Коли в дитинстві зізналася, що мрію стати артисткою, мама моєї подруги мало не заборонила їй зі мною дружити. Я таки не обрала цю професію. Ні, не злякалася, не забракло здібностей. У невеликому, трохи патріархальному містечку шанувальники театру воліють, щоб поцілунки, стосунки на сцені були і пристрасними, і цнотливими

Днями пригадався випадок із далекого шкільного дитинства: не те щоб курйозний, бо з елементами дитячого екстремізму, але й не настільки важкий, аби ототожнювати з чимось складним та драматичним. Одного дня в нашій школі з’явився новенький учень Павлик, батьки якого переїхали до селища, купивши хату. Як водиться, прибулий відразу опинився в центрі уваги ровесників. Начебто хлопець як хлопець — щоправда, сягнистий, довготелесий, рудий аж до вогненності. І неймовірно спокійний та незворушний

Коли наша сім’я бралася навесні садити картоплю, за день перед тим у прохолодні сіни мати ставила кількавідерну емальовану каструлю, повну березового соку, до якого додавала трохи сирівцю і пересмаженого ячмінного зерна, зав’язаного у вузлик. Попрацюєш на сонці, натомишся, а тоді мерщій поспішаєш у сіни, до каструлі. І хоч мати й застерігала, щоб не пив одразу багато, бо можна й ангіну схопити, запах напою був таким принадним, що без передиху випивав глиняну кварту, а за нею й другу. Бо то не сік пив, а саме здоров’я. 

У Виноградові на Закарпатті на автомагістралі державного значення ями заповнили… горщиками із квітами. Очевидно, у виноградівців з гумором усе гаразд. Це вже, як прийнято казати, не квіточки — справжні квіти. Таке собі захоплення навиворіт. «Не приймає асфальту закарпатська земля!» — віджартувався один із місцевих користувачів Фейсбуку

Християни у Великому пості. Кожен з нас замовляє в церкві сорокоусти, щоб помолитися, пом’янути родичів, які пішли в засвіти. Пам’ятати — одна з головних засад не лише духовності, а й українського життя, звичаїв та обрядів. Адже скільки часу пам’ятатимемо про людину, яку покликали небеса, згадуватимемо її, стільки житиме її ім’я на білому світі

1 вересня 2016-го навчальний рік у Степангородській загальноосвітній школі Володимирецького району на Рівненщині не розпочався: батьки не пустили дітей до старої начебто аварійної школи. І навіть перекрили варшавську трасу, яка проходить неподалік, щоб привернути увагу офіційного Києва. Вимагали негайно розпочати будівництво нового храму науки: чим, мовляв, наші діти гірші за інших?

Дивно, але факт. Хочеш дізнатися про позитив у власному житті — не визирай у вікно, краще відкрий інтернет. Хоч би Фейсбук. З початком весни перше, що впадає в очі, — як дотичні до розвитку і благоустрою інфраструктури столиці організації одна поперед одної рапортують про власні трудові подвиги

Невиправдано ризикована поведінка за кермом, усвідомлене порушення правил дорожнього руху, зокрема ігнорування дорожніх знаків та сигналів світлофора. Ці позиції серед перших у ТОП-7 причин дорожньо-транспортних пригод в Україні з вини водіїв. Винуватцями ДТП стають не лише водії, а й недисципліновані пішоходи, які теж цим грішать. Через несподіваний вихід пішохода на проїжджу частину (ризикована поведінка), перехід дороги в недозволеному місці (усвідомлене порушення правил) стається кожна третя ДТП. І однаково, чи смертельною вона була, чи тільки з постраждалими, адже надто часто зі зламаними ногами чи руками ламається й доля людей

Лише протягом одного тижня в Миколаєві трапилося кілька надзвичайних ситуацій, пов’язаних із падінням дерев — стареньких тополь. Уперше — в центрі міста, коли дерево звалилося на мікроавтобус і фактично розчавило його. Протягом кількох годин рух однією з центральних вулиць було заблоковано. Цього самого дня у зв’язку з поривами вітру дерева масово падали у всьому місті: у дворах, на вулицях вздовж проїзних частин. Дивом люди залишилися живими — і водій мікроавтобуса, і дівчина, яка вийшла з магазину й в останню мить відскочила від дерева, що падало

В Україні зростають надходження від різних видів податків як до місцевих, так і до державного бюджету. І це не може не тішити. Коли йдеться про місцеві бюджети, стає очевидно: реформа з децентралізації йде успішно і зворотного шляху просто немає. Так, за січень-лютий 2019 року надходження за рахунок сплати податків до місцевих скарбниць України зросли на 22,6%. Про це твердить Державна фіскальна служба. За рахунок чого це відбулося, адже цифри зростання доволі переконливі