Гасло щорічної національної конференції «Освіта — справа кожного» визначило її головну тему: на освіту дитини впливають рішення держави, робота педагогів і закладів освіти, підтримка батьків, можливості громад та участь партнерів. Тому «Серпнева­2026» зібрала тих, хто працює на різних рівнях освітнього процесу: педагогів, керівників закладів освіти, представників державної влади й місцевого самоврядування, батьківської спільноти, громадських і міжнародних організацій та бізнесу. До заходу долучилися понад 700 учасників.

Пріоритети на новий навчальний рік

Прем’єр­міністр Сергій Корецький на всеукраїнській конференції «Серпнева­2026» окреслив основні пріоритети держави в освіті на новий навчальний рік. По­перше, це безпека освітнього процесу. 

«Продовжуємо будувати підземні школи — до кінця року їх має бути майже 200. Готуємо заклади освіти до зими. Також цього року на облаштування укриттів у дитсадках спрямували 1 мільярд гривень», — повідомив очільник уряду.

По­друге, підтримка педагогів та студентів. За словами Сергія Корецького, професія вчителя має гідно оплачуватися та бути конкурентною, зокрема для молоді. 

«З ініціативи Президента цього року зарплати педагогів уже зросли на 30%, а з 1 вересня зростуть ще на 20%. Також буде підвищено стипендії в коледжах та університетах», — заявив Прем’єр­міністр.

По­третє, реформа шкільного харчування, започаткована з ініціативи першої леді Олени Зеленської. З 1 вересня майже 3 млн учнів отримуватимуть безоплатне харчування, поінформував очільник уряду.

Серед пріоритетів уряду також оновлення професійної освіти, майстерень і лабораторій, щоб молодь набувала навичок, потрібних на ринку праці.

«Усі рішення мають одну мету: безпечна та якісна освіта, щоб діти могли навчатися, розвивати свої здібності та будувати майбутнє в Україні», — наголосив Сергій Корецький.

Синонім турботи й безпеки 

Дружина Президента Олена Зеленська у виступі подякувала освітянам за ще один рік особливої праці. 

«Ви щодня повертаєте дітям те, що намагається відібрати російська війна: відчуття нормальності, дитинство, розвиток, можливість вчитися. І таким чином підтримуєте саме майбутнє та віру в нього», — сказала вона.

Олена Зеленська зазначила, що за роки боротьби проти російської агресії освіта стала синонімом турботи й безпеки. За її словами, для цього продовжують реформу шкільного харчування: з 1 вересня безоплатні гарячі обіди отримуватимуть усі школярі — понад 3 мільйони дітей.

Також реалізують Всеукраїнську програму ментального здоров’я: уряд затвердив Концепцію розвитку психологічної служби до 2030 року.

«Її завдання — зробити психологічну підтримку частиною шкільного життя, щоб у школі вчасно могли помітити, що дитині складно, і знали, як підтримати», — додала перша леді.

Крім того, втілюють державну стратегію безбар’єрності: цей рік присвячено саме безбар’єрній освіті та просвіті. Розвивається мережа шкіл супергероїв: нині є 22 такі школи в 19 містах. До кінця цього року за підтримки Фундації Олени Зеленської відкриють іще вісім.

Учасники конференції окреслили пріоритети нового навчального року та представили інструменти, якими вчителі зможуть користуватися у щоденній роботі. Програму побудували за освітнім шляхом дитини: від дошкілля до вибору професії.

Також обговорювали розвиток дошкільної освіти, досвід восьми років Нової української школи, запровадження старшої профільної школи і трансформацію професійної й фахової передвищої освіти. Поруч працювали чотири практичні зони: «Дошкілля», «Базова школа», «Старша профільна школа» та «Професійна й фахова передвища освіта». У кожній з них учасники знайомилися з матеріалами, інструментами й рішеннями, які можна використовувати в новому навчальному році.

Від дошкілля до професійної підготовки

Розмова освітянської спільноти послідовно охопила всі головні ланки освіти — від дошкілля до професійної підготовки. У дискусії щодо розвитку системи дошкільної освіти говорили, як забезпечити кожній дитині доступ до якісної інклюзивної дошкільної освіти незалежно від місця проживання чи безпекової ситуації у громаді.

У практичних зонах експерти поділилися досвідом організації освітніх послуг для дітей раннього віку в комунальних, спеціальних і приватних закладах, а також розповіли, як громади можуть використовувати нові можливості Закону України «Про дошкільну освіту», щоб розвивати дошкілля відповідно до локальних потреб. Увагу приділили принципам поваги, недискримінації та людиноцентричності як невіддільним складникам освітнього процесу і використанню мови без бар’єрів у щоденному спілкуванні.

Окрему панель присвятили восьми рокам Нової української школи. Представники держави, закладів освіти та міжнародних організацій обговорили, як реформа розвивалася під час пандемії та повномасштабної війни, які підходи підтвердили ефективність і що потрібно врахувати на наступному етапі. Обговорили освітні втрати, безперервність навчання, підтримку дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, психологічну стійкість та освітню інфраструктуру.

«Цей навчальний рік ми розпочинаємо з дебюрократизації: скасовано обов’язкове фіксування результатів оцінювання за групами результатів навчання в класних журналах. Саме оцінювання залишається, спрощується лише спосіб його документування. Реформа НУШ триває: упроваджуємо концепції освітніх галузей, з 1 вересня пілотуємо старшу профільну школу у 150 академічних ліцеях, оновлюємо освітні простори й лабораторії», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.

У практичній зоні базової школи вчителям представили матеріали й готові рішення платформи «Освіта для життя», які допомагають планувати уроки і впроваджувати сучасні підходи до навчання. Педагоги ознайомилися з інструментами розвитку читацької компетентності й підтримки дітей з різним освітнім досвідом. Окремо учасникам показали шлях створення підручника — від задуму до апробації та використання у класі. На стенді представили підручники, пошкоджені внаслідок російських обстрілів.

У напрямі старшої профільної школи експерти говорили про створення академічних ліцеїв, типову освітню програму, кар’єрне консультування, професійний розвиток педагогів і фінансове планування. 

Представили практичний посібник з головними компонентами створення та реалізації старшої профільної школи. Кожен розділ присвячено питанням, які на різних етапах можуть виникати в освітян: від формування навчальних планів та управління командою до комунікації з батьками й адвокації. Учасники могли попрацювати із програмою й інструментами, які допомагають закладам освіти готуватися до змін, а підліткам — усвідомлено обирати профіль навчання.

Представники професійних і фахових коледжів, Міністерства освіти і науки, міжнародних проєктів та роботодавців обговорювали оновлення навчальних майстерень і лабораторій у коледжах, сучасну профорієнтацію, співпрацю закладів з бізнесом та відповідність освітніх програм потребам ринку праці.

Відвідувачі практичної зони професійної та фахової передвищої освіти побачили змагання з робототехніки з використанням мобільних роботів XRP (Experiential Robotics Platform). Під керівництвом консультантів команди керували роботами, виконуючи певні місії, знайомилися із принципами змагальної робототехніки, програмування й інженерного мислення. У VR­окулярах учасники конференції могли виконувати змодельовані завдання електрика, а на тренажері зварника вчилися користуватися зварювальним пальником та відпрацьовувати різні види швів. Таким сучасним обладнанням користуються студенти коледжів, що дає їм змогу безпечно набувати та відпрацьовувати професійні навички.