Дівчата, йдіть на сніданок! - в палату пологового відділення заглянула привітна медсестричка. - Сьогодні - "рисове молочне". Ми засміялися. Що ж то за страва така - "рисове молочне"? Суп, каша чи, може, запіканка якась? Власне, що то було, ми не зрозуміли, навіть спробувавши. Не солоне, не солодке - так, рис із розведеним молоком. Мабуть, таке могли придумати тільки в медичному закладі у кризові 90-ті. Ерзац-їжу практично без назви, яку, власне, молоді мами й не їли, а тільки дивувалися - для чого переводять продукти.

Нещодавно по кількох інформаційних агенціях пройшла інформація про те, що господарі деяких готелів Туреччини найближчим часом хочуть відмовитись від системи all іnclusіve. Це повідомлення стало одним із найнеприємніших сюрпризів, які можна було б очікувати від такої гостинної країни. Адже головне завдання більшості туристів, які їдуть на відпочинок за системою all іnclusіve, - випити і з'їсти як мінімум стільки, скільки коштує путівка, а якщо пощастить, то й удвічі більше. Інакше вважайте, що відпочинок не вдався і гроші викинуто коту під хвіст.

- А ти хто такий, щоб мене контролювати, - гаркнула у прочинене віконце кіоска продавець, - геть звідси!

На підтвердження своєї рішучості виставила табличку "Зачинено". Наляканий покупець, увібравши голову в плечі, поспішив відійти.

Днями потрапив на очі оприлюднений кілька тижнів тому щорічний звіт Global Wealth 2010 одного з найвідоміших швейцарських банків Credіt Suіsse, згідно з яким наша країна за рівнем добробуту громадян посідає передостаннє місце серед 40 європейських країн. Прискіпливі швейцарці підрахували, що середній статок громадянина України становить 2,7 тис. доларів - лише на 200 "зелених" від нас відстає найбідніша в Європі Молдова.

Моя колега з іншого видання, яка "ковтає" книжки, як бусол жаб, днями похвалилася, що нарешті купила собі річ, про котру давно мріяла. Йдеться про картрідер - спеціальний електронний пристрій, куди за потреби можна записати чимало текстової інформації. І тепер, мовляв, увесь вільний час (особливо багато його у транспорті, поки доводиться добиратися вранці на роботу, а ввечері - додому) читає художню літературу. "Така електронна книжка, куди насправді можна втиснути цілу бібліотеку, дуже зручна, - переконувала вона мене, знаючи, що я - прихильник паперової книги, - а скачати з Інтернету сьогодні можна будь-який твір..."