Прем’єр­міністр Сергій Корецький і міністр освіти і науки Андрій Бутенко перед початком навчального року обговорили питання безпеки освітнього процесу, укриттів, організації харчування, забезпечення підручниками, підвищення оплати праці освітян. 

«Наше завдання — попри війну забезпечити дітям змогу якісно і безпечно навчатися», — наголосив очільник уряду. 

Укриттів потрібно більше

За його словами, нині загалом у країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. У школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти. 

Триває будівництво ще 131 такого укриття за кошти державного бюджету. З них 18 підземних дитячих садків. Прем’єр­міністр повідомив, що після завершення цих робіт доступ до укриття матимуть 87% вихованців та учнів. Мета — до кінця 2027 року досягнути показника 92%. Торік ця цифра становила 77%, 2022 року — 10%. 

В університетах та закладах фахової й професійної освіти цей показник значно нижчий — 68%. Укриття на сьогодні мають 965 із 1420 університетів та коледжів.

Сергій Корецький наголосив, що заклади вищої освіти та коледжі самостійно визначають формат і графік освітнього процесу в межах своєї автономії. Вони можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання залежно від безпекової ситуації, місткості укриттів, особливостей освітніх програм. 

За інформацією місцевої влади, у Києві укриття є у 528 дитячих садочках і 435 школах. Загалом вони дають змогу забезпечити 91% вихованців і учнів столиці.  23 садочки та 20 шкіл не мають власних укриттів. Для них освітній процес організовують у безпечних просторах, які орендують.

На Київщині укриття облаштовані у 507 дитячих садочках і 658 школах. Це дає змогу убезпечити понад 90% вихованців та учнів області.

За словами очільника уряду, особливу увагу необхідно приділити безпеці організації освітнього процесу на прифронтових територіях. Тут застосовують усі можливі форми навчання. Частина дітей навчається дистанційно, частина — у змішаному форматі, використовуючи протирадіаційні укриття, призначені для проведення освітнього процесу. Формат та графік освітнього процесу визначають місцеві адміністрації залежно від безпекової ситуації.

До прикладу, в Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській, частині Дніпропетровської області освітній процес може тривати і в закладах освіти, де є базові укриття. Це дає змогу забезпечити майже 80% вихованців та учнів змішаною формою навчання. У Запорізькій області ця цифра становить приблизно 72%. У Харківській змішаний формат навчання через безпекову ситуацію застосовують лише у так званих підземних школах, і там ця цифра становить майже 30%. На Харківщині таких шкіл нині 17. Ще сім добудують на початку навчального року. В інших застосовують дистанційну форму навчання.

Замість паперу — е­підручники  

Сергій Корецький нагадав, що росія цілеспрямовано атакує друкарні та склади з підручниками: «Тому якщо неможливо оперативно надрукувати необхідну кількість підручників, учні мають отримувати доступ до їхніх електронних версій. Це пряме завдання Міністерства освіти і науки спільно з місцевою владою в кожному конкретному регіоні. Там, де безпекові умови не дають змоги організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування пріоритетне, й Міністерство освіти і науки триматиме ситуацію на контролі».

Очільник уряду поінформував, що з 1 вересня зарплати освітян зростуть ще на 20%. На початку цього року підвищення становило 30%. Зростають саме посадові оклади педагогічних і науково­педагогічних працівників, від яких розраховується більшість доплат і надбавок.

«Одночасно змінюємо саму систему оплати праці освітян. З 1 вересня відмовляємося від Єдиної тарифної сітки та переходимо до системи, де оклад залежатиме від посади та базової величини, що зараз становить середню зарплату по економіці в Україні», — пояснив Сергій Корецький.

Нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно­ресурсні центри й державні заклади освіти. Для дошкілля та позашкілля, професійної та фахової передвищої освіти органам місцевого самоврядування рекомендовано здійснити відповідне підвищення заробітних плат освітян з 1 вересня 2026 року.

Прем’єр­міністр додав, що окремо зберігається доплата 2600 грн для вчителів, які працюють очно на прифронтових територіях. Педагоги коледжів, які готують фахівців для ОПК, енергетики, машинобудування та металообробки, отримуватимуть додаткові 10% до окладу.

Джерело:
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ

 

Майже 300 тисяч вступників обрали українські виші

Навчальний рік розпочинають понад 1 мільйон студентів закладів вищої освіти. Майже 300 тисяч із них — вступники, яких цього року зараховано на бакалаврат і магістратуру, починають новий етап навчання в українських університетах. Усі вони обирають здобувати українську вищу освіту.

Під час вступу на бакалаврат і медичну, фармацевтичну та ветеринарну магістратуру подано понад 1,2 млн заяв на конкурсні пропозиції; алгоритм сформував 212 837 рекомендацій: 73 129 — на бюджет, 139 708 — на контракт. Зараховано 222 342 вступники: 70 510 — на бюджет, 151 832 — на контракт. 96,4% бюджетних рекомендацій завершилися зарахуванням.

72% бюджетних рекомендацій вступники отримали за першим пріоритетом, 92,7% — за одним із трьох найвищих пріоритетів.

6132 вступники скористалися квотою­2 — спеціальними умовами вступу для визначених категорій вступників із тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій.

Найбільше вступників зараховано на такі спеціальності: менеджмент — 19 681; психологія — 12 140; середня освіта — 9094; філологія — 8754; маркетинг — 7979.

Понад половина першокурсників — 57,2% — навчатимуться у п’яти найбільших освітніх центрах: Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі.

Зберігається значний попит на навчання у прифронтових регіонах: на конкурсні пропозиції закладів вищої освіти в цих областях припало 29% усіх вступних заяв.

49 475 вступників, зарахованих на бюджет, навчатимуться за спеціальностями з особливою підтримкою держави — напрямами, важливими для відновлення та розвитку України. Це зокрема майбутні вчителі, інженери, будівельники, аграрії та фахівці інших напрямів, підготовку яких держава стимулює відповідно до потреб країни. Загалом це 50,2% новозарахованих студентів, які навчатимуться за державним замовленням.

Найбільше вступників на магістратуру зарахували: Національний університет «Львівська політехніка» — 2660; КНУ імені Тараса Шевченка — 2616; КПІ імені Ігоря Сікорського — 1734; ЛНУ імені Івана Франка — 1728; Національний університет біоресурсів і природокористування України — 1348.

З ініціативи Президента України з 1 вересня посилюється фінансова підтримка студентської молоді. Академічні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти зростуть удвічі. Також збільшуються окремі стипендії для переможців інтелектуальних змагань та обдарованих молодих митців.

Продовжує діяти й система академічних грантів для вступників, які навчаються за контрактом. Вступники з високими результатами НМТ можуть повністю або частково компенсувати вартість навчання за рахунок державного гранта. 2026 року грантова підтримка вперше поширюється і на магістратуру, повідомляє Міносвіти.