невідомих для нас причин пов’язує з датою коронації «кривавого царя Миколи II» та рекламуванням всього неукраїнського. Також авторка закидає Корпорації та її керівникам ненависть до всього українського, відсутність патріотизму, «інтелектуальну отупілість» народу України та байдужість до харків’ян.