АПК

  • Аграрні розписки: ТОП-17 актуальних питань-відповідей

    Малі та середні агровиробники в пошуках швидких і дешевих сезонних грошей усе частіше дивляться у бік аграрних розписок.

    Саме цей фінансовий інструмент 20 років тому став у пригоді бразильським фермерам, умови господарювання у яких були подібні до українських: незначна держпідтримка і надвисокі ставки за банківськими кредитами.

    До слова про Бразилію, варто зазначити, що аграрні розписки змогли за два десятиліття згенерувати понад $30 млрд обігового капіталу для тамтешніх малих та середніх фермерів. 

  • Олександр НЕЧИПОРЕНКО: «Для господарств африканська чума свиней — економічний вирок»

    Вітчизняні тваринники переживають чергове випробування: у Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Донецькій, Київській областях недавно зафіксовано чергові спалахи африканської чуми свиней. Наслідки економічно сумні: втрата поголів’я у підсобних господарствах населення і в сільськогосподарських підрозділах, загроза розповсюдження хвороби.

    І хоч в осередках захворювання вживають відповідних заходів з локалізації, аграрії й науковці б’ють на сполох: перед чумою необхідно поставити надійний заслін, який би гарантував динамічний і планомірний розвиток вітчизняного свинарства.

    Серед тих, хто конкретними справами допомагає протистояти хворобі, — науковці Сумського національного аграрного університету. Про відповідну роботу колективу, її результати й перспективи кореспондентові «УК» розповів декан факультету ветеринарної медицини СНАУ Олександр НЕЧИПОРЕНКО. 

  • Успішну справу розпочали з 300 гривень

    Родина переселенців Людмили та Володимира Юркових з Донецька два роки варить сири в Краматорську. Навколишні селяни навіть почали докуповувати собі більше корів, бо вигідно здавати молоко цим милим і надійним підприємцям. Почувши назву їх бізнесу, важко не посміхнутися: «Скажи CHEESE». 

  • Василь Волощук: «Українська свинина краща за європейську»

    Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН нещодавно виповнилося 85 років. За цей час у ньому відбулося багато змін. Але завжди незмінним залишався його статус головної наукової установи у своїй галузі. Про те, як колектив інституту справляється з викликами сьогодення, розповідає його директор заслужений працівник науки і техніки України Василь ВОЛОЩУК.

  • Олена ІВАШКО

    Секрети успіху знають в «Агрономії»

    Сільське господарство на Миколаївщині могло б стати галуззю, яка витягла б на достойний рівень усю економіку області. Якби важку працю селян високо цінували, та не встромляли палки в колеса керівникам успішних підприємств і самим підприємствам, якби кредитна й фінансова політика держави була більш сприятливою до аграріїв. Та навіть в умовах, що гальмують розвиток агробізнесу, на Миколаївщині є приклади вдалого господарювання. Один з них — державне підприємство «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, що розташоване в Арбузинському районі. 

  • Підтримайте сіль землі української

    Саме на таку оцінку, на думку президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Івана Томича,  заслуговує діяльність влади щодо підтримки аграрної галузі загалом і фермерства зокрема. Сумний показник: якщо до 2009 року чисельність фермерів стабільно зростала, то останніми роками країна втратила майже третину цієї кількості. Як вважає Іван Томич, це негативно вплинуло на всю соціальну обстановку в країні, адже саме фермери були осередком продуктивних сил, основою збереження села як спільноти, вони створювали більшість робочих місць, підтримували соціальну сферу.

  • Микола ШОТ

    Інновації молоку теж потрібні

    Тернопільський молокозавод свою виробничу історію розпочав писати майже 60 років тому. В 1990-х, коли українська економіка стала на рейки ринкових відносин, багатьом підприємствам цієї галузі так і не вдалося піднятися, вижити. 

  • Гаджети освоюють українське поле

    Новітні гаджети стрімко увірвалися у повсякденне життя сільгосптоваровиробників. І як би хто не пручався, доводиться йти в ногу з часом, бо мобільні додатки стають невід’ємною складовою ефективного агровиробництва. AgroPortal.ua розпитав українських аграріїв, чи налаштували вони свої смартфони на аграрну хвилю. 

  • Володимир ГАЛАУР

    Озимі націлюють на рекорд

    Надії аграріїв на більший, ніж торік, урожай передовсім ґрунтуються не на паперових планах і доведених завданнях, а на доброму стані озимини, що вдало перезимувала, і дбайливому догляді за посівами. Як стверджує директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Олександр Нездюр, 87% рослин на полях області добре розвиваються. 

  • Добрива не на добре

    Статистика свідчить: аграрії на початок весни недоотримали 34% потрібних їм мінеральних добрив, зокрема 278 тисяч тонн аміачної селітри, 140 тисяч тонн калійно-аміачної суміші (КАС) та 258 тисяч т карбаміду. Причина зрозуміла: хлібороби не змогли придбати необхідне через дефіцит грошей. Інша думка у Федерації роботодавців та Союзу хіміків України. Мовляв, нестача сільгоспхімії у сільгоспвиробників — через те, що в Україну завозили добрива російського виробництва за заниженими цінами і вітчизняні підприємства через таку нечесну конкуренцію змушені були зупинити виробництво. Відповідно недостатнє внесення добрив призведе до недобору врожаю.